Справа №1-56/10

                                                                       В И Р О К

                                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         24 лютого 2010 року

        Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра О.О., при секретарі Кузьма Т.В., з участю прокурора Микулця В.Ю., захисника ОСОБА_1, законного представника підсудних ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Берегово справу про обвинувачення

                                          ОСОБА_3 ,

                                   ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2

                                   р-ну, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, учня 9-Б класу

                                   Берегівської школи-інтернату, не одруженого, раніше  не судимого

                                   громадянина України,    

за ст.ст.186 ч.2, 128 КК України ,

                                   ОСОБА_4 ,

                                   ІНФОРМАЦІЯ_4,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2

                                   р-ну, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, учня 10-Б класу

                                   Берегівської школи-інтернату, не одруженого, раніше  не судимого

                                   громадянина України,    

за ст.186 ч.2 КК України,

                                                                    В С Т А Н О В И В :

       27 жовтня 2009 року біля 17.30 години ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись в м.Берегово по вул.Мукачівській, в парку напроти Берегівської РДА, змовилися між собою про грабіж ОСОБА_5 В той же день біля 18 години, знаходячись в м.Берегово по вул.Шевченка біля будинку №95, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наздогнали ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, після чого ОСОБА_3 відкрито вирвав з рук потерпілої поліетиленовий пакет вартістю 0,50 грн, в якому знаходилися мобільний телефон моделі «ОСОБА_6 Т200» вартістю 100 грн з карткою мобільного оператора «Білан» вартістю 25 грн, три банани та шматок сиру загальною вартістю 25 грн, поліетиленовий пакет вартістю 0,50 грн, гаманець вартістю 15 грн, в середині якого знаходилися кошти у сумі 17 грн 45 коп та пластикова картка банку «Промінвестбанк», пенсійне посвідчення та посвідчення «дитини війни», видані на ім»я ОСОБА_5 Діями підсудних потерпілій ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 183,45 грн.

     Крім того, ОСОБА_3 27 жовтня 2010 року біля 18 години, знаходячись в м.Берегово по вул.Шевченка біля будинку №95, під час вчинення грабежу, не маючи намір спричинити тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5, намагаючись вирвати з її рук поліетиленовий пакет, смикнув його правою рукою, від чого потерпіла втратила рівновагу та впала на бетонну поверхню, отримавши тілесні ушкодження у вигляді перелому правої плечової кістки, що згідно висновку експерта №377 від 27.11.2009 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не передбачав, хоча повинен був і міг передбачити.

      В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав повністю і пояснив, що 27.10.2009 року запропонував братові пограбувати ОСОБА_5, нащо останній погодився. З цією метою підсудні прослідували за ОСОБА_5 Наздогнавши потерпілу по вул.Шевченко, де не було перехожих, ОСОБА_3 вирвав з її рук поліетиленовий пакетик. При цьому потерпіла впала на землю. З викраденим підсудні втекли. Банани та сир підсудні з»їли, гроші витратили на власні потреби, мобільний телефон підсудний залишив собі, а згодою він був вилучений працівниками міліції, решту речей -викинули.

      В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе визнав повністю і пояснив, що 27.10.2009 року брат запропонував йому пограбувати ОСОБА_5, нащо він погодився. Підсудні наздогнали потерпілу по вул.Шевченко, де не було перехожих, після чого ОСОБА_3 вирвав з її рук поліетиленовий пакетик. При цьому потерпіла впала на землю. З викраденим підсудні втекли. Банани та сир підсудні з»їли, гроші витратили на власні потреби, мобільний телефон був у ОСОБА_3 вилучений працівниками міліції, решту речей викинули.

       У вчиненому неповнолітні підсудні щиро покаялися, просили суворо їх не карати, обіцяли в майбутньому не порушувати закон.

