1/270

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2019 року № 640/5307/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач, адреса: 04053, м. Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, буд. 16), в якій позивач просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у обчисленні пенсії ОСОБА_1 , виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного частиною 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та проведення її виплати загальною сумою (виключаючи поетапність виплат нарахованої пенсії) протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити заходи щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення посади, з якої звільнено з військової служби, враховуючи посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження військової служби, премію, станом на 01 квітня 2018 року та здійснювати виплату пенсії з урахуванням виплаченого, починаючи з 01 квітня 2018 року загальною сумою (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

В квітні 2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб».

Перерахунок пенсії, як вказує позивач, відповідачем здійснено без урахування всіх складових грошового забезпечення та її виплата в повному обсязі передбачена лише в 2020 році.

У зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії, враховуючи всі складові грошового забезпечення, визначені частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та здійснювати її виплату загальною сумою, виключаючи поетапність.

Листом від 13 червня 2018 року відповідач відмовив у задоволенні вимог, визначених у заяві, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб».

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права на підставі довідки, складеної відповідним уповноваженим органом.

Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та іншими актами Кабінету Міністрів України.

При цьому, представник відповідача зазначив, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) для перерахунку пенсії не враховуються. Оскільки позивач просить включити при обрахуванні пенсії виплати, які є одноразовими, а не щомісячними видами грошового забезпечення.

Також, представник відповідача послався на те, що відповідачем не порушено прав позивача при виплаті перерахованої пенсії у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1 проходив військову службу, є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.

19 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою, відповідно до якої просив витребувати від уповноваженого підрозділу Служби безпеки України довідку про розмір грошового забезпечення посади, з якої його звільнено зі служби, враховуючи всі складові грошового забезпечення визначені частиною 2 статті 9 Закону України №2011-ХІІ станом на 01 квітня 2018 року та провести перерахунок пенсії, враховуючи всі складові грошового забезпечення визначені частиною 2 статті 9 Закону України №2011-ХІІ в повному обсязі (Т.1, арк. 18).

Листом від 14 березня 2019 року №52740/02/Р-2705/1/Р-2705 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що останній перебуває на обліку в управлінні відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому, у листі також зазначено, що оскільки у статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 не зазначені такі види грошового забезпечення як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова винагорода, грошова допомога в разі звільнення з військової служби, їх не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до Закону.

Крім того, у листі зазначено, що порядок проведення перерахунку пенсії передбачений статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Також, позивача повідомлено про те, що відповідно до вимог законодавства при проведенні з 01 січня 2018 року перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 розмір пенсії за вислугу років обчислювався, виходячи з 70% сум грошового забезпечення за його посадою відповідно до редакції Закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії.

Більш того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, який становить 11140,60 грн. розмір підвищеної на 75% (замість 50%) пенсійної виплати з 01 січня 2019 року становить 11382,05 грн (Т.1, арк. 19-20).

З наданої суду копії розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі 2602023440 для ОСОБА_1 (дата розрахунку 01 грудня 2017 року) вбачається, що останньому пенсію призначено з 19 квітня 2014 року із сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад 1990,00 грн;

- оклад за військове звання 135,00 грн;

- процентна надбавка за вислугу років 40% 850,00 грн;

- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі робота з таємними виробами, носіями, документами 15% 15%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність 50%, надбавка за особливо важливі завдання 100%, надбавка за спеціальні завдання чи державну охорону 70%, премія 175% - 10347,13 грн. Сума грошового забезпечення для обчислення пенсії 13322,13 грн.

Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення (вислуга років 30) у розмірі 10657,70 грн (Т.1, арк. 21).

В той же час, з копії розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі 2602023440 для ОСОБА_1 (дата розрахунку 01 січня 2018 року) вбачається, що останньому пенсію призначено з 19 квітня 2014 року із сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад 9590,00 грн;

- оклад за військове звання 1480,00 грн;

- процентна надбавка за вислугу років 50% 5535,00 грн.

Сума грошового забезпечення для обчислення пенсії 16605,00 грн.

Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 30) у розмірі 11623,50 грн, підсумок пенсії (з надбавками) 11623,50 грн, з урахуванням попередньої суми пенсії 10657,70 грн та підвищення 482,90 грн (50% від 965,80 грн) та становить до виплати 11140,60 грн.

Також, у вказаному розрахунку зазначено, що згідно постанови КМУ №103 від 21 лютого 2018 року підвищення складає 965,80 грн, з них виплачується:

з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення 482,90 грн;

з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення 724,35 грн;

з 01 січня 2020 року 100% щомісячно 100% від підвищення 965,80 грн (Т.1, арк. 22).

Вважаючи, що відповідачем порушені права та інтереси позивача в частині здійсненого перерахунку пенсії, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ).

Частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 51 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Як вже зазначалось судом, позивачу здійснено перерахунок пенсії у квітні 2018 року з 01 січня 2018 року на підставі довідки, уповноваженого органу, з якого позивача звільнено з посади, проте, підвищення до пенсії виплачується у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21 лютого 2018 року (далі по тексту - Постанова КМУ №103), тобто, не у 100% розмірі, а поетапно.

Суд зауважує, що 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21 лютого 2018 року (далі по тексту - Постанова КМУ №103 від 21 лютого 2018 року), якою встановлено порядок проведення перерахунку та виплати пенсії пенсіонерам органів внутрішніх справ.

Частиною 3 статті 52 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Цією нормою не передбачено можливість сплати пенсії частинами в майбутньому та із застереженнями про наявність фінансування, як це передбачено постановою КМУ №103 від 21 лютого 2018 року, а тому, на підставі частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує норму Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року.

Щодо набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21 лютого 2018 року та подальшу виплату перерахованої пенсії у встановлені цією постановою строки й відповідно до порядку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Станом на час розгляду даної справи відбулися зміни правового регулювання спірних правовідносин шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року, якою встановлено порядок перерахування та виплати пенсій пенсіонерам внутрішніх справ.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому, фактично постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Правова позиція суду стосовно кола питань, які врегульовано постановою КМУ №103 викладена Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі №818/1076/18.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року передбачено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Тобто, пункт 1 постанови КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

- з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;

- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

- з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Постановою КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року визначено, що виплата сум підвищення перерахованої пенсії, які мали бути перераховані та виплачені фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була бути розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».

При цьому, суд зауважує, що постановою КМУ №103 від 21 лютого 2018 року прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.

Частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає порядок виключно «перерахунку» усіх призначених за цим Законом пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Але, частина 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ взагалі не визначає та не передбачає право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок «виплати» перерахованих пенсій, як це зазначено в постанові КМУ №103 від 21 лютого 2018 року.

Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, відповідно до частини 3 якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

В свою чергу, частиною 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно з частиною 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Як вже було зазначено судом, норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (а саме: частина 3 статті 52, частина 2 статті 55, частина 4 статті 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.

Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року відносно саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин, на думку суду, не можуть бути застосовані, оскільки відповідно до змісту частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України не наділений такими повноваженнями.

Крім того, суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яка набрала законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного суду від 05 березня 2018 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79199205,http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80454350#)

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, отримавши довідку про грошове забезпечення позивача, подану відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, зобов`язано було здійснити перерахунок пенсії останньому, виходячи із 100 відсотків суми підвищення пенсії, а не 50 відсотків від такої суми підвищення, починаючи з 01 січня 2018 року.

Також, з огляду на суть спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити, що здійснення перерахунку пенсії позивачу на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, починаючи з 01 січня 2018 року лише 50% суми підвищення пенсії, а з 01 січня 2019 року - 75% не свідчить про повне відновлення законних прав та інтересів позивача, оскільки, як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , за рахунок виплати 50% суми підвищення до пенсії на підставі постанови КМУ №103 від 21 лютого 2018 року, починаючи з 01 січня 2018 року, а з 01 січня 2019 року - 75% та зобов`язати перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року, оскільки задоволення позовних вимог у редакції, яка викладено позивачем у прохальній частині, зокрема, щодо виключення поетапності виплат нарахованої пенсії, починаючи з 01 квітня 2018 року, не забезпечить ефективного захисту порушеного права позивача.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій відповідача в частині відмови у обчисленні пенсії ОСОБА_1 , виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного частиною 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов`язання здійснити заходи щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення посади, з якої звільнено з військової служби, враховуючи посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження військової служби, премію, станом на 01 квітня 2018 року, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, ОСОБА_1 пенсію перераховано з 01 січня 2018 року, виходячи із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 9590,00 грн; оклад за військове звання 1480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% 5535,00 грн. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 30) у розмірі 11623,50 грн, підсумок пенсії (з надбавками) 11623,50 грн, з урахуванням попередньої суми пенсії 10657,70 грн та підвищення 482,90 грн (50% від 965,80 грн) та становить до виплати 11140,60 грн.

Також, у вказаному розрахунку зазначено, що згідно постанови КМУ №103 від 21 лютого 2018 року підвищення складає 965,80 грн, з них виплачується:

з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення 482,90 грн;

з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення 724,35 грн;

з 01 січня 2020 року 100% щомісячно 100% від підвищення 965,80 грн.

Суд зазначає, що права самостійно визначати розміри грошового забезпечення позивача відповідач не має.

В той же час, щодо посилань позивача про те, що перерахунок, на його думку, здійснено без урахування всіх складових грошового забезпечення, визначених частиною 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає наступне.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульоване Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі по тексту - Порядок №3-1).

У відповідності до пунктів 23, 24 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

У відповідності до пунктів 1-3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до вимог п. 5 Порядку № 45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною третьою статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ , який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

При цьому, згідно висновку Верховного Суду України (постанова від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13) про правильне застосування статей 49 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо підстав для повідомлення про відмову в перерахунку пенсії вказує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Отже, у разі відсутності у пенсійній справі необхідних для перерахунку пенсії документів, такий перерахунок здійснюється на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.

Аналіз наведених норм законодавства України дозволяє суду дійти висновку про те, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, здійснюється органами Пенсійного фонду України лише після отримання повідомлення про підвищення грошового забезпечення та отримання довідок про розмір грошового забезпечення, складених відповідними уповноваженими структурними підрозділами або на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.

Під час розгляду вказаної справи, суду не було надано довідки про грошове забезпечення, на підставі якої проведено перерахунок пенсії позивачу, доказів отримання позивачем відповідної довідки з зазначенням видів грошового забезпечення, визначених частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, та подачі її до органів Пенсійного фонду України або доказів самостійного визначення видів грошового забезпечення, з яких було проведено перерахунок пенсії позивачу відповідачем.

Таким чином, суд прийшов до висновку про недоведеність відповідачем порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться перерахунок розміру пенсії, відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, тобто покладення обов`язку на відповідача діяти не у відповідності до Порядку, означає спонукання до виходу за межі своїх повноважень.

Також, позивачем не надано суду доказів оскарження дій уповноваженого структурного підрозділу щодо складання та направлення відповідачу на підставі вимог Порядку № 45 довідки з визначеними у ній видами грошового забезпечення, для перерахунку пенсії позивача, лише у вигляді посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, зобов`язання надати довідку з урахуванням інших видів грошового забезпечення, як не було заявлено таких вимог і в межах розгляду даної справи.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що Верховний Суд у своїй постанові від 13 березня 2019 року у справі №240/6263/18 висловив правову позицію стосовно відсутності у територіальних органів Пенсійного фонду України самостійно визначати розміри грошового забезпечення військовослужбовцям при здійсненні їм перерахунку пенсії на підставі отриманих довідок про грошове забезпечення, до яких не увійшли додаткові види грошового забезпечення, тому, суд у даній адміністративній справі, не визнаючи вказану справу типовою, не відступає від правової позиції Верховного суду щодо встановлення у органів Пенсійного фонду України відсутності повноважень самостійного визначення складових грошового забезпечення, які враховуються при перерахунку пенсії позивачу.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, зокрема,

- про вихід за межі позовних вимог та визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , за рахунок виплати 50% суми підвищення до пенсії на підставі постанови КМУ №103 від 21 лютого 2018 року, починаючи з 01 січня 2018 року, а з 01 січня 2019 року - 75% та зобов`язати перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року;

- про відмову у задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 768,40 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , за рахунок виплати 50% суми підвищення до пенсії з 01 січня 2018 року та за рахунок виплати 75% суми підвищення пенсії з 01 січня 2019 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб» №103 від 21 лютого 2018 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова