Справа № 359/465/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарях Мовлянова (Гноілек) М.В., Сіренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 359/465/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути солідарно із Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» (далі по тексту - відповідач-1, ТОВ «Аеро-Експрес»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна» (далі по тектсу - відповідач-2, ТОВ «Порше лізинг Україна») матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) у розмірі 523 419,49 грн., три проценти річних у розмірі 24 862,45 грн, розмір інфляційних втрат в сумі 94 738,99 грн., що разом становить 643 021,28 грн., стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 26.12.2016р. по вул. Протасів Яр, 38 у м. Києві відбулась ДТП за участю транспортного засобу Mercedes-Benz S600L д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є позивач, та транспортного засобу Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , якого постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 04.04.2017р. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок ДТП транспортний засіб позивача зазнав механічних пошкоджень, а позивачу завдано матеріальних збитків, вартість яких згідно із Звітом № 44/1-17 від 24.01.2017р. складає 623 419,84 грн.

Цивільно-правова відповідальність третьої особи ОСОБА_2 була застрахована у АТ «АХА Страхування» згідно полісу АК № 5274984 від 14.11.2016р., відповідно до якого страховою компанією шкода в межах розміру страхового полісу відшкодована у повному обсязі - 100 000,00 грн.

Відповідач-2 ТОВ «Порше лізинг Україна» є власником транспортного засобу Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_2 , який за Договором фінансового лізингу (найму) № 00008955 від 06.11.2013 переданий у користування відповідачу-1 ТОВ «Аеро-Експрес», працівником якого є третя особа ОСОБА_2

У добровільному порядку позивачу матеріальні збитки у розмірі 523 419,49 грн відповідачами не відшкодовані.

22.01.2018р. ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження (Том 1 а.с. 69-70).

Представником позивача ОСОБА_1 Сахнацьким А.О. 29.01.2018р. подано до суду клопотання про приєднання доказів, попередній розрахунок суми судових витрат, а також поставлено питання відповідачам (Том 1 а.с.76-93).

12.02.2018р. ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області цивільну справу направлено для розгляду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Дніпровського районного суду м. Києва (Том 1 а.с.123-124).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.03.2018р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження (Том 1 а.с. 134).

07.05.2018р. судом постановлено ухвалу про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 (Том 1 а.с. 156-159).

Від генерального директора відповідача-1 ТОВ «Аеро-Експрес» Запісочного В.М . 30.05.2018р. до суду надійшов відзив, у якому позовні вимоги вважає необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, вказуючи, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику броньованого автомобіля марки Mercedes-Benz S600L д.н.з. НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту цього автомобіля та його ринкова вартість оцінені некоректно та значно завищені (Том 1 а.с. 172-188).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.06.2018р. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1. Сахнацького О .А. про витребування доказів від ТОВ «Порше лізинг Україна», ДПІ Бориспільського району ГУ ДФС України в Київській області та ТОВ «Аеро-Експрес» (Том 1 а.с. 207-210).

На виконання ухвали суду від 06.06.2018р. представником відповідача-1 ТОВ «Аеро-Експрес» Подуражня С.А. 02.07.2018р. надано суду копію подорожнього листа за 26.12.2016р. на автомобіль Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_2 (Том 2 а.с. 6-7).

03.07.2018 до суду від ДПІ Бориспільського району ГУ ДФС України в Київській області надійшла відповідь на запит про джерела доходів за період з 01.01.1998р. по 31.12.2016р. щодо ОСОБА_2 (Том 2 а.с.29).

До суду 31.07.2018р. від представника позивача ОСОБА_1 Сахнацького О.А. надійшла відповідь на відзив відповідача-1 «Аеро-Експрес», в якому наполягає на вірності розрахунку матеріальної шкоди та суми завданої шкоди у розмірі 523 419,49 грн, що підлягає стяганню із відповідачів (Том 2 а.с.31-43).

Цього ж дня представником позивача ОСОБА_1 Сахнацьким О.А. до суду подано клопотання про збільшення позовних вимог та приєднання до справи додаткових доказів, в якому збільшено розмір заподіяної шкоди, з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних. Із заяви про збільшення позовних вимог убачається, що позивач просить суд стягнути солідарно із відповідача-1 та відповідача-2 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 523 419,49 грн, моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн, три проценти річних у розмірі 24 862,45 грн та розмір інфляційних втрат в сумі 94 738,99 грн, а всього матеріальної шкоди 643 021,28 грн, а також стягнути судові витрати (Том 2 а.с.44-69).

