УХВАЛА

27 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 5011-43/12756-2012

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши заяву арбітражного керуючого Олефіренка Олександра Івановича (далі - арбітражний керуючий Олефіренко О.І.)

про відвід судді Верховного Суду Білоуса В.В.,

у справі № 5011-43/12756-2012

за заявою ОСОБА_1 ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" (далі - ТОВ "Женева")

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий Олефіренко О.І. 26.02.2019 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 року у справі № 5011-43/12756-2012, якою затверджено Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Женева", закрито провадження у справі, відновлено підприємницьку діяльність.

Автоматизованою системою документообігу суду 06.03.2019 року для розгляду справи № 5011-43/12756-2012 визначено колегію суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Пєсков В.Г., Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.03.2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2019 року (колегія суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г.): відкрито касаційне провадження у справі № 5011-43/12756-2012 за касаційною скаргою арбітражного керуючого Олефіренка О.І.; справу призначено до розгляду на 21.05.2019 року.

У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду 20.03.2019 року для розгляду справи № 5011-43/12756-2012 визначено колегію суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Білоус В.В., Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2019 року (колегія суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Білоус В.В., Катеринчук Л.Й.) касаційну скаргу арбітражного керуючого Олефіренко О.І. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 року прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 21.05.2019 року.

У судовому засіданні 21.05.2019 року арбітражний керуючий Олефіренко О.І. подав заяву про відвід судді Верховного Суду Білоуса В.В.

Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2019 року: зазначену заяву визнано необґрунтованою; провадження у справі № 5011-43/12756-2012 зупинено до вирішення питання про відвід судді Верховного Суду Білоуса В.В.

Відповідно до частин першої - третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.05.2019 року на розгляд судді Малашенкової Т.М. передано заяву арбітражного керуючого Олефіренка О.І. про відвід судді Верховного Суду Білоуса В.В. у справі № 5011-43/12756-2012.

Розглянувши вказану заяву, Суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.

Заява арбітражного керуючого Олефіренка О.І. мотивована тим, що у судовому засіданні 21.05.2019 року йому стало відомо про зміну складу суду, а саме про заміну судді Пєскова В.Г. на суддю Білоуса В.В., що відбулася 20.05.2019 року. Вказане, на думку заявника, викликає сумнів щодо готовності судді Білоуса В.В. до розгляду справи та можливості судді вивчити всі матеріали справи за такий короткий проміжок часу. Арбітражний керуючий Олефіренко О.І. вважає, що дана обставина може призвести до винесення неправомірного рішення і викликає сумнів у об`єктивному розгляді справи.

Правову підставу у поданій арбітражним керуючим Олефіренко О.І. заяві про відвід судді Білоуса В.В у відповідності до статті 35 ГПК України не вказано.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до частин першої - другої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 38 ГПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

На думку заявника, обставинами, які викликають сумнів у об`єктивності судді є сумнів щодо готовності судді Білоуса В .В. до розгляду справи та його можливості вивчити всі матеріали справи за такий короткий проміжок часу, і що можливо матиме наслідком винесення неправомірного рішення.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З огляду на зміст доводів заявника Суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими ("Білуха проти України" № 33949/02, § 49, 50, 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).

Крім того, Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Втім, розглянувши зазначені доводи арбітражного керуючого Олефіренка О.І. про відвід судді Верховного Суду Білоуса В.В., Суд дійшов висновку, про те, що вказана заява не містить об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 ГПК України. Заявником не надано жодних доказів, які б вказували на наявність у судді упередженого ставлення до сторін у справі. Фактично доводи заявника щодо сумніву у необ`єктивності судді за своєю суттю є суб`єктивними припущеннями, у зв`язку з чим підстав для задоволення заяви арбітражного керуючого Олефіренка О.І. про відвід судді Верховного Суду Білоуса В.В. у цій справі відсутні.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви арбітражного керуючого Олефіренка О.І. про відвід судді Верховного Суду Білоуса В.В. у розгляді справи № 5011-43/12756-2012, слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Олефіренка Олександра Івановича про відвід судді Верховного Суду Білоуса В.В у справі № 5011-43/12756-2012.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова