ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/3389/2012
27 лютого 2013 року 13год. 10хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Кідун О.М.
відповідача 1: представник не з`явився
відповідача 2: представник Андріанов М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, ВДАІ УМВС України в Рівненській області
про визнання нечинним рішення, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (відповідач 1) та до відділу Державтоінспекції УМВС України в Рівненській області (відповідач 2) про визнання нечинним рішення та збов`язання вчинення певних дій. Просить зобов`язати відповідача 1 дати дозвіл та необхідні документи на зняття з обліку та перереєстрації автомобіля Фольксваген «Пассат» номер кузова НОМЕР_1 об`єм двигуна 1781 куб.см, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_2 та відповідача 2 перереєструвати без сплати податків і зборів за ставками діючими на день здійснення митного оформлення згаданий автомобіль з ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на нього.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та пояснив суду, що діду позивача - ОСОБА_3 мешканцю с.Макотерти Рівненського району Рівненської області інваліду війни ІІ групи від іноземного донора надійшов автомобіль Фольксваген «Пассат» номер кузова НОМЕР_1 об`єм двигуна 1781 куб.см, 2004 року випуску, який був визнаний у встановленому законом порядку гуманітарною допомогою та переданий інваліду.
05 грудня 2007 року Рівненським МРЕВ відділу ДАІ УМВС України в Рівненській області автомобіль було зареєстровано за громадянином ОСОБА_3 під реєстраційним номером НОМЕР_2 та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. До дня смерті ОСОБА_3 та позивач проживали та були зареєстровані за однією адресою - с.Макотерти Рівненського району Рівненської області.
В порушення вимог частини 2 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 11 травня 2010 року на звернення до відповідача 1, щодо надання дозволу на зняття з обліку та перереєстрації згаданого автомобіля та до відповідача 2, про перереєстрацію без сплати податків і зборів за ставками діючими на день здійснення митного оформлення того ж автомобіля, позивач отримав відмову, яку вважає незаконною. Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Були надані письмові заперечення в яких вказано, що відповідач діяв в межах та на підставі чинного законодавства України. Зазначено, що дід позивача ОСОБА_3 1926 року народження, інвалід війни ІІ групи був безкоштовно забезпечений Головним управлінням праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації автомобілем Фольксваген «Пассат» номер кузова НОМЕР_1 об`єм двигуна 1781 куб.см, 2004 року випуску, який надійшов до головного управління як гуманітарна допомога від іноземного донора для ОСОБА_3 . Зауважив, що ОСОБА_3 був забезпечений автомобілем відповідно наказу №150 від 17 серпня 2007 року, а помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто користувався автомобілем менше ніж 10 років.
Відповідно до «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999, зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2010 року № 826 передбачено, що інваліди отримують автомобілі на 10-річний строк без права продажу, дарування, передачі іншій особі.
Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, що визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім`ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Крім того, відповідно до Закону України «Про несення змін до деяких законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями» від 15 грудня 2009 року Закон України «Про гуманітарну допомогу» був доповнений статтею 11-1, згідно якої після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи праці та соціального захисту населення і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім`ї за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля. Таке рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги у позивача відсутнє, а тому представник відповідача 1 просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні надав наступні пояснення, зокрема вказав, що відповідно до пункту 8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07 вересня 1998 року працівники ДАІ при реєстрації, перереєстрації та знятті з обліку перевіряють наявність сплати передбачених законодавством платежів. Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні" автомобіль, що був попередньо ввезений в Україну без сплати передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України. Автомобіль був ввезений на територію України як гуманітарна допомога і на підставі цього був звільнений від оподаткування та обов`язкових платежів до бюджету. Позивач не сплатив у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України, відповідно підстави для перереєстрації автомобіля відсутні, а тому представник відповідача 2 просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності та на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач дійсно являвся членом сім`ї покійного ОСОБА_3 1926 року народження мешканця АДРЕСА_1 ,(копія довідки Верхівської сільської ради від 05 березня 2012 року (а.с.10).
Згідно наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації №150 від 17 серпня 2007 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканець с.Макотерти Рівненського району інвалід війни ІІ групи був забезпечений автомобілем Фольксваген «Пассат» 2004 року випуску, який надійшов від іноземного донора та був визнаний гуманітарною допомогою Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України. (копія наказу №150 від 17 серпня 2007 року, копія якого наявна у матеріалах справи.
05 грудня 2007 року Рівненським МРЕВ відділу ДАІ УМВС України в Рівненській області автомобіль зареєстровано за ОСОБА_3 мешканцем АДРЕСА_2 Макотерти Рівненського району АДРЕСА_1 за реєстраційним номером НОМЕР_2 та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .(копія свідоцтва а.с.7)
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (копія свідоцтва про смерть а.с.8)
Після смерті ОСОБА_3 позивач звернувся до відповідача 1 з приводу надання дозволу розпорядитись автомобілем та відповідача 2 щодо перереєстрації автомобіля.
Відповідач 1 відмовив у наданні дозволу розпорядитись автомобілем посилаючись на те що строк експлуатації автомобіля інвалідом є меншим 10 років. (а.с.9)
Представник відповідача 2 надав пояснення щодо звернення позивача, стосовно перереєстрації автомобіля, у судовому засіданні.
На час смерті інваліда 21 січня 2012 року частиною 2 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 11 травня 2010 року, передбачено, що після смерті інваліда, автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім`ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Позивач являвся членом сім`ї інваліда, а спірний автомобіль був визнаний гуманітарною допомогою у встановленому законом порядку. Інших вимог для безоплатної передачі автомобіля дана норма закону не передбачає.
Згідно пункту 1 Листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.
Очевидно, що посилання відповідача 1 на Закон України "Про гуманітарну допомогу" в редакції від 15 грудня 2009 року, де ст.11-1 передбачає вилучення автомобіля, якщо інвалід користувався ним менше 10 років є безпідставним, тому що Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в редакції від 11 травня 2010 року має пріоритетне право до застосування, так як прийнятий пізніше.
Згідно пункту 2 вищезгаданого листа Міністерства юстиції України у разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами – вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, що має більшу юридичну силу. Зважаючи на те, що Кабінетом Міністрів України не визначений порядок безоплатної передачі автомобіля після смерті інваліда з врахуванням останніх змін в ст.38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а постановою КМУ №826 від 08 вересня 2010 року визначено інший (ніж безоплатний) порядок передачі автомобіля після смерті інваліда членам його сім`ї, то очевидна суперечність між нормативно-правовими актами, а тому нормою, що регулює спірні правовідносини і має вищу юридичну силу є частина 2 статті 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Посилання відповідача 2 на частину 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні" яка передбачає, що автомобіль, що був попередньо ввезений в Україну без сплати передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України є помилковим, тому що такі дії як відчуження, передача у володіння, користування та (або) розпорядження автомобіля може відбуватись лише за умови вчинення будь-яких двосторонніх правочинів між попереднім та новим власниками, а саме: за цивільно-правовими угодами, договорами, у випадках, передбачених законодавством. Попередній власник автомобіля покійний з 21 січня 2012 року з усіма правовими наслідками, відповідно в правовідносини з позивачем не вступав, а тому немає жодних підстав для застосування даної норми закону.
Пункт 8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07 вересня 1998 року регулює лише порядок реєстрації транспортних засобів, а порядку перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів стосуються інші розділи згаданої постанови. Зважаючи на те, що автомобіль вже зареєстрований з 05 грудня 2007 року у встановленому законом порядку, застосування цієї норми до даної ситуації помилкове.
Відтак, як свідчать фактичні обставини справи, у Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації були відсутні підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на зняття з обліку та перереєстрації обумовленого автомобіля.
Також, суд вважає безпідставною відмову відділу Державтоінспекції УМВС України в Рівненській області перереєструвати без сплати податків і зборів за ставками діючими на день здійснення митного оформлення згаданий автомобіль.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Приписи ч.1 ст.70 КАС України слід застосовувати з урахуванням того, що в силу ч.2 ст.70 цього ж Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що відповідачами Головним управлінням праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації та відділом Державтоінспекції УМВС України в Рівненській області не доведено правомірності вчинених дій, у той час як позивачем доведено обґрунтованість заявленого позову.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єком владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони яка не є суб`єктом владних повноважень позивачу підлягає поверненню судового збору, сплаченого позивачем згідно квитанції наявної в матеріалах справи.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації у наданні дозволу на зняття з обліку та перереєстрацію автомобіля Фольксваген «Пассат» номер кузова НОМЕР_1 об`єм двигуна 1781 куб.см, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_2 та зобов`язати Головне управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації дати дозвіл та необхідні документи на ім.»я ОСОБА_1 мешканця АДРЕСА_1 району АДРЕСА_1 для перереєстрації автомобіля Фольксваген «Пассат» номер кузова НОМЕР_1 об`єм двигуна 1781 куб.см, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_2 .
Визнати протиправною відмову відділу Державтоінспекції УМВС України в Рівненській області перереєструвати, без сплати податків і зборів за ставками діючими на день здійснення митного оформлення, автомобіль Фольксваген «Пассат» номер кузова НОМЕР_1 об`єм двигуна 1781 куб.см, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_2 та зобов`язати відділ ДАІ УМВС України в Рівненській області перереєструвати автомобіль Фольксваген «Пассат» номер кузова НОМЕР_1 об`єм двигуна 1781 куб.см, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_2 без сплати податків і зборів за ставками діючими на день здійснення митного оформлення останнього, з ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Присудити на користь позивача ОСОБА_1 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 35 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.