РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року

м. Рівне

Справа № 566/1332/17

Провадження № 22-ц/4815/686/19

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання - Шептицька С.С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Підлозцівська сільська рада Млинівського району

Рівненської області,

особа, яка подала

апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2017 року (ухвалене у складі судді Лободзінського А.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Підлозцівської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

14 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Підлозцівської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Млинів Рівненської області помер її троюрідний брат ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно.

Вона, маючи намір прийняти спадщину після смерті брата, не змогла подати відповідну заяву до нотаріуса, через відсутність доказів родинних відносин з братом.

У зв`язку з цим, змушена була звертатися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, що призвело до пропуску шестимісячного строку, в межах якого можна було подати заяву про прийняття спадщини.

Справа про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_4 розглядалася майже півроку, так як судовий розгляд був пов`язаний із витребуванням багатьох письмових доказів та необхідністю допиту свідків.

Окрім того, на час відкриття спадщини вона проживала на значній відстані від місця відкриття спадщини у с. Єгорівка Полтавської області та здійснювала догляд за мамою, похилого віку та родичкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, інвалідом з дитинства.

Вважала вищезазначені обставини поважними і такими, що перешкоджали їй з об`єктивних причин вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року - протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Заочним рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 до Підлозцівської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини задоволено.

Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком - 3 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду мотивовано поважністю причин пропуску позивачкою шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

02 квітня 2019 року ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу на заочне рішення, у якій покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у позові.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивачем не наведено об`єктивних, непереборних та істотних труднощів у поданні заяві про прийняття спадщини.

Вказує, що постановою Волинського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2017 року по цивільній справі № 161/1054/17, яким був встановлений факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Також не може вважатися поважною причиною пропуску строку подання заяви на прийняття спадщини покликання ОСОБА_1 на проживання на значній відстані від місця відкриття спадщини.

Згідно відмітки у паспорті ОСОБА_1 з 07.11.2016 року зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 .

07 травня 2019 року ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність рішення суду.

Вказує, що оскаржуване рішення не впливає на права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу.

В ОСОБА_3 немає підстав для звернення до суду з цією апеляційною скаргою, оскілки оскаржуваним рішенням її права не порушені.

ОСОБА_3 не зазначено як скасування оскаржуваного рішення відновить її порушене право, як і не зазначено яке саме право порушено.

Просить про закриття апеляційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 від 16.08.2017 року, який є троюрідним братом позивачки ОСОБА_1 (а.с. 11).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 покликалася на те, що пропустила шестимісячний строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини із поважних причин, якими, на її думку, є проживання на значній відстані від місця відкриття спадщини (с. Єгорівка , Полтавської області), здійснення догляду за її матір`ю та родичкою, а також встановлення факту родинних стосунків із спадкодавцем.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався цим правом на прийняття спадщини через відсутність іншої необхідної інформації то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував вищезазначені вимоги чинного законодавства, та прийшов до не обґрунтованого висновку про наявність поважних причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, жодних доказів, які б вказували та підтверджували поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на подання заяви про прийняття спадщини, а саме наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, що перешкоджали їх звернутися з відповідною заявою останньою суду не надано, а судом не встановлено.

Покликання позивачки на проживання на значній відстані від місця відкриття спадщини (с. Єгорівка , Полтавської області), здійснення догляду за її матір`ю та родичкою, а також встановлення факту родинних стосунків із спадкодавцем не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин у 2017 році, після спливу майже шести років з дня смерті ОСОБА_4

Жодних доказів, наявності об`єктивних та непереборних труднощів на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 не подано, а судом не встановлено.

Ураховуючи те, що судом неповно з`ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Підлозцівської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі ст.ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Підлозцівської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір, за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 926,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2019 року

Головуючий-суддя С.С. Шимків

Судді: С.В. Боймиструк

Н.М. Ковальчук