ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 р. Справа № 480/3807/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. ,  Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання  Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2019, суддя С.В. Воловик,  м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва,159, 40021, повний текст складено 10.01.19 по справі № 480/3807/18

за позовом           ОСОБА_1  

до          Сумської митниці ДФС                  

про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі –  Матеко ОСОБА_2 , позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до до Сумської митниці ДФС (далі – відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA 805180/2018/000122/2 від 19.09.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 805180/2018/00492.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення  суду першої інстанції  та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сумська митниця ДФС надала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права,   просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала  у повному обсязі, просила рішення суду  першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги  повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

За приписами ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, вислухавши представника позивача, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з метою митного оформлення придбаного автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, з пробігом 10   951 миль, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , представником позивача 19.09.2018 Сумській митниці ДФС була подана декларація № UA 805180/2018/018288 (а.с. 65-66), згідно з якою, митна вартість визначена в сумі 6   700, 00 дол. США, що складає 188   611, 75 грн.

До декларації митної вартості були додані: інвойс від 04.09.2018 з перекладом (а.с. 16-17), відповідно до якого вартість придбаного ОСОБА_1 автомобіля склала 6   500, 00 дол. США, вартість доставки – 200, 00 дол. США; висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 1569 від 18.09.2018 (а.с. 18-37), відповідно до якого експертна вартість автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , складає 7   667, 04 дол. США; акт про проведення огляду транспортного засобу (а.с. 77), додатковий аркуш до акту (а.с. 78) та свідоцтво про право власності на автомобіль з перекладом (а.с. 13-15).

За результатами здійснення митного контролю щодо правильності визначення митної вартості, у зв`язку з виявленими розбіжностями, а також повідомленням системи управління ризиками автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006» щодо можливого ризику заниження бази оподаткування та ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі (а.с. 57), відповідачем 19.09.2018 направлена вимога про необхідність надання документів, що підтверджують вартість автомобіля, зазначену в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, які містять відомості щодо вартості цього автомобіля (а.с. 64).

Враховуючи ненадання жодного документа, підтверджуючого оплату придбаного транспортного засобу, чи іншого документа на підтвердження його вартості, Сумською митницею ДФС 19.09.2018 прийнято Рішення № UA 805180/2018/000122/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким, митна вартість автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 визначена в сумі 15   400, 00 дол. США. Підставою для прийняття цього рішення, митний орган зазначив встановлення розбіжностей між заявленою митною вартістю та інформацією з відкритих джерел, зокрема, інтернет сайту www.AutoAStat.com, щодо торгів по транспортному засобу з конкретним ідентифікаційним номером (VIN). Для визначення митної вартості вказаного автомобіля, відповідачем використана інформація щодо ціни його продажу на торгах, до якої додана вартість транспортування до кордону України подібних транспортних засобів з країни відправлення США (а.с. 38) .

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, 19.09.2018 Сумською митницею ДФС  була видана картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 805180/2018/00492 (а.с. 39).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, позивач звернулась із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що    оскаржувані рішення  Сумської митниці ДФС  відповідають критеріям , встановленим ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства  України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 246 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у    частинах п`ятій    і    шостій статті 52    цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами  частини 3 вказаної статті, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 55 Митного кодексу України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених    частиною шостою статті 54    цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні – за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що  19.09.2018 року декларантом   ОСОБА_1  до митного поста "Центральний"  Сумської митниці ДФС було подано  електронну  митну декларацію, якій був присвоєний номер UA 805180/2018/018288, для оформлення  в митний режим  імпорт - легковий автомобіль, що був у використанні марки TOYOTA, модель CAMRY, VIN НОМЕР_1 Т1В11НК9JU509074, календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2018.

При цьому,  позивач в адміністративному позові зазначила, що нею у спеціалізованої автомобільної компанії США придбаний автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, з пробігом 10   951 миль, ідентифікаційний номер (VIN) 4 НОМЕР_1 за ціною 6   700, 00 дол. США, з яких: 6   500, 00 дол. США – вартість автомобіля, 200, 00 дол. США – вартість його доставки. При цьому, кошти в повному обсязі були сплачені під час здійснення правочину купівлі-продажу, яке відбулось 04 вересня 2018 року.

Під час митного оформлення вказаного транспортного засобу, на підтвердження заявленої митної вартості в сумі 6   700, 00 дол. США представником позивача 19.09.2018 Сумській митниці ДФС були подані: інвойс від 04.09.2018 з перекладом (а.с. 16-17), висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 1569 від 18.09.2018 (а.с. 18-37); акт про проведення огляду транспортного засобу (а.с. 77), додатковий аркуш до акту (а.с. 78) та свідоцтво про право власності на автомобіль з перекладом (а.с. 13-15).

Як встановлено під час розгляду справи,  на свідоцтві про право власності на автомобіль стоїть штамп Відділу експорту транспортних засобів Служби митного і прикордонного контролю США Нью-Йорк/Ньюарк, на якому вказана дата «14.08.2018».

Ця обставина свідчить про те, що автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) 4T1B11HK9JU509074 перетнув кордон США в режимі «експорт» 14.08.2018. Тобто, доставка автомобіля від продавця до покупця почала здійснюватися саме в цю дату.

В той же час, позивач стверджує про придбання автомобіля 04.09.2018, на підтвердження чого надає інвойс (а.с. 16).

На самому інвойсі, виправлена дата його складання: вгорі перед наведеною цифрою «9» убачаються сліди підтирання, цифра « 4», вочевидь, проставлена шляхом виправлення цифри « 6»; внизу – цифри « 9» проставлені шляхом виправлення іншої цифри, цифра « 4», вочевидь, також проставлена шляхом виправлення цифри « 6». Крім того, на свідоцтві про право власності на транспортний засіб (а.с. 13) замальована частина штрих-коду, що унеможливлює його розшифрування.

Також,  про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності визначеної митної вартості та наданого під час митного оформлення інвойсу (а.с. 16) свідчить і та обставина, що датою придбання автомобіля в США зазначається 04.09.2018, а вже 07.09.2018 (через три дні) цей автомобіль прибув на причепі до кордону України на митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС (а.с. 77).

Як правомірно враховано судом першої інстанції, позивачем не надано обґрунтованих   пояснень ні митному органу під час митного оформлення, ні суду під час розгляду справи, та не надано документів на підтвердження доставки, яким чином за такий короткий проміжок часу автомобіль подолав більше 7000 кілометрів.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що про сумнівність заявленої митної вартості автомобіля TOYOTA CAMRY свідчить і наданий під час митного оформлення Висновок автотоварознавчого дослідження № 1569 від 18.09.2018 (а.с. 18-37), відповідно до якого експертна вартість згаданого автомобіля визначена в сумі 7 667, 04 дол. США, що є значно більше заявлених     6   700, 00 дол. США.

За наведених обставин, а також беручи до уваги те, що під час митного оформлення ОСОБА_1 не було подано жодного документа про оплату придбаного автомобіля, хоча, на виконання п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України такі документи вона зобов`язана була подати, оскільки за її твердженням вартість автомобіля була сплачена 04.09.2018, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Сумська митниця ДФС мала право вимагати подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Також, колегія суддів зауважує, що ненадання Матеко ОСОБА_3 . витребуваних документів, зокрема документів про оплату придбаного автомобіля, зумовило неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів і на відмову у прийнятті поданої митної декларації.

При цьому, під час судового розгляду, ухвалою суду першої інстанції  було витребувано  документи про оплату автомобіля TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) 4 НОМЕР_1  (а.с. 70).

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання на достатність поданих документів для митного оформлення за основним методом – ціною договору та відсутність у митного органу правових підстав для витребування додаткових документів і застосування другорядних методів, оскільки позивачем не було надано документи про оплату автомобіля TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , а подана 10.01.2019 представником ОСОБА_1 копія листа компанії Express Auto Sale не є платіжним документом і не може вважатись належним доказом оплати коштів за придбаний товар (а.с. 93-94).

Що стосується посилань апелянта щодо безпідставності визначення Сумською митницею ДФС митної вартості автомобіля в сумі    15   400, 00 дол. США, колегія суддів зазначає наступне.  

Згідно з розділом 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених Наказом ДФС № 689 від 11.09.2015, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися інформація отримана з мережі Інтернет.

Порядок визначення митної вартості товарів за другорядними методами встановлений статтями 59-64 Митного кодексу України. Так, відповідно до приписів вказаних норм, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів).

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена за вказаним методом, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена за цим методом, їх митна вартість визначається за методом на основі віднімання вартості, а у разі неможливості – за методом на основі додавання вартості (обчислена вартість).

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання зазначених методів, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями    Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до підпараграфа (а) параграфу 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Підпараграф (b) визначає, що під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

На виконання підпараграфа (с), якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпараграфа (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно зі статтею 5 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час увезення або приблизно в час увезення товарів, які оцінюються, митна вартість ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту як імпортні на найбільш ранню дату після імпорту товарів, які оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту.

Отже, беручи до уваги те, що Сумською митницею ДФС порівнювався рівень заявленої митної вартості автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, з пробігом 10   951 миль, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 T1B11HK9JU509074, з наявною інформацією про рівень цін на такі товари у період 90 днів, країною походження яких є США, проте, за даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України оформлення за ціною контракту ідентичних та подібних товарів були відсутні, суд доходить висновку, що, з огляду на приписи підпараграфа (с) параграфа 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, відповідач мав право при коригуванні митної вартості враховувати інформацію щодо ціни продажу згаданого автомобіля з конкретним ідентифікаційним номером (VIN), розміщену в мережі Інтернет, на сайті www.AutoAStat.com (а.с. 56), додавши до неї вартість транспортування до кордону України подібних транспортних засобів з країни відправлення США, визначену на підставі наявної в ЄАІС інформації (104).

Що стосується   посилань апелянта на неможливість використання як доказу інформації з сайту www.AutoAStat.com, оскільки інформація, опублікована на цьому сайті може включати технічні, типографічні або фотографічні помилки та Autoаstat ОСОБА_4 com не надає жодних  гарантій, що будь-які публікації на сайті  є точними, повними чи актуальними, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки   доказів наявності таких помилок щодо конкретного автомобіля, чи випадків, коли неточність та неповнота інформації щодо інших автомобілів мали місце, позивачем не надано, а матеріали справи не містять.

Зі змісту інформації, розміщеної на згаданому сайті за посиланням https://autoastat.com/vehicle/1532552 (а.с. 101-102), вбачається, що опис пошкоджень автомобіля TOYOTA CAMRY, рік його випуску, пробіг, ідентифікаційний номер (VIN) повністю збігаються з даними автомобіля, придбаного ОСОБА_1 .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що є всі підстави вважати, що дійсною вартістю продажу цього автомобіля є саме та сума, яка вказана на сайті – 15 000, 00 дол. США, а не 6700,00 дол. США, як зазначає позивач.

Крім того, відповідно до загальновідомої інформації суб`єктів господарювання, які пропонують посередницькі послуги у сфері купівлі-продажу автомобілів з США, середня тривалість доставки придбаних автомобілів до кордону України складає два місяці.

При цьому, згідно з інформацією на інтернет сайті www.AutoAStat.com (а.с. 56), автомобіль марки TOYOTA CAMRY, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , був проданий на аукціоні 02.07.2018. Такі обставини можуть свідчити про те, що саме ОСОБА_1 чи інша особа за її дорученням придбала автомобіль на вказаному аукціоні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої що відповідач, при прийнятті рішення   про коригування митної вартості товарів № UA 805180/2018/000122/2 від 19.09.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 805180/2018/00492 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача  не порушені.

Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду від  20.02.2018р. по справі № 809/1889/16, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правовідносини, які розглядав Верховний Суд, не є тотожними   правовідносинам,   що склалися у цій справі.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, відповідно до п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 по справі № 480/3807/18  залишити без змін.  

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Катунов

Судді І.М. Ральченко  Г.Є. Бершов

Постанова складена в повному обсязі  24.05.19.