Справа № 361/1122/17

Провадження № 2/361/50/19

20.05.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Латенко Л.П., Смірнова І.В., Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до СПД ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що 14 грудня 2016 року він звернувся до ФОП ОСОБА_2 з питань проведення заміни розпилювачів у форсунках та регулювання тиску в них. За домовленістю вартість таких робіт повинна була скласти 320 грн. У подальшому позивач приніс до ремонтного цеху відповідача належний йому паливний насос високого тиску, який знаходився у придатному для використання стані, для проведення його діагностики на дизельному стенді, вартість таких робіт ними визначено у розмірі 350 грн. У присутності позивача відповідач жодних нарядів-замовлень на виконання ремонтних робіт не складав, про наявні дефекти деталей та несправність насосу не вказував. 03 січня 2017 року ФОП ОСОБА_2 повідомив позивачу, що він розібрав насос на частини, порушивши тим самим домовленість щодо його стендового обстеження. Позивач вважає, що при наданні ремонтних послуг відповідач грубо порушив норми Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: вчинив дії щодо його обладнання, які не були обумовлені, не склав акту обстеження дефектного стану обладнання, на його вимогу не надав документів з підтвердженням того, що відповідач є суб`єктом підприємницької діяльності, а також вчинив погрози щодо можливого продажу належного позивачу майна.

На вимогу позивача ОСОБА_2 відмовився надати копію документу що посвідчує його особу, згідно з вимогою, яка вказана в свідоцтві платника єдиного податку, що свідоцтво дійсне за наявності документу, що посвідчує особу.

Під час надання вказаних послуг відбулося нове порушення прав позивача, як споживача, а саме: при утриманні та вимаганні за зберігання 5 гривен за кожні сутки.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд встановити факт порушення прав споживача особою ФОП Лаврененка В.П. при наданні ним ремонтних послуг та при роздрібній торгівлі запчастинами, що полягають у: -відмова поставити на стенд форсунки та перевірити замовнику, продіагностувати на стенді насос високого тиску, аж потім тільки розбирати; - відмова та приховування надати для огляду та обміру плунжерні пари, упаковку на них, гарантійний талон з заводу виготовлювача, чеки як саме СПД їх придбало; - відмова поставити підпис та скріпити акт здачі виконаних робіт печаткою СПД ФОП Лаврененка стосовно ремонту форсунок; - відмова скласти та посвідчити печаткою СПД відповідь на заяву позивача від 17 січня 2017 року стосовно інформації про плунжерні пари; - не попередження споживача і неотримання з його дозволу на самовільне розбирання паливного насосу з витягуванням плунжерних пар, визнати протиправним вимагання СПД ФОП ОСОБА_2 за кожну добу зберігання насосу та форсунок 5 гривен з споживача, визнати протиправними діями СПД ФОП ОСОБА_2 утримання паливного насосу та 4 форсунок як боязнь, що споживач не розрахується за ремонтні послуги в рем цеху, визнати протиправними діями СПД ФОП ОСОБА_2 щодо розбирання паливного насосу без підпису споживача, без попередньої діагностики на стенді за участю сторін та без складання дефективного акту, визнати протиправним не складання іншого заказ-наряду від 05 чи 07.12.2016 р. про ремонт форсунок з встановленням розпилювачів, з регулюванням на тиск 160 КГ/СМ, зобов`язати СПД ФОП ОСОБА_2 вчинити        наступні дії: - скласти заказ-наряд на ремонт форсунок від дати 05 чи 07.12.2016 р., - розібрати паливний насос та повитягувати звідти плунжерні пари, які без року виготовлення, що встановив СПД ФОП ОСОБА_2 ., - надати квитанцію про ремонтні послуги ремонт форсунок на суму 320 грн., та окрему квитанцію за продаж солдатика ручний підкачуючий насос на суму 87 грн., перевірити як правильне завершення роботи на стенді форсунки, передати паливний насос високого тиску з 4 плунжерними парами, які в ньому стояли до принесення в рем цех, форсунки та солдатик споживачу, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.

Заперечуючи проти позову, відповідач СПД ФОП ОСОБА_2 звернувся до позивача ОСОБА_1 із зустрічним позовом про стягнення боргу за виконану роботу, в обґрунтування якого зазначав, що на підставі усного договору підряду оформлено заказ-наряд від 14.12.2016 р., згідно якого ФОП ОСОБА_2 були виконані своєчасно та у повному обсязі роботи по ремонту дизельного обладнання ОСОБА_1 на загальну суму 2760 грн., що підтверджується заказом-нарядом від 14.12.2016 р. Вказував на те, що виконавець роботи по ремонту дизельного обладнання виконав своєчасно, якісно та у повному обсязі, але замовник після огляду виконаних робіт почав грубо і необґрунтовано ухилятись від прийняття виконаних робіт, тобто свої обов`язки перед виконавцем не виконав, виконані роботи не прийняв, обумовлену суму, зазначену в заказі-наряді, виконавцю не сплатив.

За таких обставин виконавець вимушений був притримати у себе предмет договору підряду, а саме паливний насос високого тиску та вимагати від замовника сплати послуг за ремонт, оскільки вбачає в діях замовника ризик несплати коштів. Враховуючи значене, на дату складання позовної заяви борг замовника перед виконавцем за виконані роботи складає 2 760,00 грн.

Посилаючись на викладене, проси суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь борг у сумі 2 760,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , надавши пояснення також в якості свідка, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив про задоволення позову в повному обсязі. Зазначав, що ФОП ОСОБА_2 самовільно розібрав паливний насос та здійснив заміну його запчастин, які не мають сертифікату якості та гарантійного талону. Перед встановленням деталей, йому як споживачу не було пред`явлено їх для огляду та без дозволу проведено їх заміну. Додав, що направив на адресу відповідача грошові кошти за проведений ремонт форсунок та придбання деталі у розмірі - 407 грн. 00 коп., однак ФОП ОСОБА_2 відмовився їх отримувати. Зустрічні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ФОП ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення в повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні зустрічній позовній заяві, просили суд про задоволення зустрічного позову в повному обсязі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , показала, що є знайомою сторін, підтвердила звернення позивача до відповідача з приводу ремонту паливного насосу, забрати його позивач не зміг.

Судом встановлено, що 14 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ФОП ОСОБА_2 з питанням вчинення ремонтних робіт. Обсяг проведення таких ремонтних робіт письмовими документами підтверджено не було.

04 ІНФОРМАЦІЯ_1 2017 року ФОП ОСОБА_2 направив ОСОБА_1 вимогу про сплату 2 760 грн. 00 коп. (а.с.8-9 том І).

ОСОБА_2 є суб`єктом господарської діяльності, видами його діяльності є: технічне обслуговування та ремонт автомобілів, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, надання інших комерційних послуг, згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1 (а.с.6-7 том І).

Відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення №36 від 13 квітня 2016 року свою господарську діяльність відповідач ОСОБА_2 здійснює за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.122-128 том І).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2018 року, що набрало законної сили 20 вересня 2018 року, встановлено факт порушення прав споживача ОСОБА_1 , що полягає у відмові надання споживачу послуг книги скарг та пропозицій, відмові у наданні прейскуранту цін, пов`язаних з ремонтом дизельного обладнання, засвідчених печаткою суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 та встановлення вивіски реклами «СПД ОСОБА_7 П. ремонт та діагностування дизельного обладнання»; зобов`язано СПД ОСОБА_2 . надати споживачу ОСОБА_1 належним чином засвідчену книгу скарг та пропозицій, надати прейскуранти цін, пов`язаних з ремонтом дизельного обладнання, засвідчених печаткою суб`єкта підприємницької діяльності СПД Лаврененко В.П. та встановити на дверях ремонтно-орендованого приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вивіску-рекламу «СПД Лаврененко В.П. ремонт та діагностування дизельного обладнання» (а.с.31-34 том ІІ).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах від 04 квітня 2019 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про встановлення факту порушення ФОП ОСОБА_2 прав споживача, які полягають у застосування до правовідносин нечесно-агресивної підприємницької практики; вимагання згідно із вимогою від 04 травня 2017 року коштів за ремонт насосу, який він не замовляв та перегородження споживачу рукою входу до ремонтного приміщення; визнання протиправною вимоги грошових коштів, складеної ФОП ОСОБА_2 ; визнання протиправним перегородження рукою ФОП ОСОБА_2 вільного входу споживача у середину ремонтного цеху; визнання недійсним одностороннім правочином заказ-наряд від 14 грудня 2016 року; стягнення із ФОП ОСОБА_2 на його користь моральної шкоди у розмірі - 3 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно листа Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 10.07.2018 р. № 06.2/10220, яким проведено перевірку за зверненням ОСОБА_1 від 03.04.2018 р. щодо можливого порушення прав суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_2 , за результатами перевірки ФОП ОСОБА_2 не було притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності підстав. Зокрема, відповідно до пояснень наданих Головним управлінням ФОП ОСОБА_2 прийняв паливний насос 14.12.2016 р., всі коробки та насос високого тиску плунжерного пару знаходяться на складі, за час перебування товарний вигляд коробки та документи знаходяться у непридатному стані для огляду (а.с.225,228 том І).

Як вбачається із частини 1 статті 866 ЦК України, договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Згідно Правил побутового обслуговування населення укладення угоди підтверджується документально оформленим договором або розрахунковим документом встановленої форми. Окремо Правила називають розрахункові документи, що підтверджують надання послуги: касовий чек, розрахункова квитанція, квитанція, що є документом суворої звітності. Такі документи мають підтверджувати саме виконання роботи, тобто зобов`язання підрядника, в той же час вони є розрахунковими і підтверджують оплату. Тому названі розрахункові документи можуть вважатися належною формою договору.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується фактично сторонами, що відповідач ФОП  ОСОБА_2 не надав позивачу квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору, не надав позивачу ОСОБА_1 , як замовнику необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також не повідомив позивача на його прохання інші відомості, що стосуються договору.

Заказ-наряд, який склав відповідач в подальшому, не містить підпису позивача та копія якого відсутня у останнього, тому суд дійшов висновку про те, що фактично сторони не досягли домовленості з істотних умов договору, передбачених ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів», тому він не є укладеним.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, з урахуванням відсутності домовленості між сторонами та погодження істотних умов щодо ремонту та оплати ремонту дизельного обладнання, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог  ОСОБА_1 , а саме: зобов`язати ФОП  ОСОБА_2 передати паливний насос високого тиску з 4 плунжерними парами, які в ньому стояли до принесення в рем цех, Зінченку ОСОБА_8 ., та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

Решта позовних вимог ОСОБА_1 є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди споживачу послуг, суми в розмірі 10 000 грн., то в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі. Так, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд визначає характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Доказів заподіяння відповідачем ОСОБА_2 моральної шкоди позивачем не надано, а судом не здобуто.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності та вислухавши думку сторін, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 , та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ФОП Лаврененка В. ОСОБА_9 .

Крім того, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, таким чином суд вважає необхідним стягнути із відповідача за первісним позовом на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 76, 80, 81, 82, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати суб`єкта підприємницької діяльності фізичну особу-підприємця Лаврененка Василя Павловича повернути споживачу ОСОБА_1 електростанцію АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД: 1674, в стані, наданому споживачем до ремонтного цеху.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

В задоволенні зустрічного позову суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Сердинський