Представником відповідача-2 ТОВ «Порше Лізинг Україна» Павлів Ю.В. на виконання ухвали суду надано витребувані судом докази (Том 2 а.с.81-93).

03.10.2018р. від представника відповідача-1 Подуражня С.А. до суду надійшло заперечення, в якому наполягає на завищенні позивачем вартості матеріального збитку. Заперечує проти збільшення позовних вимог та вважає, що стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму матеріальної і моральної шкоди, є безпідставним. Також заперечує проти приєднання до матеріалів справи листа ТОВ «ІТС-Україна» щодо не проведення ремонтно-відновлювальних робіт стосовно оспорюваного автомобіля, а також заяви ОСОБА_10 про придбання зазначеного автомобіля, вважаючи, що такі докази не містять інформацію щодо предмета доказування, просить суду не брати їх до розгляду. Зауважив, що ТОВ «ІТС-Україна» не є дистриб`ютором виробника «Mercedes-Benz» чи уповноваженим дистриб`ютором дилером, на обліку у Головному сервісному центрі МВС не перебуває (Том 2 а.с. 94-105).

Цього ж дня від представника позивача ОСОБА_1 Сахнацького О.А. до суду надійшло ряд клопотань, заява про приєднання доказів, а також заява про забезпечення позову (Том 2 а.с. 106-159), у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 04.10.2018р. (Том 2 а.с. 160-163).

Ухвалою суду від 17.10.2018р. задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1. Сахнацького О.А. про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Аеро-Експрес» в межах суми 693 021,28 грн (Том 2 а.с. 197-202).

Цього ж дня ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача ТОВ «Аеро-Експрес» Подуражньої С.А. про призначення судової автотоварознавчої експертизи, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (Том 2 а.с. 205-211).

20.11.2018р. до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 Сахнацького О.А. про приєднання додаткових доказів щодо судових витрат, пов`язаних з розглядом справи (Том 2 а.с. 219-241).

04.02.2019р. від Дніпровського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві для виконання та відома надійшла постанова від 15.01.2019р. про закінчення виконавчого провадження № 57612827, винесена при примусовому виконанні ухвали суду № 359/465/18 від 17.10.2018р. (Том 3 а.с. 5-9).

Від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 21.02.2019р. до суду надійшов висновок судової автотоварознавчої експертизи за № 25254/18-54 від 13.02.2019р. (Том 3 а.с. 10-27).

Ухвалою суду від 26.02.2019р. поновлено провадження у цій справі (Том 3 а.с. 28).

Представником позивача ОСОБА_1 Сахнацьким О.А. 16.04.2019р. подано до суду клопотання про приєднання до справи додаткових доказів (Том 3 а.с. 41-55).

17.04.2019р. ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (Том 3 а.с. 60-62).

В судове засідання позивач, представники відповідачів та третя особа не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подав заяву з проханням провести судове засідання без його участі, просить задовольнити позов в повному обсязі. Про причини неявки представників відповідачів та третьої особи суд повідомлено не було.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За матеріалами справи судом встановлено, що постановою Солом`янського районного суду м. Києва 04.04.2017р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження у справі, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення стягнення (Том 1 а.с. 22).

Із вказаної постанови убачається, що 26 грудня 2016 р. о 12 год. 38 хв. по вулиці Протасів Яр, 38, в місті Києві водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , порушив п.п. 2.3 б), 12.1, 13.1, 34.1.3 ПДР України, а саме під час руху виїхав на зустрічну смугу руху, перетнувши подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, не стежив за дорожньою обстановкою, не був уважним та не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.

У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

На час виникнення ДТП власником автомобіля марки «Mercedes-Benz S600L», кузов № НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 , був позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , а також листом в.о. заступника начальника Головного сервісного центру МВС України від 26.02.2018р. № 31/115аз, із якого убачається, що вказаний транспортний засіб було зареєстровано за позивачем у період з 17.10.2015р. по 18.07.2017р. (Том 1 а.с. 16, 181).

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 щодо автомобіля «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 станом на дату ДТП була застрахована у страховика АТ «СК «АХА Страхування» згідно із Полісом № АК/5274984 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальник за договором та власник автомобіля - ТОВ «Порше Лізинг Україна», ідентифікаційний код юридичної особи 35571472 (Том 1 а.с. 23, 25, 56, 57, 65-67). Згідно із п. 4 Полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000,00 грн, розмір франшизи нуль.

Автомобіль «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , було передано за Договором фінансового лізингу (найму) № 00008955 від 06.11.2013р. у користування визначеному договором лізингоодержувачу - ТОВ «Аеро-Експрес», код ЄДРПОУ 21613132 (Том 2 а.с. 82-91).

Станом на дату ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із відповідачем-1 ТОВ «Аеро-Експрес», ідентифікаційний код юридичної особи 21613132 (Том 1 а.с. 58-64). Вказане також підтверджується даними подорожнього листа вантажного автомобіля №875796 від 26.12.2016р. щодо автомобіля «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , а також убачається із відповіді Бориспільського відділення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на запит про джерела доходів ОСОБА_2 за період з 01.10.2016р. по 31.12.2016р. (Том 2 а.с. 7, 29).

ФОП « ОСОБА_11 » складено Звіт від 24.01.2017р. № 44/1-17 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, за яким: вартість матеріального збитку завданого власнику броньованого автомобіля Mercedes-Benz S600L д.н.з. НОМЕР_1 становить 623 419,84 грн; вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить 2 008 911,49 грн; ринкова вартість вказаного автомобіля, до моменту ДТП, становить 2 240 866,98 грн (Том 1 а.с.26-53). Про необхідність прибути для огляду Mercedes-Benz S600L д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого у ДТП 17.01.2017р., було повідомлено відповідача-1, відповідача-2 та третю особу (Том 1 а.с.51-53).

Відповідно до рахунку-фактури ТОВ «ІТС-України» № СФ-0000054 від 06.03.2017р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz S600L д.н.з. НОМЕР_1 становить 1 896 163,01 грн (Том 1 а.с.54-55).

Страховиком АТ «СК «АХА Страхування» позивачу відшкодовано матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у межах розміру страхової суми за полісом страхування, у повному обсязі у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 315086 від 13.03.2017р. (Том 1 а.с.83).

З метою досудового врегулювання спору позивач двічі звертався до відповідача-1 із заявами від 01.02.2017р. та від 06.03.2017р. про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, у розмірі 523 419,84 грн (Том. 1 а.с. 19-21).

За даними листа ТОВ «ІТС-Україна» б/н та дати, автомобіль Mercedes-Benz S600L д.н.з. НОМЕР_1 06.03.2017р. дійсно оглядався на СТО «Мерседес» з метою визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт та видано рахунок на оплату таких послуг № СФ-0000054 від 06.03.2017р. на загальну суму 1 896 163,01 грн, зазначені роботи по відновленню вказаного автомобіля не проводились (Том 2 а.с. 61).

Із листа від 30.07.2018р. № 31/26-632аз начальника Регіонального сервісного центру в м. Києві Смольянінова Ю. С. убачається, що згідно даних автоматизованої інформаційної системи МВС 18.07.2017 була здійснена перереєстрація транспортного засобу марки Mercedes-Benz S600L, чорного кольору, 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_3 , на ОСОБА_10 , згідно договору купівлі-продажу від 18.07.2017р. № 7296/17/000586, укладеного у суб`єкта господарювання ТОВ «СА ДРАЙВ» (Том 2 а.с. 108).

Постановою Дніпровського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві №57612827 від 15.01.2019р. виконавче провадження з примусового виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва № 359/465/18 виданої 17.10.2018р. про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_6 в ПАТ «Кредитвест Банк», МФО 380441, що належить ТОВ «Аеро-Експрес», код ЄДРПОУ 21613132, в межах суми 693 021,28 грн, закінчено, у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення (Том 3 а.с. 6).

Згідно із висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз В.В. Матвеїв за результатами проведення комісійної автотоварознавчої експертизи від 13.02.2019р. № 25254/18-54 ринкова вартість броньованого автомобіля марки «Mercedes-Benz S-600L», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату проведення експертизи, складає: 2 355 192 49 грн; вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, внаслідок пошкодження транспортного засобу під час ДТП, що сталася 26.12.2016р. на дату проведення експертизи, складає 2 271 453,37 грн; розмір матеріального збитку завданого власнику броньованого автомобіля марки «Mercedes-Benz S-600L», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у результаті пошкодження транспортного засобу під час ДТП, що сталася 26.12.2016р. у м. Києві по вул. Протасів Яр, 38, на дату проведення експертизи, складає 737 730,42 грн (Том 3 а.с.12-27).

Предметом спірних правовідносин у цій праві є відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

За нормою ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно із роз`ясненнями п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013р. № 4 при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).

За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується із нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

В такому випадку обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника чи володільця джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на момент ДТП 26.12.2016р. ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Аеро-Експрес» та керував транспортним засобом Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_2 під час виконання службових обов`язків, що підтверджується, зокрема, подорожнім листом вантажного автомобіля №875796 від 26.12.2016р.

Як було зазначено вище, власником транспортного засобу Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_2 на час ДТП був відповідач-2 ТОВ «Порше лізинг Україна», який за Договором фінансового лізингу (найму) № 00008955 від 06.11.2013р. передав вказаний автомобіль у користування відповідачу-1.

За умовами Договору фінансового лізингу (найму) № 00008955 від 06.11.2013р. ТОВ «Порше Лізинг Україна» не несе жодної відповідальності за будь-яку шкоду, завдану третім сторонам внаслідок експлуатації транспортного засобу лізингоодержувачем. Лізингоодержувач забезпечує захист лізингодавця від такої відповідальності, і в законний спосіб та в максимально можливій мірі забезпечує незалучення Порше Лізинг Україна. За умовами вказаного Договору лізингоодержувач має право уповноважувати своїх працівників експлуатувати об`єкт лізингу за умови суворого дотримання ними положень Контракту та чинних правил дорожнього руху. Лізингоодержувач несе повну відповідальність за таких працівників та в повній мірі компенсує всі збитки (за умови наявності останніх), заподіяні Порше Лізинг Україна та/або третім сторонам внаслідок дій або бездіяльності таких працівників (п.п.4.7, 4.8 Договору).

Отже, з урахуванням викладених вище положень ЦК України, саме відповідач-1 є особою, що відповідальна за шкоду заподіяну власнику автомобіля Mercedes-Benz S600L д.н.з. НОМЕР_1 у дорожньо-транспортній пригоді, що відбулась 26.12.2016р., а відповідач-2 ТОВ «Порше лізинг Україна» не є належним відповідачем у даних правовідносинах, що склались з приводу відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки між його діями та настанням ДТП, що призвело до матеріальних збитків позивача, не вбачається причинно-наслідкового зв`язку. Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині позовних вимог до відповідача-2 ТОВ «Порше лізинг Україна».

Розмір матеріального збитку, завданого позивачу, у результаті пошкодження автомобіля марки Mercedes-Benz S-600L д.н.з. НОМЕР_1 під час ДТП, що сталася 26.12.2016р. у м. Києві по вул. Протасів Яр, 38, за висновком автотоварознавчої експертизи від 13.02.2019р. № 25254/18-54, складає 737 730,42 грн.

Таким чином, за вирахуванням компенсації у розмірі 100 000,00 грн., виплаченої позивачу АТ «АХА Страхування» за страховим полісом АК № 5274984, розмір матеріального збитку, завданого позивачу, складає 637 730,42 грн.

Разом із тим, суд не в праві вийти за межі позовних вимог та вважає доведеним за матеріалами справи, що розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 , у результаті пошкодження автомобіля марки Mercedes-Benz S-600L д.н.з. НОМЕР_1 під час ДТП, за вирахуванням компенсації у розмірі 100 000,00 грн., виплаченої позивачу АТ «АХА Страхування», становить 523 149,49 грн, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині щодо стягнення із відповідача-1 ТОВ «Аеро-Експрес» матеріальної шкоди, як особи відповідальної за заподіяну шкоду.

Щодо позовної вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат суд приходить наступного.

Позивач просить стягнути на його користь, відповідно до ст. 625 ЦК України, матеріальні збитки із такого розрахунку: 3% річних (1 рік 7 місяців) - 24 862,45 грн.; інфляційні втрати (1 рік 6 місяців) - 94 738,99 грн.

За нормами ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положення ст. 625 ЦК України не застосовується до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки щодо винуватця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки відшкодування збитків є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає із зобов`язальних відносин, що мають вчинятися сторонами на виконання взятих на себе грошових зобов`язань.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. При цьому важливим виявляється питання, які зобов`язання є грошовими.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь яке зобов`язання зі сплати коштів. Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12).

Зобов`язальні правовідносини, які належать до грошових, досить різноманітні. Вони можуть бути частиною інших оплатних зобов`язань (наприклад, обов`язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов`язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу).

З огляду на означене, положення ст. 625 ЦК не застосовуються до спірних відносин між позивачем та відповідачем-1, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до роз`яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обґрунтовуючи наявність і розмір моральної шкоди, позивач зазначив, що внаслідок пошкодження автомобіля, він був позбавлений можливості ним користуватися, що призвело до порушення його нормальних життєвих устоїв та моральних страждань, тому завдану моральну шкоду оцінює у 50 000,00 грн.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачу на думку суду є доведеним і очевидним, оскільки є наслідком протиправної поведінки третьої особи ОСОБА_2 та відповідача-1 ТОВ «Аеро-Експрес» як особи, що відповідальна за шкоду заподіяну власнику автомобіля, пошкодженого при ДТП.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, надавши оцінку характеру та обсягу страждань, яких зазнав ОСОБА_1 , врахувавши тяжкість вимушених змін у його життєвому укладі, вважає, що сума у розмірі 8 000,00 грн. на відшкодування завданої позивачу моральної шкоди є доведеною та достатньою.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача ( ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду із цим позовом позивачем відповідно до квитанції № 29129843 від 15.01.2018р. було сплачено судовий збір у розмірі 8 810,00 грн. (Том 1 а.с.1). Комісія банку із платника при здійснені вказаного платежу склала 88,10 грн. (Том 1 а.с. 89).

Ставки судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ст. 2 Закону за подання до суду позовної заяви: - майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - немайнового характеру, яка подана фізичною особою, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» було встановлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень.

З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, ціна даного позову в частині майнових вимог склала 643 020,93 грн (523 419,49 грн. + 24 862,45 грн. + 94 738,99 грн.). Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 7 135,01 грн. (6 430,21 грн. за позовну вимогу майнового характеру та 704,80 грн. за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди за ставкою позовної вимоги немайнового характеру).

Із викладеного убачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем надміру сплачено судовий збір у розмірі 8 810,00 грн, що не відповідає вимогам чинного на той час законодавства.

З урахуванням викладеного, часткового задоволення позову та стягнення із відповідача-1 на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 523 419,49 грн. та моральної шкоди у розмірі 8 000,00 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог (76,68 % від ціни позову), із відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 823,53 грн., що включає у себе 352,40 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подачу заяви про забезпечення позову, що була судом задоволена, комісія банку у розмірі 58,24 грн., а разом - 5 881,77 грн.

В частині вирішення спору про стягнення із відповідача-1 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд прийшов такого.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

За приписами ст.ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин позивачем суду надано наступні належні та допустимі докази, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу, а саме: Договір про надання правової допомоги від 26.01.2017р. (Том 1 а.с. 85-88), прибутковий касовий ордер № 1 від 26.01.2017р., з якого убачається, що позивачем сплачено адвокату Сахнацькому О.А. за Договором про надання правової допомоги від 26.01.2017р. суму у розмірі 10 000,00 грн (Том 1 а.с. 84).

Витрати сторони позивача на відправлення кореспонденції у цій справі склали 572,90 грн., що підтверджено відповідними квитанціями (Том 2 а.с. 226-241). Також позивачем понесені витрати по оплаті проведеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 3 000 грн. (Том 1 а.с. 90).

У порядку ч. 3 ст. 137 ЦПК України стороною позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, за яким всього надано послуг станом на 06.06.2018р. у сумі 54 350,00 грн. (Том 2 а.с. 65).

Ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами понесення позивачем витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: по оплаті поштових відправлень у розмірі 439,30 грн., по оплаті проведеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 2 300 грн. 40 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 668,00 грн.

Щодо віднесення позивачем до судових витрат авансового внеску до виконавчої служби Дніпровського району згідно із квитанцією № 36535795 від 05.11.2018р., то суд не погоджується із таким твердженням, виходячи із приписів ч. 3 ст. 133 ЦПК України. Також суд не враховує копії квитанцій від 29.01.2018 року з призначенням платежу оплати судового збору за позовом ОСОБА_1 Бориспільському міськрайонному суду та на суму 10 грн. комісії за платіж, оскільки вказані квитанції у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992р. № 6, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 19, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 142, 197, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану пошкодженням автомобіля у розмірі 523 419 грн. 49 коп., моральну шкоду у розмірі 8 000 грн., оплату проведеного автотоварознавчого дослідження в сумі 2 300 грн. 40 коп., судовий збір в сумі 5 881 грн. 77 коп., витрати по оплаті поштових відправлень 439 грн. 30 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 7 668 грн., а всього суму 547 708 (п`ятсот сорок сім тисяч сімсот вісім) грн. 96 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес», місце знаходження: 69001, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.1; 08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21613132.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг України», місце знаходження: 02152, м. Київ, проспект П.Тичини, 1-В, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35571472.

Третя особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складне 27 травня 2019 року.

Суддя Л.М.Виниченко