Справа № 1-26/2010 р.  

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18 лютого 2010 року                                                                        м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого – судді Соколова В.О.,

       з участю:                секретаря – Сілантьєвій Л.А.,

                                     прокурора – Ясінського Ю.А.,

      адвокатів – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Могилеві-Подільському кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого,  раніше несудимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.122 ч. 1, 296 ч.2 КК України, -

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого,  раніше несудимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

    20 квітня 2009 року о 01.00 год. в с. Серебрія Могилів-Подільського району, Вінницької області,  ОСОБА_4, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, по вулиці Леніна, неподалік від  стадіону, порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань, перегородили дорогу ідущому в центр с. Серебрії гр. ОСОБА_6. ОСОБА_7 перешкоджаючи потерпілому йти по своїм справам, став домагатися куда він йде. Отримавши відповідь, що прямує до знайомої дівчини ОСОБА_6 на прізвище ОСОБА_8, підсудній став залякувати потерпілого, що може його вдарити. ОСОБА_4 раптово безпричинно наніс удар кулаком правої руки в праву щелепу ОСОБА_6, від чого останній впав на землю. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_4 ще двічі рукою вдарив лежачого на землі потерпілого в обличчя. Від отриманих ударів ОСОБА_9 в потерпілого стався відкритий двобічний перелом тіла нижньої щелепи в ділянці кута справа та зліва між 34-35 зубами і належать до котегорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я, більше 21-ї доби.

    Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні  винним себе  за ст.ст. 122 ч. 1 КК України визнав, за ст.296 ч.2 КК України - частково і суду  пояснив, що в день 19.04.2009 року він, ОСОБА_7О, ОСОБА_10, ОСОБА_11 святкували «Пасху» в лісі, вживали спиртні напої, він особисто вжив 100-150 гр. горілки. Приблизно о півночі підсудній, ОСОБА_7, ОСОБА_11 в автомобілі ВАЗ 2106, який належить ОСОБА_10 під його керуванням, під’їхали до стадіону в с.Серебрія Могилів-Подільського району. ОСОБА_11 пішов на зустріч до своєї дівчини ОСОБА_8, ОСОБА_10 поїхав по своїм  справам, а підсудній з ОСОБА_7 пішли по вулиці Леніна в центр села. Приблизно в 70-100 м. від стадіону по вул.Леніна зустріли хлопця, як потім стало відомо ОСОБА_6. На питання ОСОБА_7  куда він йде – відповів, що до дівчини ОСОБА_6 на прізвище ОСОБА_8. Підсудній, знаючи, що з нею зустрічається ОСОБА_11 безпричинно  кулаком правої руки наніс удар в область правої щелепи.  Потерпілий впав на землю і підсудній наніс йому ще два удари рукою в обличчя. Побачивши кров на обличчі потерпілого, підсудній припинив побиття, допоміг потерпілому піднятися. В цей час до них підійшли ОСОБА_11 з ОСОБА_8. Потерпілий почав скаржитися на біль в щелепі, попоросив відвезти його в лікарню. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_10, а підсудній з ОСОБА_7 пішли додому. На другий день підсудньому стало відомо, що від ударів, які він наніс потерпілому, у нього перелом щелепи. Пояснив, що ОСОБА_7 взагалі не наносив удари потерпілому коли він лежав на землі. Стверджує, що ОСОБА_6 після падіння від удару підсуднього в щелепу, свідомість не втрачав, на землі перебував не більше 30 секунд. Через 5-6 днів після події, підсудній намагався по телефону спілкуватися з потерпілим, але він не міг розмовляти. Підтвердив, що його мати разом з батьком ОСОБА_7 зустрічалися з батьком потерпілого ОСОБА_12 в с.Серебрія, який в рахунок погашення шкоди запропонував сплатити йому 8 000 доларів США, яких у батьків підсудніх не було. Показав, що до 20.04.2009 року не був знайомий з потерпілим. В скоєному розкаюється, просив суворо не карати, врахувати, що він проживає без батьків, з бабусею похилого віку. Пояснив, що під час досудового слідства не хворів, не було випадків неявки до слідчого  з приводу хвороби.

    Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні  винним себе  за ст. 296 ч.2 КК України не визнав і суду  пояснив, що в день 19.04.2009 року разом з друзями: ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_10 святкували в лісі «Пасху», вживали спиртні напої, особисто підсудній – 50 гр. горілки. Після святкування, коли на дворі вже було темно, він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на автомобілі ВАЗ 2106, який належав останньому поїхали в село Серебрія  до стадіону. ОСОБА_10 поїхав по своїм справам,  ОСОБА_11 пішов до своєї колишньої дівчини ОСОБА_8, а підсудній з ОСОБА_4 - в сторону центра села на дискотеку. По дорозі на відстані 100 м. від  стадіону вони зустріли хлопця, як потім стало відомо ОСОБА_6. Підсудні зупинили його, перешкоджаючи йти далі. На питання ОСОБА_5  куди він йде, потерпілий відповів, що до ОСОБА_8. ОСОБА_5, розмірковуючи запитав у потерпілого, чи може вдарити його. Після цього раптово  ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 удар рукою в область нижньої щелепи і він впав на землю, а ОСОБА_4 ще його вдарив, лежачого на землі, два рази в область плеча. Підсудній взагалі не наносив удари потерпілому. Побачивши на обличчі ОСОБА_6 кров, ОСОБА_4 підняв його і в цей час підійшли ОСОБА_11 та ОСОБА_8. ОСОБА_6 сказав, що йому погано, болить щелепа і йому потрібно в лікарню. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_10, щоб він під’їхав автомобілем. Підсудні, залишивши їх, пішли додому. Пояснив, що він особисто не хтів, щоб потерпілий йшов до ОСОБА_8, з якою зустрічався їх товариш ОСОБА_11. Через декілька днів йому стало відомо, що від  удару ОСОБА_4 у потерпілого стався перелом щелепи.  Так як, він був разом з ОСОБА_4 під час події, то відповідно його батько з матір’ю ОСОБА_4 зустрічалися з батьком потерпілого ОСОБА_12, щоб вирішити все мирним шляхом. У батьків не було 8000 доларів США, які запропонував сплатити ОСОБА_12, тому більше вони не спілкувалися. Показав, що до 20.04.2009 року підсудній не був знайомий з ОСОБА_6.

    Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що проживає разом з батьками в м.Обухів Київської області. 19.04.2009 року з батьком ОСОБА_12 перебував в с.Серебрія, так як приїхали на свято до бабусі. В той же день він був на проводах у свого знайомого, спиртні напої не вживав. Після святкування, біля 01.00 год. ночі потерпілий пішов на зустріч з ОСОБА_8, так як вони домовились зустрітися на стадіоні біля тренажерів. Йшовши по вул.Леніна в с.Серебрія, потерпілому перегородили дорогу два молодих хлопця, як потім стало відомо ОСОБА_9 та ОСОБА_7О, з якими він раніше знайомий не був. Вказані особи були в стані алкогольного сп’яніння. Один із них, це був ОСОБА_5, запитав куда він йде, потерпілий відповів, що своєю дорогою, вони знову запитали і коли ОСОБА_6 відповів, що йде до ОСОБА_8, ОСОБА_4 наніс йому  удар рукою в область нижньої щелепи. Від удару потерпілий впав і відчув, як його почали бити обое хлопців. Так як, ударів було багато, хто саме, куда і скільки разів його били він не пам’ятає.  Від болю потерпілий втратив свідомість, а коли отямився та піднявся, то до них вже підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_11. Все це продовжувалось на протязі 5-8 хв.. Потерпілий повідомив, що він себе погано почуває, болить щелепа і попросив, щоб його відвезли до лікарні. ОСОБА_11 зателефонував своєму другові ОСОБА_10 і вони відвезли ОСОБА_6 до лікарні, де сказали, що в нього перелом щелепи та порадили звернутися до стоматолога. Пояснив, що повертаючись з лікарні потерпілого привезли до стадіону, ОСОБА_11 переконливо просив не звертатися в міліцію. Повернувшись додому, потерпілий розповів батькові про подію і вони вранці поїхали в стоматполіклініку, де потерпілому наклали шину на нижню щелепу і порадили звернутися за медичною допомогою за місцем проживання.  

