УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Томенчука Б.М.,
суддів Флісака Р.Й., Хруняка Є.В.,
з участю: прокурора Каспрук О. В.,
розглянувши 24.07.2006 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Долинського районного суду від 3 травня 2006 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, раніше судимого 10.11.2005р. Заставнівським районним судом Чернівецької області за ст. 185 ч.2 КК України на 1 рік обмеження волі, засуджено за ст. 390 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України остаточно йому визначено покарання 1 рік 11 місяців позбавлення волі, а початок строку відбування покарання ухвалено обчислювати з 20.03.2006р.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишено тримання під вартою.
Згідно вироку ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, будучи засудженим 10.11.2005р. Заставнівським районним судом за ст. 185 ч.2 КК України до обмеження волі на 1 рік, 25.01.2006р. прибув для відбуття призначеного покарання в Долинський ВІД №118, а 20.02.2006р. приблизно о 19- год. з метою ухилення від відбування покарання, самовільно залишив виправний центр, що знаходиться в АДРЕСА_2, і пішов в м. Долину, де, приблизно о 23- год. був затриманий працівниками установи та Долинського РВ УМВС.
В апеляції засуджений, не заперечуючи фактичних обставин справи, покликається на неправильність вироку в частині призначеного покарання. Просить вирок суду змінити та призначити йому більш м'яке покарання, врахувавши те, що він щиро розкаявся у вчиненому, його сімейний стан та обставини, що спонукали його до вчинення таких дій.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про законність та обґрунтованість вироку, яка одночасно подала письмове клопотання про відмову від апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи та мотиви апеляції, колегія судців вважає, що апеляція засудженого не підлягає до задоволення з таких підстав.
Справа №11-328/2006р. Головуючий у першій інстанції Андрусів І.М.
Категорія ст. 390 ч.1 КК України Доповідач Томенчук Б.М.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненому відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних досудовим слідством та детально досліджених і правильно оцінених в судовому засіданні доказах.
Також правильним є висновок суду про кваліфікацію його неправомірних дій за ст. ст. 309 ч.1 КК України.
Сам засуджений не заперечує, що він самовільно, без дозволу залишив місце обмеження волі, тобто виправного центру, де відбував покарання у виді обмеження волі. Його показанням, як і матеріалам справи, суд дав правильну правову оцінку.
Що ж стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки при вирішенні цього питання судом були враховані всі ті обставини, які як обтяжують, так і пом'якшують покарання, які були встановлені по справі, в тому числі і ті, на які посилається апелянт.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що апеляцію засудженого слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Долинського районного суду від 3 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Головуючий: Судді:
Б.М. Томенчук Р.Й. Флісак Є.В. Хруняк