       Крім визнання вини самими підсудними, їх вина доведена показами потерпілої ОСОБА_5, даними під час досудового слідства та показами свідка ОСОБА_7

        Так потерпіла ОСОБА_5 на досудовому слідстві показала, що 27.10.2009 року біля 18.00 години поверталася додому з магазину. Неподалік від магазину «АВС» потерпілу наздогнав підліток і почав виривати з її рук поліетиленовий пакет. Втративши рівновагу, потерпіла впала на тротуар і вдарилася. Оскільки підсудний продовжував тягнути пакет, потерпіла відпустила його. Отримавши пакет, нападаючий та ще один хлопець, що був з ним, втекли разом з пакетом потерпілої. В поліетиленовому пакеті знаходилися мобільний телефон з карткою, три банани та шматок сиру, гаманець з грошима у сумі 17 грн 45 коп, пластикова картка банку «Промінвестбанк», пенсійне посвідчення та посвідчення «дитини війни». Мобільний телефон потерпілій повернуто. Внаслідок дій ОСОБА_3 потерпілій заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження. Цивільного позову не заявила. Покази потерпілої перевірені під час судового слідства.

      Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що вона працює вихователем Берегівської школи-інтернату, учнями якої є підсудні. Про вчинення підсудними злочину, свідку нічого не відомо, однак вона наголосила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відвідують навчання в школі, їх матір не займається їх вихованням, не цікавиться успіхами синів у школі, а багаторазові профілактичні розмови з матір»ю підлітків позитивних результатів не дали.

       Представник підсудних ОСОБА_2 суду пояснила, що про вчинення злочину її синами дізналася від працівників міліції. Ствердила, що неповнолітні підсудні дають суду правдиві покази, вони щиро покаялися у вчиненому. Про не відвідування неповнолітніми школи мати не знала, обіцяла приділяти більше уваги вихованню дітей і вести контроль за їх поведінкою.

      Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому за попередньою змовою групою осіб доведеною та дії підсудних слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України.    

     Щодо обвинувачення ОСОБА_3 у необережному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень  за ознаками злочину, передбаченого ст.128 КК України, суд вважає закрити провадження по справі, виходячи з наступного.

      Згідно вимог ст.22 КК України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

     Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив суспільно-небезпечне діяння за ознаками злочину, передбаченого ст.128 КК України, 27 жовтня 2009 року у віці 14 років.

      Відповідно до ч.1 ст.7-3 КПК України, слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння, вчинене особою у віці від одинадцяти і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, виносить постанову про закриття справи.  

      Обираючи підсудним міру покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину.

       Те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винними себе визнали, у вчиненому щиро покаялися, вчинили злочин, будучи неповнолітніми, суд враховує, як обставини, що пом'якшують покарання.

      Обставиною, що обтяжує покарання підсудним, є вчинення ним злочину відносно особи похилого віку.

     Враховуючи особи винних, їх умови життя та виховання, зокрема, що виховуються вони без батька, тяжкий матеріальний стан їх сім»ї, рівень розвитку неповнолітніх, а саме: ОСОБА_3 страждає емоційним розладом дитячого віку, а ОСОБА_4-психічним інфантилізмом, пом»якшуючі обставини по справі, суд вважає необхідним застосувати до неповнолітніх ст.69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст.186 ч.2 КК України.

      Суд також вважає можливим виправлення та перевиховання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

      Цивільного позову по справі не заявлено.

      Враховуючи, що неповнолітні не мають власних доходів, суд вважає стягнути судові витрати по справі з їх законного представника ОСОБА_2

      Керуючись ст.ст.22, 69, 102 ч.3 п.2 КК України, ст.ст.7-3, 275, 323 , 324, 327, 330, 331, 347 КПК України,

                                                                     З А С У Д И В :

       провадження по справі про обвинувачення ОСОБА_3 за ст.128 КК України закрити на підставі ч.1 ст.7-3 КПК України.

       ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 (два) роки  позбавлення волі.

       На підставі ст.104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання встановивши строк випробування на 1 (один) рік.

       ОСОБА_4 за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 (два) роки  позбавлення волі.

       На підставі ст.104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання встановивши строк випробування на 1 (один) рік.

      Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до набуття вироком законної сили залишити попередній- підписку про невиїзд.

       Стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 1338 грн 64 коп судових витрат.

        Речові докази по справі:

мобільний телефон моделі «ОСОБА_6 Т200», картку мобільного оператора «Білайн», поліетиленовий пакет та два клаптики паперу, що зберігаються у потерпілої ОСОБА_5, після набуття вироком законної сили передати власнику-Висоцькій О.Я.

        Вирок оголошений і може бути оскарженим протягом 15 діб з дня його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

                             Головуючий                                                         О.О.Фейір