Справа № 490/6593/18

Провадження № 2/484/611/19 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання - Панчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Департамента патрульної поліції до ОСОБА_1 ; третя особа - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

08.08.2018 року позивач звернувся в суд з позовом про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в якому просив стягнути з відпо-відача ОСОБА_1 завдану ним майнову шкоду в сумі 33626,94 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач зазначив наступне.

Наказом ДПП від 10.12.2015 № 21 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора роти № 2 батальйону № З УПП у м. Миколаєві ДПП.

22.12.2015 року згідно з розстановкою сил та засобів роти № 2 батальйону № З УПП у м. Миколаєві ДПП екіпаж КАНТ-0202 у складі рядового поліції ОСОБА_1, рядового поліції ОСОБА_6 та рядового поліції ОСОБА_3 заступили на службу по охороні громадського порядку в м. Миколаєві на службовому автомобілі «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 .

22.12.2015р. близько 18:10 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві на перехресті пр. Миру - вул. Південна, в порушення п. 2.3 "б", 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, не врахував особливості дорожньої обстановки та її змін, при початку руху та зміні його напрямку, виконуючи маневр повороту праворуч, не надав переваги у русі транспортному засобу марки «Subaru Legacy» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який в цей час рухався по пр. Миру в зустрічному напрямку. В результаті вказаного ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Водій автомобіля «Subaru Legacy» ОСОБА_2 був оглянутий лікарем Миколаївського міського травматологічного пункту, де йому встановлений діагноз: забій 1 п. лівої кисті. Крім цього, в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження інспектор патрульної служби 2 роти 3 батальйону УПП у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 яка перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Toyota Prius», якій після огляду в ЛШМД в м. Миколаєві встановлений діагноз: забій м`яких тканин голови.

На підставі викладеного Миколаївською місцевою прокуратурою № 2 Миколаївської області 23.12.2015 року до ЄРДР за № 42015151020000001 за ч. 1 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_1 внесено відомості за фактом ДТП.

Постановою слідчого від 28.01.2016 року кримінальне провадження було закрите у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

26.02.2016 року постановою Центрального районного суду м. Миколаєва по справі № 490/1151/16-п ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу у розмірі 340 грн.

За фактом скоєного ДТП начальником Департаменту патрульної поліції призначено проведення службового розслідування. Висновком службового розслідування від 12.04.2016 встановлено, що ДТП сталась з вини рядового поліції ОСОБА_1

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрати законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до висновку експертного дослідження №165/12-16 від 08.12.2016 року проведеного ФЛП ОСОБА_5 - вартість матеріального збитку, завданого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, власнику колісного транспортного засобу «Toyota Prius», номер кузова НОМЕР_3 , 2013 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Департаменту патрульної поліції (відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ) станом на момент проведення експертного дослідження складає 33626,94 грн.

Таким чином, на переконання позивача ОСОБА_1 своїми неправомірними діями завдав механічних пошкоджень службовому автомобілю, так як вказаний автомобіль не відремонтований та знаходиться у неробочому стані, що значно ускладнює повноцінне виконання службових обов`язків УПП в Миколаївській області ДПП відповідно до закону.

Позивач зазначає, що на момент скоєння ДТП вказаний службовий автомобіль на праві приватної власності належав ВДАІ ГУМВС України в Харківській області, а працівники УПП у м. Миколаєві користувались ним на підставі укладеного договору позички № 5 від 02.12.2015 року. У подальшому, а саме 04.01.2017 року право власності на транспортний засіб «Toyota Prius» перейшло до Департаменту патрульної поліції.

Норма ст. 22 ЦК України зазначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК встановлено відповідальність за завдання шкоди особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідальність у таких випадках має нести винна в завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи людина, яка керувала автомобілем та з вини якої сталася ДТП. Тобто якщо особа під час керування автомобілем має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на нього, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п.2.2 Правил дорожнього руху).

Порядок визначення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано Гл. 82 ЦК України. Згідно з правовими нормами при визначенні розміру шкоди враховується розмір майнової шкоди, спричиненої майну або особистим немайновим правам потерпілого. Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження або зменшення блага потерпілого внаслідок порушення його матеріальних прав або приниження нематеріальних благ (життя, здоров`я тощо).

Відповідно до Постанови ПВСС України, № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Вирішуючи питання про компенсацію шкоди, завданої майну позивача в результаті ДТП. та визначаючи розмір такої шкоди, суд має взяти до уваги положення ст. 1192 ЦК України, згідно з яким з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Виходячи з наведеного позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача спричинену в наслідок ДТП шкоду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився проте надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність. З надісланого суду відзиву на позов вбачається, що відповідач його не визнає з огляду на те, що позивач не надав доказів повної матеріальної відповідальності відповідача та пропустив річний строк пред`явлення вимог до відповідача, встановлений ст. 233 КЗпП України.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до преамбули Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, тобто він є спеціальним нормативним актом, який регулює проходження служби в поліції. Норми, які б регулювали матеріальну відповідаль-ність працівників поліції, заподіяну ними під час виконання службових обов`язків, в ньому відсутні. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського (ст. 56 Закону № 580-VIII).

За загальним правилом, під час вирішення справ такої категорії пріоритетними є нор-ми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до ст. 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 23 Положення "Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженої Постановою КМУ від 29 липня 1991 року N 114, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Таким чином спеціальний закон допускає застосування до правовідносин, які ним не врегульовані, інших нормативно-правових актів.

Таким нормативно-правовим актом є КЗпП України, главою IX якого врегульовані питання покладання на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.

Позивач в позові посилався на норми ст. 22, 1166, 1187 УК України. З урахуванням того, що в обгрунтування позову позивач посилався саме на наявність трудових відносин з відповідачем, слід застосовувати норми, які регулюють дані правовідносини.

Відповідно до ч.3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установу, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками", судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений ст. 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування.

Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач є працівником поліції відповідно до на-казу № 21 о/с від 10.12.2015 року. Під час виконання ним службових обов`язків 22 грудня 2015 року з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої службовий автомобіль, яким він керував, - «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Зазначені обставини встановлені постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.02.2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу у розмірі 340 грн., а також висновком службового розслідування від 12.04.2016 року, проведеного за вказаним фактом ДТП Департаментом патрульної поліції.

Таким чином, позивачу про наявність шкоди, заподіяної працівником, остаточно ста-ло відомо 12.04.2016 року. До суду позивач звернувся 08 серпня 2018 року з пропуском річного строку, передбаченого ч.3 ст. 233 КЗпП України. Заява про поновлення пропущеного строку в справі відсутня.

Відповідно до норм ЦК України та КЗпП України, що регулюють позовну давність, можна дійти висновку, що пропущення особою строків позовної давності без поважних причин, за умови встановлення судом порушеного права, про захист якого вона просить, є підставою для відмови в задоволенні позову за спливом позовної давності.

З огляду на наведене слід відмовити у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволені позову Департамента патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, ЄДРПОУ: 40108646) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ); третя особа - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (вул. Новозаводська, 1-Б/1, м. Миколаїв) про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Дата складання повного тексту рішення - 15.05.2019 року.

Суддя: