Справа № 2-675/2010  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

 12 лютого 2010 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Барашков В. В.

секретаря:              Шевчук І.Ю.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ВАТ КБ “Приватбанку”   про зобов”язання перерахування коштів та стягнення  моральної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ “Приватбанку”   про зобов”язання перерахування коштів та стягнення  моральної шкоди.                    

      В судові засідання  позивач  не з»являвся, попередньо подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав і просив справу слухати у його відсутності.

       Представник відповідача в судове засіданні не з»явився повторно, хоча повідомлявся про час і місце розгляду цивільної справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі зібраних по справі доказів.

      Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає  до  часткового  задоволення виходячи з наступного.

     Відповідно до змісту ст.ст. 10,11,58-60 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Суд встановив, що  18.09.2008 року  ОСОБА_1 був проданий автомобіль Toyota Avensis 2004 року випуску  ОСОБА_2,  який  являється  працівником Івано-Франківського відділення  № 4 Івано-Франківської філії  ВАТ КБ “Приватбанку”.  Того ж дня  на адресу позивача було скеровано повідомлення про те, що кредитні кошти по даному автомобілю в сумі 15 300 доларів США будуть перераховані на поточний рахунок позивача по кредиту позичальника  ОСОБА_2, згідно договору від  18.09.2008 року, як розрахунок за даний автомобіль. Однак 22.09.2008 року на рахунок позивача поступили кошти в сумі 14 836 доларів США, що підтверджується випискою Трускавецького відділення ЗГРУ “Приватбанку” від  22.09.2008 року. 20.01.2009 року позивачем було надіслано листа до відповідача з проханням перерахувати на його рахунок залишок неповернених коштів в сумі 464 долара США.  Однак кошти позивачу не були перераховані.

  Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а також згідно ст. 611, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що відповідач безпідставно, в порушення вимог ЦК України відмовив ОСОБА_1 в поверненні зазначених грошових коштів, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

З наведених підстав, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення коштів підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно до приписів ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під час провадження по справі позивачем не було надано суду належних і допутимих доказів існування обставин, з існуванням яких законодавець пов”язує настання наслідків визначених ст.23 ЦК України .

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Згідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 23, 526, 611,  ЦК України,ст.ст. 10,11,58-60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-232 ЦПК, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 — задоволити частково.  

Стягнути з ВАТ КБ “Приватбанку” на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі  464  доларів США.

Стягнути з ВАТ КБ “Приватбанку” на користь ОСОБА_1 252 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 51 грн. державного мита.

В задоволенні інших позовних вимог  ОСОБА_1 — відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається позивачем протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

     Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Суддя:                                  Барашков В. В.