Справа №1-16/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 року Полтавський районний суд в складі:

головуючого судді                             Герасименко В.М.

з участю секретаря                             Омелюженко Я.С.

прокурора                                 Гринь А.С.

адвоката                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням

Г Л И Н Я Н О Г О   С Е Р Г І Я   В І К Т О Р О В И Ч А, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр-нина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, працюючого продавцем-консультантом ТОВ СП «Ібоя» магазин «СТРОЙЦЕНТР», мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого  ст. 286 ч.3 КК України,-

в с т а н о в и в :

07 серпня 2009 року близько 08:30 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи по довіреності автомобілем НОМЕР_1, що належить гр-ну ОСОБА_3, та рухаючись по автодорозі Полтава-с.В.Тростянець від м.Полтави в напрямку с.В.Тростянець Полтавського району, поблизу військової частини А-0177, на заокругленні дороги вліво, при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, втратив контроль за рухом автомобіля, не впорався з його керуванням, здійснив виїзд на праве по ходу його руху узбіччя та кювет, де перевернувся.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно висновку судово-медичної експертизи №718-а від 28.08.2009 року, були спричинені тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку, як такі, що призвели до смерті, пасажиру автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно висновку судово-медичної експертизи №754-а від 05.10.2009 року були спричинені тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку, як такі, що призвели до смерті.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що від неї настали, згідно висновку авто технічної експертизи №128 від 24.09.2009 року стали порушення вимог п.12.1 «Правил дорожнього руху України» з боку водія ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в скоєному визнав частково, пояснивши суду, що біля 3 год. 07.08.2009 року він приїхав до кіосків на Харківському Шосе, де зустрів ОСОБА_5. На пропозицію Линник випити разом з нею та її друзями горілки, погодився, при цьому вони випили пляшку горілки, особисто він випив біля 300-350 гр. В подальшому на таксі він поїхав додому, де взяв автомобіль ІЖ-Комбі-21251, яким керує за дорученням, та біля 6 год. ранку повернувся до кіосків на Харківському Шосе, де познайомився також і з ОСОБА_6 Всі разом вирішили поїхали на річку та до автомобіля сіло загалом п’ятеро – він, ОСОБА_4, з яким раніше знайомий не був та який також вживав в кіосках спиртні напої, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, при цьому він знаходився за кермом, ОСОБА_4 сидів на передньому пасажирському сидінні, а Линник, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 позаду та поїхали в сторону с.В.Тростянець Полтавського району. Під час руху ОСОБА_4 прохав впустити його за кермо та втручався в керування автомобілем. Під’їжджаючи до повороту поблизу військової частини він тримав кермо лівою рукою, а правою –важіль перемикача швидкості, при цьому рухався зі швидкістю 80 км/год. та в цей момент ОСОБА_4 смикнув лівою рукою за кермо вправо та автомобіль виїхав на обочину, не змінюючи швидкості він різко вивернув кермо вліво, внаслідок чого автомобіль став упоперек, перекинувся 4 рази та опинився в кюветі.  

Не зважаючи на позицію підсудного, його вина в скоєному повністю підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка в судовому засіданні пояснила, що 07.08.2009 року біля 12.30 год. вона дізналася, що її син ОСОБА_4 загинув під час дорожньо-транспортної пригоди, однак обставин ДТП вона не знає. Зазначила, що її син ОСОБА_4 посвідчення водія та навиків керування автомобілем не мав;

- показаннями потерпілого ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що від працівників міліції він 07.08.2009 року дізнався про смерть його матері ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Претензій до підсудного не має, останній відшкодував понесені ним витрати на поховання матері;

- показаннями потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_9, досліджені в судовому засіданні (а.с.72,80);

- показаннями свідка ОСОБА_7, про те, що в ніч з 6 на 7.08.2009 року вона була в кіоску на Харківському Шосе, де і працює. Зранку після закінчення зміни вони всі разом, тобто вона, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 опинилися за одним столом, вживали спиртні напої та вирішили поїхати на річку. За кермо автомобіля сів ОСОБА_2, поруч на пасажирське сидіння – ОСОБА_4, а вона, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на заднє пасажирське сидіння. Під час руху Линник, ОСОБА_6 та вона просили ОСОБА_2, щоб він зменшив швидкість, однак останній не реагував. Перед поворотом за яким розташована військова частина ОСОБА_2 повернувся до них, сказав що «зараз покаже клас» і після цього автомобіль почало заносити вправо, що сталося далі вона не пам’ятає. Свідок зазначила в судовому засіданні, що дійсно як тільки-но вони виїхали від кіосків ОСОБА_4 прохав пустити його за кермо та в районі радгоспу перед  с.Щербані схопився зо два рази, на що вони його заспокоїли, однак перед самим поворотом та перед заносом автомобіля, ОСОБА_4 в керування не втручався та водію не заважав;

- показаннями свідка ОСОБА_6, даними нею в ході досудового слідства, згідно яких вона підтвердила, що дійсно під час їх руху на автомобілі, за кермом якого знаходився ОСОБА_2, перед поворотом за яким розташована військова частина, ОСОБА_2 сказав їм, що «зараз покаже клас» і після цього автомобіль почало заносити. Та перед тим, як ОСОБА_2 це сказав та машину понесло, ОСОБА_4 в керування не втручався (а.с.62);

- показаннями свідка ОСОБА_12, даними ним в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні про те, що 07.08.2009 року в другому хірургічному відділенні 2-ої міської клінічної лікарні ним був опитаний ОСОБА_2 Під час опитування ОСОБА_2 повідомив, що рухаючись за кермом автомобіля НОМЕР_1, по дорозі Полтава-Тростянець, в напрямку с.Тростянець Полтавського району, зі швидкістю близько 90 км/год. На заокругленні дороги вліво автомобіль ОСОБА_2 почало заносити і останній намагався утримати автомобіль рівно, але йому це не вдалося і транспортний засіб почав перекидатися. В ході опитування ОСОБА_2 знаходився при ясній свідомості та про будь яке втручання з боку пасажирів не повідомляв, пояснивши, що причиною пригоди стала втрата ним керування транспортним засобом (а.с.63);

- даними протоколу зводин віч-на-віч між свідком ОСОБА_7 та ОСОБА_2, в ході якого остання підтвердила свої показання про не втручання ОСОБА_4 в керування безпосередньо перед поворотом, після слів водія, що він покаже клас та коли автомобіль рухався по правому узбіччю та до моменту його перевертання (а.с.83);

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.08.2009 року з доданою схемою та фото таблицею, в яких зафіксовані сліди ДТП (а.с.16-29);

- даними висновку судово-медичної експертизи №781-а від 28.08.2009 року, згідно якого при судово-медичному дослідженні трупа гр-на ОСОБА_4, на його тілі були виявлені тілесні ушкодження, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки  для життя. Виявлені тілесні ушкодження носять характер при життєвості, утворилися від дії тупих предметів, можливо при травматизації пасажира автотранспортного засобу в момент дорожньо-транспортної пригоди. Смерть гр-на ОСОБА_4 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з осколковим переломом кісток черепа, крововиливами під оболонки головного мозку (а.с.107-109);

- даними висновку судово-медичної експертизи №754-а від 05.10. 2009 року, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа гр-нки ОСОБА_5, на її тілі були виявлені тілесні ушкодження, що оцінюються лише в своїй сукупності і носять характер тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки  для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку, як такі, що призвели до смерті. Виявлені тілесні ушкодження за своїм характером є прижиттєві, утворилися в короткий проміжок часу незадовго до доставки потерпілої в стаціонар, від дії тупих предметів, і могли утворитися при травматизації пасажира об виступаючі частини салону автомобіля, внаслідок дорожньо-транспортної  пригоди, яка мала місце 07.08.2009 року. Смерть гр-нки ОСОБА_5 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася крововиливами під оболонки головного мозку з явищами його забою (а.с.115-120);

- даними висновку судово-медичної експертизи №1919 від 03.09.2009 року, згідно якого відповідно до «Медичної карти №4912 стаціонарного хворого ОСОБА_2В.» в момент госпіталізації в 2 МКП м.Полтави хірургічне відділення 07.08.2009 року о 9.40 год. вилучалася кров на алкоголь та об 11 год. –сеча, при дослідженні виявлено алкоголь в крові – 2,8 проміле, в сечі – 1 проміле, що згідно офіційних таблиць відноситься до сильного алкогольного сп’яніння (а.с.126-128);

- даними висновку судової  авто технічної експертизи №128 від 24.09.2009 року, згідно якого в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди. Окрім того, згідно розрахунків, викладених в дослідницькій частині, в умовах даної пригоди величина безпечної швидкості руху на даній ділянці дороги без втрати стійкості визначається рівною 77,16 км/год. (а.с.142-144).

Аналізуючи зібрані в ході досудового слідства та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що його дії слід кваліфікувати як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, тобто за ст.286 ч.3 КК України, при цьому кваліфікуючу ознаку «порушення правил експлуатації транспорту» слід виключити, як зайво вмінену.

Показання підсудного, надані в судовому засіданні щодо швидкості руху автомобіля за кермом якого він знаходився 07.08.2009 року перед та на момент дорожньо-транспортної пригоди, суд до уваги не приймає. Так, будучи допитаним в судовому засіданні першочергово ОСОБА_2 вказував, що рухався на автомобілі зі швидкістю 80 км/год., в подальшому, в промові під час судових дебатів та в останньому слові вказував, що автомобіль рухався зі швидкістю 73 км/год. Разом з тим, суд приймає до уваги показання ОСОБА_2 щодо швидкості руху, дані ним саме під час досудового слідства, так, під час його допиту в якості обвинуваченого, в присутності адвоката, ОСОБА_2 наполягав на свідченнях, наданих ним під час допиту в якості свідка 25.08.2009 року (а.с.101), разом з тим, під час допиту 25.08.2009 року він вказував, що рухався зі швидкістю 90 км/год. «На повороті на яким розташована військова частина я швидкість не зменшував, а тому за поворотом виїхав на праве по ходу мого руху узбіччя так як «не вписався в поворот». Коли я рухався по узбіччю, то ОСОБА_4 почав на  мене навалюватися. В цей час я тримав кермо однією рукою… Далі я спробував повернути кермо вліво однією рукою, але в цей час ОСОБА_4 схопив знизу за кермо своєю лівою рукою і почав його тримати, мабуть боячись із-за того, що я виїхав на узбіччя…(а.с.61). В своєму першочерговому поясненні (а.с.32) ОСОБА_2 також вказував, що рухався зі швидкістю саме 90 км/год.

Суд також не приймає до уваги показання підсудного ОСОБА_2 про те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є втручання ОСОБА_4 в керування транспортним засобом, оскільки дана обставина в судовому засіданні доведена не була. Свідок ОСОБА_7, як в ході досудового слідства, так і під час допиту в судовому засіданні заперечила факт втручання ОСОБА_4 безпосередньо перед входженням автомобіля під керуванням ОСОБА_2 в поворот, виїзд на узбіччя. Свідок ОСОБА_6 в ході досудового слідства також заперечувала факт втручання ОСОБА_4 в керування на момент, коли ОСОБА_2 пообіцяв «показати клас» та автомобіль відразу почало заносити та, як наслідок, перекинуло його. До показань даного свідка, даних в судовому засіданні суд відноситься критично та до уваги їх не приймає, оскільки її показання в цій частині суперечать показанням самого підсудного щодо моменту та способу втручання ОСОБА_4 в керування.

Отже, позиція підсудного сприймається судом, як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинене.  

 Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, вину в скоєному визнав частково, за місцем  проживання та роботи характеризується виключно позитивно.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному суд визнає відшкодування завданої шкоди потерпілим  ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному – вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі та додаткову міру покарання в межах санкції статті.

Згідно медичного висновку ОСОБА_2 примусового лікування від залежності до психоактивних речовин не потребує.

Цивільний позов прокурора підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки підтверджений наданими суду доказами та визнається самим підсудним.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з підсудного на її користь завданої матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, потерпіла прохає стягнути з підсудного на її користь матеріальну шкоду в розмірі 8000 грн., тобто витрати, понесені нею на поховання сина, разом з тим, надані на адресу суду копії чеків, квитанцій та рахунків підтверджують витрати на загальну суму 6655 грн.19 коп. (а.с.192-196). Окрім того, згідно наданого  в судовому засіданні адвокатом підсудного фіскального чеку та повідомлення про виплату, на ім’я потерпілої ОСОБА_8 було здійснено переказ коштів на суму 2000 грн., що, власне, підтвердила і сама потерпіла в судовому засіданні, тому до стягнення підлягають кошти з відрахуванням отриманих потерпілою, а саме в сумі 4655 грн.19 коп.

Позовна заява в частині стягнення завданої моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 50000 грн. з огляду на характер та  обсяг перенесених потерпілою моральних страждань викликаних втратою сина, їх тривалість, стан здоров’я потерпілої в подальшому, тяжкість вимушених змін в її життєвих стосунках, в зв’язку з цим.

Питання по речовим доказам слід вирішити відповідно до вимог ст.81 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді шести  років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на три роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 підписку про невиїзд змінити, взявши його під варту з зали суду.

Строк покарання обраховувати з 25.02.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, понесені на лікування потерпілої від злочину особи в розмірі 2193 грн.30 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 4655 грн.19 коп. та 50 000 грн. моральної шкоди, а всього стягнути на користь ОСОБА_8 54 655 грн.19 коп.

Речовий доказ по справі – автомобіль НОМЕР_1, що знаходиться на майданчику ТУ УДАІ при ГУМВС України в Полтавській області – повернути власнику - ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же термін – з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя: