СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
19 червня 2007 року |
Справа № 2-11/19067-2006А |
місто Севастополь
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Голика В.С.,
Дугаренко О.В.,
при секретарях судового засідання Алєєвої А.М., Василевської С.В.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 довіреність без номеру від 19 червня 2007 року;
відповідача: Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Євсикова О.В. довіреність №2358/9/10-00 від 24 жовтня 2006 року;
відповідача: Державна податкова інспекція у місті Феодосії Автономної Республіки Крим не з'явилася,
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим та Державної податкової інспекції у місті Феодосії Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 6-20 березня 2007 року у справі №2-11/19067-2006А
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у місті Феодосії Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія, 98100),
Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим (вул. Р. Люксембург, 29,м.Сімферополь,95006)
про визнання недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом з уточненнями (а.с. 38-39) до господарського суду до Державної податкової інспекції у місті Феодосії про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій у сумі 1.700 грн.
Позов обґрунтований тим, що позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями у період, коли надав заяву про отримання ліцензії та оплатив її вартість, однак виконавчим органом видача довідки на отримання ліцензії була затримана, крім того, податковий орган не надав доказів продажу позивачем алкогольних напоїв (розрахункових документів, на яки є посилання в акті перевірці).
Ухвалою суду до справи залучена відповідачем Державна податкова адміністрація в Автономній Республіці Крим (а.с. 58), яка проводила перевірку позивача, на підставі якої прийнято рішення про штрафні санкції.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що податковим органом був перевірений позивач, по документах позивача встановлена роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії, за що до позивача застосовано штрафні санкції.
Постановою господарського суду позов задоволено, визнано нечинним рішення про застосування штрафних санкцій.
Постанова суду мотивована тим, що відповідачами не надано суду первинних розрахункових документів про роздрібну торгівлю алкогольними напоями, акт перевірки не може бути доказом, який би підтверджував факти порушення.
Відповідачі звернулись до апеляційної інстанції з апеляційними скаргами, в яких просять дану постанову скасувати, у позові відмовити з підстав, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими.
З заперечень на апеляційну скаргу слідує, що позивач не згоден з доводами відповідачів тому, що на час здійснення перевірки (15 вересня 2006 року) вже не було чеків за грудень 2005 року, вказані у акті чеки до акту фактично не залучені, суду першої інстанції не надані.
У судовому засіданні з 12 до 19 червня 2007 року оголошувалася перерва. В засіданні 12 червня 2007 року представники відповідачів підтримали доводи своїх апеляційних скарг і погодилися з скаргами один одного, представник позивача підтримав доводи заперечення. Після перерви 19 червня 2007 року з'явився представник Державної податкової інспекції у місті Феодосії, позивач просив відкласти розгляд справи через неможливість явки його представника ОСОБА_3, однак направив іншого представника -ОСОБА_2 Апеляційний господарський суд визнав можливим закінчити розгляд справи у засіданні 19 червня 2007 року, у зв'язку з тим, що про час і місто цього засідання сторони сповіщені у попередньому засіданні (а саме цього, достатньо для розгляду справи), явка сторін не визнана судом обов'язковою, сторони надали суду усі доказі, яких достатньо для розгляду справи по суті.
На підставі статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд, витребувавши додаткові докази (а.с. 168, 169), перевіришив матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
4 жовтня 2006 року виконуючої обов'язки керівника Державної податкової інспекції у місті Феодосії Ковриковою Ю.И. на підставі акту НОМЕР_1 від 15 вересня 2006 року прийнято рішення НОМЕР_2 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1.700 грн. (а.с. 6).
З вказаного акту перевірки вбачається, що позивач у період з 21 до 25 грудня 2005 року здійснював продаж (на розлив) алкогольних напоїв без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, що перевіряючими було встановлено на підставі чеків реєстратора розрахункових операцій за 21 -25 грудня 2005 року. Акт підписаний продавцем ОСОБА_2 з поясненими про здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії (а.с. 48-49 чи 7-8).
З ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями слідує, що позивач у період з 21 до 25 грудня 2006 року не мав ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (а.с. 9-10).
Статтею 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва й обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 року (з змінами на час здійснення продажу алкогольних напоїв) встановлено, що за здійснення торгової діяльності без наявності ліцензій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у виді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менш 1.700 гривень.
Апеляційний господарський суд вважає помилковою думку позивача про те, що попередні подання 19 грудня 2006 року заяви на отримання ліцензії (а.с. 40) та оплата 21 грудня 2006 року ліцензії (а.с. 11) надають йому право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Як вказано вище, таке право виникає лише при наявності ліцензії.
Питання своєчасності надання довідки для отримання ліцензії також не впливає на право позивача здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Ці обставини могли бути підставою для оскарження дій посадовців органу, що видає такі довідки.
Апеляційний господарський суд вважає, що факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями доведено тому, що акт перевірки був підписаний продавцем, який повністю підтвердив встановлені перевіркою обставини, у акті є посилання на реквізити платіжних документів, по яких були продані алкогольні напої, позивач у позові не оспорював продаж алкогольних напоїв без ліцензії, у судовому засіданні представник позивача не оспорював факту продажу алкогольних напоїв у період з 21 до 24 грудня 2005 року.
Відповідач надав апеляційному суду копії чеку РРО та Х-звіту за 15 вересня 2006 року, які підтверджують, що перед перевіркою було продано горілка та мінеральна вода, на час перевірки через реєстратор розрахункових операцій проведено 129,10 грн. (а.с. 169). Ці чеки були приєднані до акту перевірки, про що у ньому вказано.
Відповідачами не надано суду ксерокопії контрольної стрічки, на підставі якої було встановлено продаж алкогольних напоїв у період, коли не було ліцензії. Ксерокопія цей стрічки було приєднано до акту перевірки. У судовому засіданні представники відповідачем повідомили, цієї стрічки у відповідачей не має, тобто вони втрачені.
Однак апеляційний господарський суд вважає, що не надання відповідачами копії контрольної стрічки не спростовує наведених у акті перевірки обставин. Позивач також контрольних стрічок за 21-24 грудня 2005 року суду не надав, хоч відповідно до пункту 10 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції Закону України №1776-III від 1 червня 2000 року) був зобов'язаний забезпечувати зберігання протягом трьох років контрольних стрічок.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що позивач здійснив порушення, за яке правомірно залучений відповідачем до встановленої законом відповідальності, підстав для визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій не має, апеляційні скарги обґрунтовані і підлягають задоволенню, викладені у судовому рішенні висновки не відповідають обставинам справи, а тому воно підлягає скасуванню, у позові слідує відмовити.
Керуючись статтями 24, 195, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим та Державної податкової інспекції у місті Феодосії Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 6-20 березня 2007 року у справі №2-11/19067-2006А скасувати.
У позові відмовити.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис
Судді підпис
підпис