Судове рішення #79282631




КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/7986/2019

У Х В А Л А

28 травня 2019 року місто Київ

справа № 760/8340/16-ц

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Лазаренко В.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 січня 2019 року в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 27 січня 2017 року відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 16 квітня 2019 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року за період з 01 лютого 2019 року по 15 березня 2019 року.

24 травня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій він просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року.

Зазначав, що поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року він вважає наступні:

суд першої інстанції належним чином не викликав його для розгляду заяви про перегляд заочного рішення;

заяву про перегляд заочного рішення було подано ще у 2017 році, а результат розгляду внесено до реєстру лише в 2019 році та ним не було належним чином отримано копію ухвали суду від 21 січня 2019 року про перегляд заочного рішення;

про рух справи йому стало відомо 13 лютого 2019 року після ознайомлення його представника ОСОБА_3 з матеріалами справи та протягом 30-ти днів він реалізував свій намір оскарження заочного рішення суду від 27 січня 2017 року.

Вважаю, що зазначені відповідачем ОСОБА_1 причини пропуску строку є неповажними виходячи з наступного.

За правилами ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загальному чи спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст.287 цього ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов`язковим.

Відповідно до ч.1 ст.294 ЦПК України (в редакції кодексу, яка діяла на час постановлення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно з п.13 Перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 січня 2019 року в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 27 січня 2017 року відмовлено.

А тому останнім днем для подання апеляційної скарги на заочне рішення суду є 31 січня 2019 року, а апеляційна скарга була подана відповідачем ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду 15 березня 2019 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду, у зв`язку з порушенням порядку її подачі (а.с.121).

Однак, на день подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду 15 березня 2019 року у відповідача ОСОБА_1 вже закінчилися строки для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 13 лютого 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 отримав копію ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 21 січня 2019 року та цього ж дня ознайомився з матеріалами справи.

Частиною 1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції належним чином не викликав його для розгляду заяви про перегляд заочного рішення спростовуються матеріалами цивільної справи.

Зокрема, матеріали зазначеної судової справи містять докази направлення ОСОБА_1 судової повістки на 21 січня 2019 року о 11.00 год. щодо розгляду його заяви про перегляд заочного рішення, яку останній отримав 22 грудня 2018 року, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.92), що свідчить про здійснення судом необхідних дій для забезпечення принципу рівності сторін.

Також з витягу ПАТ «Укрпошта» вбачається, що 06 травня 2019 року відправлення вручено особисто.

Крім того, ОСОБА_1 , звернувшись до суду з заявою про перегляд заочного рішення, був зобов`язаний цікавитися провадженням у справі.

Як вбачається з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є загальнодоступною ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 21 січня 2019 року була надіслана судом першої інстанції до реєстру 21 січня 2019 року та оприлюднена 23 січня 2019 року.

Посилання апелянта на те, що його представник ознайомився з матеріалами справи 13 лютого 2019 року, а тому він вважає, що саме з даної дати має відраховуватися 30-ти денний строк на апеляційне оскарження рішення суду від 27 січня 2017 року є необґрунтованим, оскільки згідно з ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

При цьому, строк на оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року повинен вираховуватися за правилами ч.1 ст.294 ЦПК України (в редакції кодексу, яка діяла на час постановлення оскаржуваного рішення).

Враховуючи наведене, вважаю, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року подана з пропуском встановленого законом строку без поважних причин.

Крім того, слід зазначити, що заява про усунення недоліків подана також з пропуском строку, оскільки як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 06 травня 2019 року відповідач ОСОБА_1 отримав копію ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року (а.с.130).

Разом з тим, посилання апелянта на те, що вказану ухвалу отримано його сестрою 06 травня 2019 року, а ним особисто лише 15 травня 2019 року вважаю необгрутнованими, оскільки апелянтом не надано належних доказів того, що вказане повідомлення ним не отримувалося та що напис «Арутюнов», який на ньому міститься вписано не відповідачем.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі Преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Можливість продовження строків передбачена, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Поновлення строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч.4 ст.357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч.1 ст.358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо скаржником у строк , визначений судом, не подано заяву про поновлення строку або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже вважаю, що апеляційна скарга апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року подана з пропуском встановленого законом строку та наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку з урахуванням викладеного не є поважними, а тому пропущений строк не підлягає поновленню, а також відповідачем заява на усунення недоліків ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року була подана з пропуском встановленого законом строку.

За таких обставин у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст.358 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження в справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя: Борисова О.В.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація