Справа №521/6764/19

Провадження №2-а/521/249/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року місто Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Плавич І.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги та пояснюючи підстави звернення до суду сторона позивача посилалась на ті обставини, що 28 листопада 2018 року заступником начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Бондарем В.В. ухвалено постанову про порушення митних правил №3381/50000/18, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків від несплаченої суми митних платежів, що складає 9880,17 гривень.

Позивач ОСОБА_2 вважає, що належним чином і в повному обсязі виконав відповідні вимоги закону, порушення митних правил не допустив, з висновками митного органу не згодний.

У зв`язку з цим, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив скасувати постанову про порушення митних правил №3381/50000/18 від 28 листопада 2018 року.

Відповідач - Одеська митниця ДФС - не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву.

Представник позивача ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з`явилась, але від особи надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів згідно зі ст. 194 ч.3 КАС України.

Представник Одеської митниці ДФС у відкрите судове засідання не з`явився, відповідач повідомлявся судом про розгляд адміністративної справи в порядку ст. 268 КАС України, причини неявки представника суду не відомі.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши представлені суду письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами по справі належну правову оцінку, суд доходить висновку про задоволення заявленого позову - з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи суд установив, що згідно з постановою про порушення митних правил №3381/50000/18 від 28 листопада 2018 року, ухваленої заступником начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Бондарем В.В., 01 серпня 2017 року між компанією «Eastern Express FZE» (Об`єднані Арабські Емірати) та товариством з обмеженою відповідальністю «Автомаркет Профі» (надалі - TOB «Автомаркет Профі») було укладено зовнішньоекономічний контракт №917 щодо поставки в Україну товарів.

Декларантом ТОВ «Автомаркет Профі» - ОСОБА_1 . - за митними деклараціями від 19 жовтня 2017 року №UA500200/2017/5388, від 01 листопада 2017 року №UA500200/2017/5769, від 09 листопада 2017 року №UA500200/2017/5951, від 28 листопада 2017 року №UA500200/2017/6416, від 06 грудня 2017 року №UA500200/2017/6662, від 13 грудня 2017 року №UA500200/2017/6841, від 28 грудня 2017 року №UA500200/2017/7329, від 22 січня 2018 року №UA500200/2018/406, від 30 січня 2018 року №UA500200/2018/601, від 01 лютого 2018 року №UA500200/2018/670, від 05 березня 2018 року №UA500200/2018/1486, від 13 березня 2018 року №UA500200/2018/1651, від 03 травня 2018 року №UA500200/2018/3059 - було імпортовано на митну територію України товари: «радіатори для моторних транспортних засобів: радіатор кондиціонера», код 8708913500 згідно УКТ ЗЕД (ставка мита - 0%).

Згідно з наведеними митними деклараціями одержувачем, декларантом та особою, відповідальною за фінансове врегулювання виступає ТОВ «Автомаркет Профі», відправником товару є компанія «Eastern Express FZE» (Об`єднані Арабські Емірати).

На підставі наказу №5699 від 08 серпня 2018 року, ГУ ДФС в Одеській області було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «Автомаркет Профі» вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС в Одеській області складено акт №1786/15-32-14-10-11/41367800 від 20 серпня 2018 року, відповідно до якого встановлено, що з урахуванням положень Основних правил інтерпретації класифікації товарів 1.6, примітки 2 (а) до Розділу XVI Пояснень до товарних позицій 8415 та 8418 УKT ЗЕД, з урахуванням характеристик, призначення, інформації про товар, розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет, товар: «радіатори для моторних транспортних засобів: радіатор кондиціонера» повинен класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД в товарній підкатегорії 8418991000 (ставка ввізного мита - 6%).

Установлені документальною невиїзною перевіркою порушення ТОВ «Автомаркет Профі», які виникли через неправильне декларування коду товару згідно з УКТ ЗЕД при переміщенні товару: «радіатори для моторних транспортних засобів: радіатор кондиціонера» за митними деклараціями від 19 жовтня 2017 року №UA500200/2017/5388, від 01 листопада 2017 року №UA500200/2017/5769, від 09 листопада 2017 року №UA500200/2017/5951, від 28 листопада 2017 року №UA500200/2017/6416, від 06 грудня 2017 року №UA500200/2017/6662, від 13 грудня 2017 року №UA500200/2017/6841, від 28 грудня 2017 року №UA500200/2017/7329, від 22 січня 2018 року №UA500200/2018/406, від 30 січня 2018 року №UA500200/2018/601, від 01 лютого 2018 року №UA500200/2018/670, від 05 березня 2018 року №UA500200/2018/1486, від 13 березня 2018 року №UA500200/2018/1651, від 03 травня 2018 року №UA500200/2018/3059, - спричинили недобір митних платежів у розмірі 3293,39 гривень.

Виходячи з викладеного, митним органом зроблено висновок, що декларантом ТОВ «Автомаркет Профі» умисно визначено інший код товару за УКТ ЗЕД з метою зменшення розміру митних платежів.

26 жовтня 2018 року посадовою особою Одеської митниці ДФС було складено протокол про порушення митних правил №3381/50000/18.

За висновком митного органу, внаслідок невірного зазначення коду товару за УКТ ЗЕД, декларантом було недоплачено відповідну різницю митних платежів у розмірі 3293,39 гривень.

28 листопада 2018 року заступником начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Бондарем В.В. ухвалено постанову про порушення митних правил №3381/50000/18, якою декларанта ТОВ «Автомаркет Профі» ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків від несплаченої суми митних платежів, що складає 9880,17 гривень.

Як регламентує ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Як передбачає ст. 54 ч.1,3 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Матеріали справи свідчать, що заявлений у деклараціях товар є обладнанням (радіатори кондиціонерів для моторних транспортних засобів). За кодом 8708913500 в УКТ ЗЕД визначені товари: «Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705: - інші частини та приладдя: - - радіатори та їх частини: - - - інші: - - - - радіатори». При здійсненні митного оформлення в режимі «імпорт» товару декларантом було застосовано основний метод визначення митної вартості, зазначено всі необхідні відомості щодо товару та подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, обраний метод її визначення та код товару згідно з його ознаками за УКТ ЗЕД. При визначенні коду товару за УКТ ЗЕД позивач керувався товаросупровідними документами.

Суд погоджується з правовою позицією позивача, що за змістом ст. 485 МК України, склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. При цьому сам факт невідповідності заявленого в декларації коду товару не може вважатись беззаперечним доказом того, що дії заявника були умисними та направленими на недоплату податків та зборів.

Класифікація товарів, їх віднесення до класифікаційних груп за УКТ ЗЕД згідно з Митним кодексом України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТ ЗЕД.

Як регламентує ст. 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Митним органом не надано суду доказів того, що при митному оформленні декларантом подано недостовірні документи, надано недостовірну інформацію про товар тощо. Як випливає з матеріалів справи, в тому числі - зі змісту оскаржуваної постанови, загальні характеристики товару, кількість, комплектність, відомості про виробника, країну походження тощо, - в заявленій декларації відповідають висновкам митного органу.

З правової позиції позивача випливає, що ТОВ «Автомаркет Профі» було своєчасно повідомлено про проведення документальної невиїзної перевірки.

Водночас, на підставі акту №1786/15-32-14-10-11/41367800 від 20 серпня 2018 року, складеного ГУ ДФС в Одеській області за результатами проведеної перевірки, фіскальною службою було винесене податкове повідомлення-рішення №0036901410 від 29 серпня 2018 року на суму 686,12 гривень, та податкове повідомлення-рішення №0036911410 від 29 серпня 2018 року на суму 3430,61 гривень.

Нараховані грошові зобов`язання були виконані ТОВ «Автомаркет Профі», що підтверджується платіжним дорученням №395 від 03 вересня 2018 року на суму 686,12 гривень та платіжним дорученням №396 від 03 вересня 2018 року на суму 3430,61 гривень.

Зважаючи на усталену практику Європейського суду з прав людини, категорія «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює розраховані державними органи до сплати митні платежі, які розглядаються судом як частина сфери оподаткування (рішення у справах «Інтерсплав проти України» («Intersplav v. Ukraine», заява №803/02), «TOB «Полімерконтейнер» проти України» («Polimerkonteyner, TOV v. Ukraine», заява №23620/05) тощо).

Так, згідно з параграфами 16, 17 рішення Європейського суду з прав людини у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України» («Polimerkonteyner, TOV v. Ukraine», заява №23620/05), суд наголошує, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним. Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля. Крім того, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» («Sporrong and Lonnroth v. Sweden», заяви №№7151/75; 7152/75, п. 69-73).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що висновок митного органу щодо наявності в діях декларанта мети у вигляді неправомірного зменшення розміру митних платежів є передчасним та спростовується зібраними доказами.

Як чітко зобов`язує ст. 77 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зважаючи на висновки Європейського суду з прав людини, наведені у параграфі 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України» («Fedorchenko and Lozenko v. Ukraine», заява №387/03), параграфі 43 рішення в справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine», заява №16437/04) та параграфі 60 рішення в справі «Бєлоусов проти України» («Belousov v. Ukraine», заява №4494/07), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відтак, посилання відповідача щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачаються суду доведеними, мають суперечливий характер та викликають обґрунтований сумнів, що сукупно має тлумачитись на користь позивача.

Відповідно до ст. 531 ч.1 п.1 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Ураховуючи викладене, суд вбачає обґрунтованим задовольнити вимоги позивача та скасувати оскаржувану постанову. Водночас, оскільки в процесі розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень митних правил, суд вбачає обґрунтованим закрити провадження у відповідній справі.

Відповідно до ст. 139 ч.ч. 1,5 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Водночас, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у зв`язку із задоволення заявленого позову та звільненням позивача від сплати судового збору, суд доходить висновку про компенсування суми неоплаченого судового збору в розмірі 768,40 гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Керуючись ст. 6, 7, 9, 19, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 371, п. 9, 15.5 розділу VII КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.

Постанову у справі про порушення митних правил №3381/50000/18 від 28 листопада 2018 року, ухвалену заступником начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Бондарем В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 485 МК України - скасувати, та закрити провадження в справі про порушення митних правил у зв`язку із відсутністю у діях особи ознак порушення митних правил.

Компенсувати суму неоплаченого судового збору в розмірі 768,40 гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Судове рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду або через Малиновський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Дата складення повного судового рішення 25 квітня 2019 року.

Повні відомості про учасників справи згідно зі ст. 246 ч.5 п.4 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Одеська митниця ДФС - 65000, місто Одеса, вулиця Івана і Юрія Лип, 21-а; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39441717.

Суддя: І.В. Плавич