СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21 червня 2007 року | Справа № 2-28/774-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача - Деркач Ольга Дмитрівна, довіреність № б/н від 24.06.2006 - приватне підприємство "Пронет";
представник відповідача - Стародубцев Денис Сергійович, довіреність № 08/07 від 24.05.2007 - товариство з обмеженою відповідальністю "Інко";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інко" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Альошина С.М.) від 02.03.2007 у справі № 2-28/774-2007
за позовом Приватного підприємства "Пронет" (вул. Струтинського, 6, оф. 506, місто Київ, 01014)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко" (вул. Сергєєва-Ценського, 21, місто Сімферополь,95034)
про стягнення 5989,45 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Пронет" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інко" про стягнення 5989,45грн. - заборгованості, у тому числі 5000грн. - основного боргу, 740грн. - інфляційних збитків та 3 % річних у розмірі 249,45грн.
Представник відповідача надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву № 05/07 від 19.02.2007, в якому відповідач обґрунтовуючи свої заперечення проти позову просив у позові відмовити посилаючись на статті 257 та 261 Цивільного кодексу України, стверджуючи, що строк позовної давності по даному спору сплинув, та оскільки між сторонами по даному спору не було укладено договір постачання (купівлі - продажу), а була тільки усна домовленість, то момент пред'явлення вимоги наступив у позивача з дня поставки товару по видатковій накладній серії РНк № 001675 від 18.07.2003.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2007 у справі №2-28/774-2007 позов задоволено.
З товариства з обмеженою відповідальністю "Інко" на користь приватного підприємства "Пронет" стягнуто 5989,45грн. - основного боргу, у тому числі 5000грн. - основного боргу, 740грн. - індексу інфляції, 249,45грн. - 3% річних, а також 102 грн. - державного мита та 118грн. - витрат на інформацйно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інко", звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, у позові відмовити.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що позов пред'явлено з порушення строку позовної давності.
Відповідно до розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007, суддю Плута В.М. було замінено на суддю Щепанську О.А.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Приватне підприємство "Пронет" на підставі усної домовленості поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Інко" комп'ютерну техніку та комплектуючі (товар) на загальну суму 36249,58грн.
Факт поставки та отримання товару (комп'ютерної техніки та комплектуючих) підтверджується видатковою накладною № РНк 001675 від 18.07.2003 (належно завірена копія якої наявна у матеріалах справи - арк. справи - 10) та не оспорюється відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для стягнення грошових коштів послужило те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інко", отримавши на підставі видаткової накладної № РНк-001675 від 18.07.2003 комп'ютерну техніку, в повному розмірі не сплатило рахунок позивача від 03.07.2003 № ПН 00000413 на суму 36249,58грн. Сума основної заборгованості склала 5000 грн., наявність якої відповідач не оспорює.
Однак, судова колегія дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представників сторін, з висновками суду першої інстанції погодитись не може і вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню, у зв'язку з пропуском приватним підприємством "Пронет" строків позовної давності.
Так, поставка товарно-матеріальних цінностей здійснена позивачем без договору, термін її оплати сторонами визначений не був, у зв'язку з чим за зобов'язаннями, термін виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг термінів позовної давності починається з дня виникнення у кредитора права зажадати виконання зобов'язань відповідно до пункту 5 статті 261 Цивільного кодексу України.
Сам факт пред'явлення претензії судом першої інстанції невірно утлумачений як факт пред'явлення вимоги про виконання зобов'язання, оскільки на підставі статті 5 Господарського процесуального кодексу України претензія є мірою досудового врегулювання господарської суперечки.
Посилання господарського суду на пред'явлення претензії про виплату суми, що залишилася, як на вимогу для виконання зобов'язань не обґрунтована, оскільки відповідно до вказаної норми Закону сторони вживають заходів досудового регулювання господарської суперечки у випадках, передбачених даним Кодексом або за домовленістю між собою, якщо це обумовлено договором. Ні даним Кодексом, ні договором такий порядок, що стосується визначення моменту вимоги виконання зобов'язань не передбачений.
Відповідно до статті 223 Господарського кодексу України, при розгляді в судовому порядку господарських суперечок застосовуються загальні і скорочені строки позовної давності, встановлені Цивільним кодексом України. На підставі статті 257 Цивільного кодексу України для подібних господарських суперечок встановлений загальний термін позовної давності тривалістю в три роки.
Відповідно до пункту 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг терміну позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
Про такі відомості відповідач дізнався, не отримавши своєчасно оплати за виставленим рахунком від 03.07.2003 і мав право не здійснювати поставку товарно-матеріальних цінностей або вимагати їх оплати протягом 7-ми денного терміну.
Таким чином, строк позовної давності про стягнення суми основної заборгованості у позивача відповідно до норм статей 257, 261, 530 Цивільного кодексу України закінчився 13 липня 2006 року.
Пред'явлення позову 24 жовтня 2006 року з порушенням терміну позовної давності згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, якщо про це заявлено стороною в суперечці, є підставою для відмови в позові.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Інко" оскарження суми стягнення з вказаних причин було вказано у відзиві на позовну заяву. В той же час приватне підприємство "Пронет" не заявляло клопотання про відновлення пропущеного строку і судом не досліджувалися причини поважності його пропуску, яких у заявника не існувало.
На підставі висловленого, господарським судом необґрунтовано були стягнуті і суми фінансових санкцій.
При таких обставинах, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при порушенні норм процесуального права, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інко" задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2007 у справі № 2-28/774-2007 скасувати.
В позові приватному підприємству "Пронет" - відмовити.
Головуючий суддя
Судді