Дата документу 21.05.2019 Справа № 320/10117/18

ЗапорізькИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 320/10117/18Головуючий у 1-й інстанції Бахаєв І.М.

Пр. № 22-ц/807/1961/19Суддя-доповідач Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Полякова О.З.

суддів: Крилової О.В.,

Бєлки В.Ю.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування житлового будинку недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2018року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , про визнання договору дарування житлового будинку недійсним.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про визнання договору дарування житлового будинку недійсним залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у іншому складі суду.

Вислухавши доповідача,пояснення учасників процесу,перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції визнав повторну неявку в суд заявником без поважних причин.

Проте, з такими висновками суду колегія погодитись не може оскільки вони не відповідають нормам процесуального права.

Згідно ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

В обґрунтування підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду, суд зазначив, що позивач не з`явився у судові засідання призначені на 05.03.2019 року та на 12.03.2019 року.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містить клопотання ОСОБА_2 , відповідно до якого заявник просив відкласти розгляд судового засідання, призначене на 05 березня 2019 року у зв`язку з перебуванням його адвоката за межами міста.

Як вбачається з довідки, слухання зазначеної справи було відкладено на 12 березня 2019 року на 13 год. 30 хв. (а.с. 39). При цьому в якості повідомлення позивача про дату та час такого засідання судом надіслано смс-повідомлення на телефонний номер позивача (а.с. 40).

З аналізу положень ст.128 ЦПК України вбачається, що виклики в судове засідання здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, у випадках встановлених цим кодексом, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою - рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Частиною 13 ст. 128 ЦПК України передбачено, що учасника справи, який не має офіційної електронної адреси та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень. При цьому такі повідомлення можуть здійснюватися виключно за наявності відповідної письмової заяви учасника справи.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач, не подавав заяви про отримання судових викликів за допомогою текстових повідомлень засобами мобільного зв`язку. Доказів повідомлення позивача за допомогою належних способів про призначене судове засідання, матеріали справи не містять.

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що позивача не було належним чином повідомлено про судове засідання, призначене по справі на 12 березня 2019 року. За таких умов передбачені п.3 ч. 1ст.257 ЦПК України підстави для залишення позову без розгляду в даному випадку у суду першої інстанції були відсутні.

Окрім цього, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 376,379,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2019 року про залишення позову без розгляду - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 23 травня 2019 року.

Головуючий

Судді: