Справа № 132/761/18

Провадження № 2/132/41/19

РІШЕННЯ

Іменем України

17.05.2019 Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

адвоката Стьоби Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення.

Просив виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ародження, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які зареєстровані та/або проживають у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстрації місця проживання у відповідному органі реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 29.10.2016 року АТ КБ «Приватбанк» в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність квартиру, загальною площею 57,8 кв.м, житловою площею 34,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки від 12.06.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Молявчик О.В. та зареєстрований у державному реєстрі під номером 794. Після отримання права власності на вказану нерухомість АТ КБ «Приватбанк» намагався отримати доступ до житла, однак перешкодою для вчинення зазначених дій стала реєстрація та проживання у ньому відповідачів, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення із зазначеної вище квартири. На виконання положення ч. 1 ст. 109 ЖК УРСР позивачем було направлено відповідачам письмову претензію про добровільне звільнення приміщення та зняття з реєстраційного обліку, однак останніми законні вимоги позивача були проігноровані та нерухомість не була передана позивачу у вільне користування, а отже у позивача не залишилось іншого вибору, крім звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.

21.05.2018 року відповідач ОСОБА_1 звернуся до суду із зустрічним позовом до АТ «Приватбанк», приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру.

Просив скасувати рішення приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва A.A. про державну реєстрацію права власності на належну йому квартиру АДРЕСА_1 (з відкриттям розділу), індексний № 32163450 за ПАТ КБ «Приват Банк» на підставі договору іпотеки, серії та номерів: 794, виданого 12.06.2007 року приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Молявчик О.В., здійснено запис про право власності за № 17217653 та присвоєно реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1072459705216.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 29 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим A.A. без відома та у відсутність ОСОБА_1 було звернено стягнення на майно шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на належну йому квартиру АДРЕСА_2 за АТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору іпотеки, серії та номерів: 794, виданого 12.06.2007 року приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Молявчик О.В., здійснено запис про право власності за № 17217653 та присвоєно реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1072459705216.

Так договір іпотеки укладався, але 13, а не 12 червня 2007 року і з Закритим акціонерним товариством КБ «Приват Банк», а не з Публічним товариством КБ «Приват Банк». Крім того укладений договір іпотеки не має номера.

Таким чином приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв A.A . за підставу здійснення реєстрації права власності взяв неіснуючий договір іпотеки, оскільки підписаний ОСОБА_1 договір іпотеки на має серії та номера 794 і дата його укладення 13.06.2007 pоку, а не 12.07.2007 року. Тому з цієї підстави рішення нотаріуса підлягає скасуванню.

23.10.2018 року АТ КБ «Приватбанк» подав відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, відповідно до якого просить відмовити в задоволені зустрічної позовної заяви в зв`язку з її безпідставністю.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустічним позовом АТ КБ «ПриватБанк» Ткач Ю.А. у судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені в позові. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру просив відмовити з мотивів наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокат Стьоба Ю.М. в судовому засіданні зустрічний позов підтримав повністю, посилаючись на обставини зазначені в зустічному позові. В задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення просить відмовити в зв`язку з його безпідставністю.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та дату розгляду справи. Причин неявки в судове засідання не повідомили.

Відповідач - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв О.А. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та дату розгляду справи. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, 13.06.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № VIK0GA00001439.

В якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором, між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області Молявчик О.В та зареєстрований у державному реєстрі під номером 794, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку ЗАТ КБ «Приватбанк» квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

29.10.2016 року, в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А . за ПАТ КБ «Приватбанк» було зареєстроване право власності на предмет іпотеки (квартира АДРЕСА_2 ) на підставі договору іпотеки, за індексним номером 32163450.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 цього Закону, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 Житлового кодексу Української РСР (далі ЖК УРСР) виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Частиною 2 статті 109 ЖК УРСР передбачено, що громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (ч. 2 ст. 109 ЖК України).

Таким чином, ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення у разі, якщо іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України: від 18 березня 2015р. у справі № 6-39цс15; від 14 грудня 2016р. № 6-1141цс16.

Як вбачається із п. 33.3 договору іпотеки від 13.06.2007 року, право власності на нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченогоприватним нотаріусом Калинівського нотаріального округу Майбородою Г.П. 10.05.2000 року за реєстром № 1093.

Таким чином, враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову АТ КБ «Приватбанк», а саме визнання відповідачів такими, що втратили право користування спірною квартирою, та їх виселення, так як квартира не була придбана ними за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою цього жилого приміщення, та позивачем не запропоновано відповідачам іншого постійного жилого приміщення, яке повинно бути зазначено в рішенні суду.

Що стосується з зустрічних позовних вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 13.06.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № VIK0GA00001439, за яким позичальник отримав від Банку кредит у сумі 27570,00 доларів США.

В забезпечення виконання даного кредитного договору 13.06.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку було передано квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві власності.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 01 листопада 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 32163450, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, яка розташована в АДРЕСА_1 за ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк».

Також з даної довідки вбачається, що підставою винекнення права власності на квартиру у ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», виникло на підставі договору іпотеки квартири, серія та номер: 794, виданий 12.06.2007 року, що не відповідає дійсності, оскільки договір іпотеки квартири без номера та укладений 13.06.2007 року.

Як видно зі змісту договору іпотеки від 13.06.2007 року, він містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя . Порядок застосування позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки регламентовано в п. 22 договору іпотеки. Так, договором іпотеки встановлено, що сторони дійшли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, яке здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом: переходу до іпотекодержателя права власності на пердмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобовязаний письмово повідомити іпотекодпавця, або продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах , визначених на власний розсудіпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця, у т.ч. отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, у відповідності з умовами договору іпотеки позасудова передача предмету іпотеки у власність іпотекодержателю здійснюється лише в добровільному порядку та за згодою сторін.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що під час відчуження вказаної квартири, добровільної передачі іпотекодавцем спірної квартири у власність ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» не було, й іпотекодавець не надавав своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю, а тому були відсутні підстави для здійснення нотаріусом держаної реєстрації права власності на спірну квартиру за ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк».

З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира, яка розташована за адресо. АДРЕСА_1 , виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, її загальна площа не перевищує 140 кв.м. Квартира використовується як місце постійного проживання позичальника, тому підпадає під дію Закону № 1304-7.

На підставі викладеного, суд вважає, що дії приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. щодо відчуження вищезгаданої квартири відбувалися в порушення вимог договору про іпотеку та вимог діючого законодавства.

Так, діючим законодавством закріплено, що скасування запису про реєстрацію права власності можливе у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Враховуючи, що дії нотаріуса, які були пов`язані з переходом права власності на спірну квартиру є неправомірними, спосіб, за яким позивач втратив право власності на спірне майно, суперечив вимогам діючого законодавства, та приймаючи до уваги, що вказана кватира є єдиним житлом позивача та його родини, суд вважає необхідним скасувати рішення приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. про державну реєстрацію права власності на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (з відкриттям розділу), індексний № 32163450 за ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору іпотеки, серії та номерів: 794, виданого 12.06.2007 року приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Молявчик О.В., здійснено запис про право власності за № 17217653 та присвоєно реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 1072459705216.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені позивачем АТ КБ «Приватбанк» судові витрати не відшкодуються.

Підлягає стягненню з АТ КБ «Приватбанк» на користь держави 704, 80 грн. судового збору, за вимогу немайнового характеру пред`явлену в зустрічному позові.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 512, 525, 526, 627, 629, 638 ЦК України, ст. ст. 33, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 81, 89, 141, 259, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру - задоволити.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. про державну реєстрацію права власності на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (з відкриттям розділу), індексний № 32163450 за ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору іпотеки, серії та номерів: 794, виданого 12.06.2007 року приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Молявчик О.В., здійснено запис про право власності за № 17217653 та присвоєно реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 1072459705216.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави 704, 80 грн. судового збору.

В зв`язку з проголошенням в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини рішення суду, суд повідомляє, що повний текст рішення складено 27 травня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: