П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 279/2662/18

Головуючий у 1-й інстанції: Драч Ю.І.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

22 травня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2018 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Корольовський районний суд м. Житомира з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про:

- визнання дій неправомірними та скасування постанови №52-Ф Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирської області від 10.05.2018 по справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити;

- визнання дій неправомірними та скасування постанови №53-Ф Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирської області від 10.05.2018 по справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.

Корольовський районний суд м. Житомира рішенням від 01 березня 2019 року позов задовольнив в повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що позивач заперечує свою причетність до вчинення даного правопорушення. Однак, окрім постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, суду не надано інших належних та допустимих доказів, які вказували на доведеність його вини у цьому, зокрема: матеріали адміністративної справи не містять посилання на докази про отримання ним листа щодо проведення позапланової перевірки та про отримання ним припису.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не з`ясував усі обставини, що мають значення для справи та надав не належну оцінку тим обставинам та доказам, що присутні в матеріалах справи.

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою №52-Ф від 10.05.2018 по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за те, що ним проведено реконструкцію частини житлового будинку з прибудовою та надбудовою за адресою: АДРЕСА_1 з порушенням будівельних норм, а саме: відстань до існуючої веранди сусіднього житлового будинку від змонтованої стіни прибудови по факту складає 2,18 м., відповідно до вимог діючих будівельних норм, відстань між житловими будинками має становити не менше 8 м.

Постановою №53-Ф від 10.05.2018 по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн. за те, що він самовільно без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів Держархбудконтролю виконав будівельні роботи з будівництва прибудови та надбудови розмірами (5,21 м. та 6,29 м.) до існуючого житлового будинку (змонтовано фундамент та зовнішні стіни) та проведено будівельні роботи з будівництва прибудови до існуючого господарського приміщення (виконано роботи з улаштування фундаментів, зовнішніх стін та даху будівлі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як передбачено ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, як свідчить аналіз вказаних правових норм, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Відповідно до абз.5 пп.2 п.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 Держархбудінспекція проводить перевірки законності рішень у сфері містобудівні діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

Згідно з п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.15-22 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав.

Разом з тим, у відповідності до ч.4 ст.96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.1 ст.96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI) проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з п.п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Частина 7 статті 34 Закону №3038-VI визначає, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні скарга ОСОБА_2 від 13.04.2018 (а.с. 49) щодо незаконного будівництва, направлення для проведення планового (позапланового заходу № -275/18-K від 24.04.2018 (а.с. 50) щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку з прибудовою та надбудовою за адресою: АДРЕСА_1 , наявні уніфікований акт перевірки та припис про усунення порушень y сфері містобудівної діяльності.

Також з матеріалів справи встановлено, що позивач в протоколах про адміністративне правопорушення від 04.05.2018 (а.с. 66-69) визнав свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень та зазначив про це в поясненнях, знав про час та місце розгляду справи, 10.05.2018, другі примірники яких отримав про що розписався.

Однак, не скориставшись можливістю бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та заявити про відкладення розгляду справи, із запізненням 08.05.2018 направив клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.72,73), яке було отримано Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області 11.05.2018, після винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення (а.с.74,75).

Вчинення позивачем виявленого правопорушення також підтверджується, зокрема, письмовими поясненнями самого позивача, наданими під час проведення перевірки, письмовими поясненнями сусіда позивача - ОСОБА_3 та технічним паспортом № НОМЕР_1 від 1 7.10.2017 (а.с.51-55).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Згідно з ч.1,3 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що окрім постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, суду не надано інших належних та допустимих доказів, які вказували на доведеність вини позивача не відповідає дійсності.

Також колегія суддів зазначає, що казаний висновок суду першої інстанції свідчить про те, що справа розглянута судом першої інстанції без повного та всебічного з`ясування обставин справи, аналізу та оцінки наявних у справі доказів, а матеріали справи свідчать про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого частинами 1, 4 ст. 96 КУпАП України.

Доводи суду першої інстанції, що матеріали адміністративної справи не містять посилання на докази про отримання позивачем листа щодо проведення позапланової перевірки та про отримання ним припису колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, а предметом оскарження в цій справі є визнання дій неправомірними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирської області від 10.05.2018.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області задовольнити повністю.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.