УХВАЛА

22 травня 2019 року

м. Київ

справа №1540/3759/18

адміністративне провадження №К/9901/12412/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №1540/3759/18 за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Одеська залізниця» звернулось до адміністративного суду з позовом до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок Державного підприємства «Одеська залізниця» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 77740595,61грн. та з податку на додану вартість у розмірі 639050,92грн.;

- зобов`язати Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Державного підприємства «Одеська залізниця» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 77740595,61грн. та з податку на додану вартість у розмірі 639050,92грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 24.04.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Разом з тим, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, відповідачем у заявленому клопотанні не наведено обґрунтованих доводів та не надано жодних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Як зазначено вище, статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Разом з тим, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - вересень 2018 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом з`ясовано, що в позовній заяві Державним підприємством «Одеська залізниця» одночасно заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати протиправною бездіяльність Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок Державного підприємства «Одеська залізниця» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 77740595,61грн. та з податку на додану вартість у розмірі 639050,92грн.; зобов`язати Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Державного підприємства «Одеська залізниця» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 77740595,61грн. та з податку на додану вартість у розмірі 639050,92грн)

Таким чином, судовий збір, який Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: (1762,00грн. х 2) х 200% = 7048,00грн..

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: «________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд».

Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Одеському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №1540/3759/18.

Касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №1540/3759/18 за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду