Справа № 2-а-3/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 лютого  2010  року   Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі:   головуючого судді:   ДРУЧКОВОЇ С.П.            

                                                               секретаря:   ДОНДЕЛЬ Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Теофіполі справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

ВСТАНОВИВ:

Позивачі  звернулися до суду  з позовом до управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської     районної     державної   адміністрації   про   стягнення    недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В судовому засіданні  позивачі  позовні вимоги підтримали. З пояснень позивачів та матеріалів справи встановлено, що  позивачі  перебувають у відпустці по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідачем надавалась допомога по догляду за дитиною. В   2009 року  із  засобів  масової інформації їм стало відомо про те, що держава виплачуючи державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн., порушує вимоги Закону України  "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України  "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", які зобов'язують сплачувати вказану допомогу в розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років,  про що управлінням праці та соціального захисту  позивачам не повідомлялось. Зазначене в свою чергу спонукало їх  звернутися до Відповідача із заявою про здійснення  доплати недотриманої допомоги по догляду за дитиною. Враховуючи, що  законні права щодо отримання зазначеної допомоги їм було обмежено шляхом прийняття окремих нормативно-правових актів, що визнані неконституційними   Конституційним Судом України,   про що  стало відомо лише після публікацій у засобах масової інформації, вважають поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду щодо вимог, які заявлені за період, що перевищує строк звернення до адміністративного суду, просять поновити строк звернення до суду. Дії  суб'єкта владних повноважень про проведення виплат допомоги по догляду за дітьми до досягнення нею трирічного віку у розмірі значно меншому від встановленого законом    вважають   протиправними та такими, що призвели до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст.43 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та частини першої ст.15 Закону України  "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей. Положення ст.56, ст.71 Закону України  "Про державний бюджет України на 2007 рік", що обмежували право на отримання допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі визначеному ст.15 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та зупиняли дію частини першої цієї статті, п. 3 розділу VIII вказаного закону та ст.43 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", рішенням Конституційного суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року  було визнано неконституційними.  Крім того,  зазначила, що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. Рішенням Конституційного суду України N 6-рп/2007 (п.4) було встановлено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. За таких обставин вказали, що  вимоги щодо отримання допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей до 6 років є обґрунтованими.  На підставі викладеного, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився,  надав суду заяву в  якій просить справу розглядати за його відсутності та приєднати до справи заперечення проти позову. Виходячи із наведеного, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи є достатньо доказів для її вирішення суд вважає необхідним провести розгляд справи за відсутності відповідача. Із заперечень відповідача встановлено, що він позовні вимоги він не визнав з тих підстав що виплата позивачу вказаної допомоги  проводилась відповідно бюджетного призначення. У зв'язку із цим відповідач просив позов залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку що позов  підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до  Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-3 позивачі є застрахованими особами.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» вказані виплати покладено на органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Відповідно до ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Зазначені виплати позивачам проводилися не у повному розмірі виходячи з положень абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,  який рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6 р/п визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним) в частині встановлення розміру щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку оскільки, згідно частини 3 ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод громадян при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинного законодавства не допускається.

Оскільки, згідно ч. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення то, відповідно, норми по розмірах допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку необхідно застосовувати з 9 липня 2007 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачі мали право отримувати допомогу у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» починаючи з 9 липня  до 31 грудня 2007 року.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» на 2007 рік прожитковий мінімум на один місяць на одну дитину віком до шести років встановлений: з 1 січня в сумі 434  гривні, з  1   квітня 463 гривні, з 1 жовтня по 31 грудня в сумі 470 гривень.

Судом встановлено, що позивачам у 2007 році   вказана допомога виплачена в неповному розмірі. Це підтверджується, зокрема поясненнями позивачів, довідками відповідача про розмір допомоги отриманої позивачами у 2007 році.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної допомоги.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходить з того, що вимоги про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області у визначеній позивачами  грошовій сумі не підлягають задоволенню оскільки, такі виплати не були позивачам нараховані, а суд не має права здійснювати функцію перерахунку чи нарахування допомоги замість органу, якому надані такі повноваження.

Згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Про порушення свого права на отримання державної  допомоги  позивачі  дізналися із засобів масової інформації у   2009 року. Викладене підтверджується поясненнями позивачів,  матеріалами справи. Виходячи із  наведеного суд приходить до висновку про те, що причина пропущення строку звернення до суду є поважною і  строк звернення до суду підлягає поновленню.

Що стосується стягнень на користь позивачів невиплаченої допомоги за 2008 та 2009 роки суд приходить до висновку про те, що вказані вимоги  не можуть бути задоволені з наступних підстав.  

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня - 538 грн., з 1 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею т трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року 50%, з 1 січня 2009 року - 75%, з 1 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.  

Саме тому у 2008 та у 2009 pp. допомога позивачу нараховувалася відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28 грудня 2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців але не менше 130 грн. і дане положення рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 р не було визнано неконституційним.  

Керуючись ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.  ст. 9, 11. 17- 19, 86, 159-163, 167 КАС України, районний суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку      задовольнити частково.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області провести ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 перерахунок недоплаченої щомісячної  грошової  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно, виходячи з вимог ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з врахуванням проведених виплат, а також стягнути 3 гривні 40 копійок державного мита на користь держави.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Теофіпольський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку передбаченому  ч. 5 ст. 186 КАС України.

                                               Головуючий: