Судове рішення #7928400

УКРАЇНА

                                                                                                              Справа №2а-500/1220

                                                                                                                              2010 р.            

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 23 лютого 2010 року  Первомайський міський суд Луганської області

в складі:     головуючого судді             Мозолєвої Т.В.

        при секретарі                            Кашпоровій Л.П.,                                                           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про  визнання неправомірною відмови у виплаті підвищення до пенсії та покладення обов’язку здійснити перерахунок пенсії та здійснити доплату підвищення до пенсії як дитині війни, -                                                                                                     ВСТАНОВИВ:                              Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати  протиправною бездіяльність  відповідача щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов»язати УПФУ в м.Первомайську здійснити перерахунок та виплату  доплати у вигляді підвищення на 30%  мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 р. по 01.01.2008 р. -710,69 грн., зобов»язати УПФУ в м.Первомайську здійснити перерахунок та виплату  доплати у вигляді підвищення на 30%  мінімальної пенсії за віком, або прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність,  починаючи з 22.05.2008 р. по 01.07.2008 р. -144,30 грн. щомісячно, з 01.07.2008 р. -144,60 грн. щомісячно, а з 01.10.2008 р. і по теперішній час -149,40 грн. щомісячно.                                 В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач в порушення вимог ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», рішень Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 р. та №10-рп від 22.05.2008 р. неправомірно відмовив їй в підвищенні пенсії як дитині війни.                                В судове засідання позивач не з»явилась, від неї надійшла заява, згідно якої просить розглянути справу в її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.                         Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, надала письмові заперечення, згідно яких просить справу розглянути за її відсутності, позов не визнає, посилаючись на те, що визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», при цьому частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.                             Згідно ч.2 ст.5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї статті передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому закону.     Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь –які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.                                         Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.7 цього Закону).                 Враховуючи, що згідно ст.7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.     Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії , виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. З 01.01.2007 р. зазначена норма реалізована в автоматизованому режимі за матеріалами пенсійних справ. Розмір надбавки інвалідам дітям війни з 01.01.2007 р. склав 19 грн., з 01.04.2007 р. -20,30 грн., з 01.10.2007 р. -20,55 грн. За тих підстав, що позивач не є інвалідом, то в 2007 р. він не одержував зазначену надбавку до пенсії.                                                  Згідно зі ст. 41 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.                                             Тому, згідно діючого законодавства з 01.01.2008 року позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі 47 грн.; з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.             Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 – рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».                             Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.                             Згідно ст.75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни в разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом, належить виключно ВРУ і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що ВРУ може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.     Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відновлювати дію положень,  що діяли раніше. Ухвалою Конституційного Суду України від 19.05.2009 р. №27-у/2009 було встановлено, непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у аб.1 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулювання виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону №2195- IV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії.  Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного Суду України.                         У зв»язку з тим, що  Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяли до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до законодавчих актів України», застосувати положення ст. 6 у редакції Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 01.01.2008 р. правових підстав немає.                                                 Згідно з положенням УПФУ в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами КМУ.                                                         На підставі ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.                                     Крім того, згідно ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк. Строк обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач міг дізнатись про те, що  його право було порушено, з мометну видання відповідних нормативно-правових атків.                         Але в період дії рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. позивач не звернувся за захистом своїх порушених прав ні до УПФУ м.Первомайська, ні жо суду з позовом до УПФУ в м.Первомайську.                                              Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.                     Дослідивши надані докази, письмові заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В суді встановлено:

ОСОБА_1 народилась 29 серпня 1935 року, є пенсіонером, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.

 Позивач надав довідку № 1784 від 16.08.2005 року, видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни». (а.с.5)

Цей статус позивача відповідачем не заперечувався, крім того з пояснень представника відповідача вбачається, що статус «діти війни» визначається автоматично по тих особових рахунках, на яких дата народження пенсіонера в діапазоні від 03.09.1927 по 02.09.1945 року.

Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст. 6 зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими,   що не відповідають Конституції.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410.06 грн., з 1 жовтня – 415,11грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 гри. (410,06 грн. х 30% / 31х23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% +415,11 грн. х 3 х  30 %).

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату  підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні  вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення до  пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 22.12.2008 року (позов зареєстровано в суді  22.12.2009 р.).

     Відмовляючи в задоволені частини позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

    Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального  захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

      Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може оцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

    Таким чином, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії починаючи з 22.12.2008р. (з урахуванням дня звернення до суду).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про   внесення   змін деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідними критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону «Про соціальний захист дітей війни».

    Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в  м. Первомайську  здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни»  за 2008 рік підлягають задоволенню з 22 грудня 2008 року, за  період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

     Оскільки позивач свої позовні  вимоги не обмежив кінцевим терміном,  суд вважає за можливе покласти на відповідача обов’язок після 31 грудня 2009 року виплачувати позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на період дій ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Оскільки  позивач, як дитина війни,  отримує від відповідача регулярно  щомісячно зазначену соціальну виплату, і спір стосується тільки її розміру, суд вважає за можливе прийняти рішення про розрахунковий розмір такої виплати і на майбутні періоди, виходячи з принципу розумності та справедливості, щоб не спонукати пенсіонера раз у раз звертатися до суду, на час дії зазначеної норми закону в зазначеній редакції.    

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року та з 01.01.2009 року сплачувалось  підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу підвищення до пенсії виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком (конкретні розрахунки підвищення повинен визначити відповідач відповідно до своїх функцій та компетенції).

Позовні вимоги задовольняються  частково виходячи також з тієї обставини, що на відповідача покладається обов‘язок відповідно до його функцій та компетенції робити перерахунок  з урахуванням раніше зроблених виплат, і не приймається рішення про стягнення конкретної суми.

На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 8, 9, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163  КАС  України, -

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Визнати відмову у виплаті  підвищення до  пенсії як дитині війни ОСОБА_1 неправомірною з 22 грудня 2008 року.

    Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську  Луганської області здійснити перерахунок та виплатити  підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року з урахуванням раніше здійснених виплат на період дії ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.    

    В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня  її проголошення, а особою, яка була відсутня під час проголошення  постанови, протягом десяти днів з дня отримання постанови.  

    Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

    Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Первомайський міський суд Луганської області.

Суддя              /підпис/                                             З оригіналом згідно:                                             Постанова не набрала законної сили                                     Суддя Первомайського міського суду                                                           Т.В.Мозолєва 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація