22.05.19

22-ц/812/651/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 488/3948/16 Категорія 27

Провадження № 22-ц/812/651/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,

за участю представника позивача- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Селіщевої Л.І. у приміщенні суду, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з даним позовом, в якому посилався на те, що 27 грудня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АКБ «Укрсоцбанк», який змінив назву на ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 2007/694-Ф3.14/19, відповідно до умов якого Банк надав відповідачці транш у розмірі 60 000 доларів США у тимчасове користування зі сплатою 13 % річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 26 грудня 2017 року. Відповідно до п. 1.1.1. Договору кредиту, відповідачка зобов`язалась погашати кредит щомісячно відповідно до графіку, сплачувати проценти та комісії в строки встановлені договором. Однак, ОСОБА_1 всупереч умовам договору кредиту взяті на себе зобов`язання по сплаті відсотків та внесення чергових частин кредитних коштів припинила виконувати належним чином, чим порушила умови договору кредиту. Отже, у відповідачки внаслідок порушення нею зобов`язань щодо повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами станом на 26.09.2016 року виникла заборгованість, що становить 23389,73 доларів США, що відповідно до курсу НБУ на 26.09.2016р. складає 607913,72 грн., яка згідно із розрахунком заборгованості складається із: суми заборгованості за кредитом 18500 доларів США (480826,58 грн.); суми заборгованості за відсотками 4889,73 доларів США (127087,14 грн.); загальної суми заборгованості 23389,73 доларів США (607913,72 грн.). Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 2007/694-ФЗ. 14/19 від 27.12.2007 року у гривневому еквіваленті у розмірі 607813,72 грн., а також судовий збір у розмірі 9118,71 грн.

Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2017 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 2007/694-Ф3. 14/19 від 27.12.2007 року, станом на 26.09.2016 року, в сумі 23389,73 доларів США, що еквівалентно 607913,72 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 18500,00 доларів США, що еквівалентно - 480826,58 грн.; сума заборгованості за відсотками - 4889,73 доларів США, що еквівалентно - 127087,14 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеним заочним рішенням суду, відповідачка звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати заочне рішення суду та постановити нове, яким в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовити, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, недоведеність обставин, що мають значення для справи, а також на порушення судом норм процесуального права.

До судового засідання від відповідачки ОСОБА_1 . в письмовому вигляді надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи, в тексті якого вона в тому числі посилалася на те, що позивачем був неправильно здійснений розрахунок заборгованості по кредитному договору, а саме нарахування процентів та пені за користування кредитом, що позивачем була неправильно розрахована сума основної заборгованості та неправильно нарахована пеня за порушення зобов`язання, розрахунок якої проводився в іноземній валюті, а також безпідставно застосовано збільшений розмір процентної ставки.

Крім того, відповідачка в клопотанні посилається на те, що проведення судової економічної експертизи необхідно для встановлення факту отримання грошових коштів від банку за кредитним договором № 2007/694-Ф3. 14/19 від 27.12.2007 року.

Тому вона просила на вирішення експертів поставити наступні питання:

1)Чи підтверджується документально первинними доказами отримання кредитних коштів ОСОБА_1 за кредитним договором № 2007/694-Ф3. 14/19 від 27.12.2007 року, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 .?

2)Чи підтверджується документально (даними реєстрів аналітичного обліку) розмір заборгованості?

3)Чи відповідають дані, зазначені в розрахунку заборгованості, даним, які містяться в регістрах аналітичного обліку відкритими для обслуговування кредитного договору№ 2007/694-Ф3. 14/19 від 27.12.2007 року?

Відповідачка до судовому засіданні не з`явилася через незадовільний стан здоров`я, проте, просила розглянути дане питання без її участі.

Представник позивача в питанні необхідності призначення експертизи, покладалася на розсуд суду, проте вважала, що проведення експертизи слід доручити регіональному відділенню Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз.

Згідно ч.3 ст. 102 ЦПК України ( в редакції, яка діє на час розгляду справи апеляційним судом) висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Відповідно до ч.1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Суд призначає експертизу у справі згідно ст. 103 ЦПК України за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. При цьому учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Під час розгляду справи судом першої інстанції через розгляд справи у її відсутність відповідачка була позбавлена можливості заявити клопотання про призначення експертизи.

Відсутні в матеріалах справи також дані про те, що відповідачка скористалася своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 106 ЦПК України подати до суду висновок експерта, складений на її замовлення. Саме тому вона просить суд призначити у справі відповідну експертизу.

За такого експертиза може бути призначена судом за правилами ст. 103 ЦПК України.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги, відповідачка заперечує, як надання позивачем належних доказів у справі на підтвердження отримання нею кредитних коштів згідно кредитного договору № 2007/694-Ф3. 14/19 від 27.12.2007 року взагалі, так і правильність нарахування позивачем заборгованості за кредитним договором, з посиланням, зокрема, на те, що розрахунок позивача не відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Матеріали справи свідчать про те, що предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 2007/694-Ф3. 14/19 від 27.12.2007 року станом на 26 вересня 2016 року.

Крім того, із досліджених апеляційним судом доказів, наданих представником позивача до суду апеляційної інстанції, та оригіналу кредитної справи, вбачається, що сторонами була також підписана додаткова угода № 1 від 01.04.2009р. до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2007/694-Ф03.14/19 від 27 грудня 2007 року, якою було змінено назву договору, розмір процентної ставки та деякі інші умови кредитного договору.

Згідно ст. 103 ЦПК України експертиза призначається якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Отже, неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, оскільки судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи положення зазначених вище нормативних актів, а також те, що для правильного вирішення питання щодо наявності заборгованості по кредитному договору та її розміру потрібні спеціальні знання, колегія суддів вважає, що клопотання відповідачки про призначення судової економічної експертизи підлягає задоволенню.

Однак, реалізуючи надане суду ч. 4 ст. 103 ЦПК України право визначення питань, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, колегія суддів вважає, що на вирішення експертів слід поставити наступні питання:

1.Чи відповідають нарахування банку, відображені у розрахунках заборгованості, положенням укладеного між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» договору про надання відновлювальної кредитної лінії №2007/694-Ф3.14/19 від 27 грудня 2007р. та додаткової угоди № 1 від 01.04.2009р. до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2007/694-Ф03.14/19 від 27 грудня 2007 року?

2. Якщо розрахунок заборгованості не відповідає положенням укладених між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» договору про надання відновлювальної кредитної лінії №2007/694-Ф3.14/19 від 27 грудня 2007р. та додаткової угоди № 1 від 01.04.2009р. до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2007/694-Ф03.14/19 від 27 грудня 2007 року, визначити яка дійсна заборгованість за кредитом станом на 26 вересня 2016 року з зазначенням її складових?

Згідно ч. 5 ст. 103 ЦПК Україниучасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Проте суду надано право відхилити або змінити ці питання, обгрунтувавши таке відхилення або зміну.

Оскільки перше та друге питання, зазначені відповідачкою в клопотанні про призначення судової економічної експертизи, фактично є правовими питаннями, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, обставини, які відповідачка намагається вирішити цими питаннями можуть встановлюватися іншими засобами доказування, тобто для вирішення цих питань не має потреби у спеціальних знаннях, колегія суддів не вважає необхідним ставити їх на вирішення експертам в межах економічної експертизи. Третє питання, зазначене відповідачкою в клопотанні про призначення судової економічної експертизи, яке стосується визначення розміру заборгованості за кредитом, колегія суддів вважала за необхідне змінити та сформулювати його більш чітко у зазначеній вище редакції.

В клопотанні про призначення експертизи відповідачкою зазначено експертну установу, якій слід доручити виконання ухвали про призначення судової економічної експертизи, а саме Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Представник позивача в судовому засіданні вважала доцільним доручити проведення експертизи експертам регіонального відділення Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз.

Оскільки сторони не дійшли взаємної згоди в питанні визначення експертної установи, колегія суддів вважає можливим самостійно визначити таку установу та доручити проведення експертизи експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

В суді апеляційної інстанції представник позивача надала додаткові документи стосовно отримання відповідачкою кредитних коштів, ознайомлення її з листом про підвищення процентної ставки, підписання додаткової угоди до кредитного договору, виписку за рахунком, тощо. Всі надані представником позивача документи знаходяться в матеріалах цивільної справи.

На виконання ухвали суду про витребування доказів позивачем був наданий оригінал кредитної справи, який також був досліджений колегією суду.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд з метою встановлення наявності заборгованості за кредитним договором та її розміру вважає за необхідне у розпорядження експертів надати матеріали даної цивільної справи, а також оригінал кредитної справи.

Оскільки саме відповідачка просила призначити у справі експертизу та зазначила в клопотанні про призначення експертизи, що витрати по проведенню експертизи бере на себе, колегія суддів вважає необхідним оплату експертизи покласти на ОСОБА_1

З урахуванням викладеного, клопотання відповідачки про призначення у справі судової економічної експертизи підлягає частковому задоволенню з урахуванням змінених питань, які слід поставити на вирішення експертів.

Згідно ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у разі призначення судом експертизи.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібній значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження по справі слід зупинити.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним роз`яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України про те, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Керуючись ст. ст. 102-109, 260, 252 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Заявлене відповідачкою ОСОБА_1 клопотання про призначення судової економічної експертизи задовольнити частково.

Призначити по справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1.Чи відповідають нарахування банку, відображені у розрахунках заборгованості, положенням укладеного між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» договору про надання відновлювальної кредитної лінії №2007/694-Ф3.14/19 від 27 грудня 2007р. та додаткової угоди № 1 від 01.04.2009р. до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2007/694-Ф03.14/19 від 27 грудня 2007 року?

2. Якщо розрахунок заборгованості не відповідає положенням укладених між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» договору про надання відновлювальної кредитної лінії №2007/694-Ф3.14/19 від 27 грудня 2007р. та додаткової угоди № 1 від 01.04.2009р. до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2007/694-Ф03.14/19 від 27 грудня 2007 року, визначити яка дійсна заборгованість за кредитом станом на 26 вересня 2016 року з зазначенням її складових?

Проведення експертизи доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (49033, м. Дніпро, Тупик Будівельний,1, тел.056 732 1696)

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Надати для проведення експертизи ухвалу від 22 травня 2019 року та матеріали цивільної справи і оригінал кредитної справи.

Оплату експертизи покласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_1 ).

Роз`яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України про те, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді

Повний текст ухвали складено 23 травня 2019 року