    Свідок ОСОБА_11  суду показав, що 19.04.2009 року разом з друзями: ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_7,  були на святкуванні «Пасхи» в лісі, вживали спиртні напої. Коли вже зтемніло, точного часу не пам’ятає, свідок попросив ОСОБА_10, відвезти його в  село Серебрія до стадіону. ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_11 на автомобілі ОСОБА_10 приблизно о півночі з 19 на 20 квітня 2009 року приїхали до стадіону. ОСОБА_10 поїхав по своїм справам, ОСОБА_11 пішов до своєї колишньої дівчини ОСОБА_8, а ОСОБА_7 та ОСОБА_4 пішли в сторону центра села. На стадіоні ОСОБА_11 зустрів ОСОБА_8 і запитав куда вона йде, після відповіді -  що вона йде на зустріч з ОСОБА_6, вони пішли разом по вул.Леніна в сторону до центра села. Пройшовши невелику відстань від стадіона вони зустріли хлопців: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7. На обличчі ОСОБА_6 була кров. ОСОБА_11 відвів ОСОБА_6 в сторону і почав розпитувати, що сталося, потерпілий нічого конкретного не відповів, лише сказав, що його побили, в нього болить щелепа, погано себе почуває і попросив відвезти його в лікарню. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_10, щоб він приїхав автомобілем і відвіз їх в лікарню. В лікарні зробили ОСОБА_6 знімок і сказали, що в нього перелом щелепи. Пояснив, що під час спілкування з потерпілим не було розмови про те, хто, скільки разів і куда бив потерпілого.

    Свідок ОСОБА_8  суду показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7. З ОСОБА_6 перебуває в дружніх відносинах, їхні батьки товаришують і вони знайомі вже давно. 19.04.2009 року ОСОБА_6 перебував в с.Серебрія і вони по телефону домовились вечером зустрітися на стадіоні біля тренажерів. Після  24.00 год. свідок пішла на зустріч з ОСОБА_6 і по дорозі побачила ОСОБА_11, з яким раніше зустрічался, а станом на 19.04.2009 лише підтримувала дружні відносини. ОСОБА_11 запитав, куда вона йде і коли ОСОБА_8 відповіла, що на зустріч з ОСОБА_6 – пішов разом з нею. Вони пішли по вул.Леніна і через метрів 100-200 від стадіону побачили ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, вони стояли і розмовляли. Підійшовши ближче побачила, що на обличчі ОСОБА_6 була кров. ОСОБА_8 почала розпитувати, що сталося і хто його ударив, але нічого конкретного їй не повідомили, лише ОСОБА_6 казав, що він себе погано почуває, в нього болить щелепа і йому потрібно в лікарню. ОСОБА_4 та ОСОБА_5  були в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_11 зетелефонував своєму товаришу ОСОБА_10, останній приїхав автомобілем і вони: ОСОБА_11, ОСОБА_6 і Томай поїхали в лікарню. Свідок з потерпілим зустрілись 21.04.2009 року, коли працівники міліції брали пояснення у учасників події. Потерпілий не розповідав подробиць його побиття в ніч на 20.04.2009 року.

    Свідок ОСОБА_10В . суду показав, що 19.04.2009 року разом з друзями: ОСОБА_4, ОСОБА_5О, та ОСОБА_11 відпочивав в лісі на маївці, всі вживали спиртні напої крім свідка, так як він приїхав до лісу власним автомобілем ВАЗ 2106. Перебували вони до темної пори, часу точного він не пам’ятає. Коли вже почали збиратися, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_7 попросили відвезти їх до стадіону села Серебрія. ОСОБА_10 їх відвіз, а сам поїхав по своїм справам. Приблизно через годину йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_11 та попросив, щоб він відвіз одного хлопця в лікарню, як потім стало відомо ОСОБА_6. Приїхавши на вул.Леніна неподалік від стадіону, забрав ОСОБА_11 та ОСОБА_6 і поїхали в лікарню. По дорозі до лікарні йому стало відомо, що в ОСОБА_6 болить  щелепа, він не може розмовляти. В лікарні ОСОБА_6 зробили рентгензнімок і вони повернулись до стадіону, де їх чекала ОСОБА_8. Після цього він відвіз ОСОБА_6 до будинку його бабусі і поїхав додому. Він зрозумів, що між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відбулася бійка, але подробиці її йому не відомі.

Свідок ОСОБА_12  суду показав, що потерпілий по справі його рідний син. З сім’єю вони проживають в ІНФОРМАЦІЯ_8, а в с.Серебрія проживають родичі, до яких вони іноді приїжають в гості. Пояснив, що 18.04.2009 року вони з сім’єю приїхали в с.Серебрія на свято «Пасха». Підтвердив, що його син ОСОБА_6 19.04.2009 року після 23.30 год. пішов до доньки їх друзів ОСОБА_8. Повернувся вранці біля 03.00 год. і розповів свідку, що біля стадіону по вул.Леніна його побили два невідомих хлопця. Як стало відомо пізніше ними були ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Син пояснив, що внаслідок побиття в нього перелом щелепи і показав рентгензнімок. Вранці цього ж дня свідок разом з сином їздили в Могилів-Подільську стоматполіклініку, де черговий лікар наклав тимчасову шину на щелепу і порадив звернутися в лікарню по місцю проживання. З приводу отриманої травми син лікувався в Київській обласній лікарні щелепно-лицевої хірургії, неврологічному відділенні.

    Свідок ОСОБА_13  суду показав, що про подію, яка сталася в ніч на 20.04.2009 року він нічого не знає. Він є сусідом ОСОБА_7, знає його як вихованого хлопця, який допомагає батькам по господарству, завжди привітний та чемний, про ніякі бійки з участю ОСОБА_7 не чув, в стані алкогольного сп’яніння його ніколи не бачив.

    Свідок ОСОБА_14  суду показала, що проживає в с.Серебрія, про подію яка відбувалась 19.04.2009 року їй нічого не відомо. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вона знає з хорошої сторони, з ОСОБА_7 знаходиться в дружніх відносинах. Останній має спокійний, врівноважений характер, завжди привітний, допомагає батькам, в стані алкогольного сп’яннія його ніколи не бачила.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 пред’явлено обвинувачення:

 - за ст. 296 ч.2 КК України – хуліганство, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, яка виявилась в спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому, вчинене групою осіб;

-за ст. 122 ч. 1 КК України – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

    Підсудній ОСОБА_4 винним себе за ст. 122 ч.1 КК України визнав повністю, за ст. 296 ч.2 КК України – частково. Хоча в судовому засіданні не зміг надати аргументації  визнання вини частково.

Органами досудового слідства  ОСОБА_5 пред’явлено обвинувачення     за ст.296 ч.2 КК України – хуліганство, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, яка виявилась в зспричиненні тілесних ушкоджень потерпілому, вчинене групою осіб.

      Підсудній ОСОБА_5 винним себе за ст. 296 ч.2 КК України не визнав, посилаючись тільки лише на ті обставини, що він під час встановленої події не наносив ударів і відповідно не спричинив ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

    Однак, сукупність зібраних доказів, дають підстави суду прийти до висновку доказаності винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 296 ч.2 КК України, ОСОБА_4 за ст. 122 ч.1 КК України.

    В судовому засіданні встановлено, що підсудні до 19.04.2009 року не були знайомі з ОСОБА_6, між ними не існували неприязні відносини. 20.04.2009 року біля 01.00 год. ночі по вул.Леніна в с.Серебрія неподалік від сільського стадіону дійсно зустрілися, ідучи на зустріч один одному, підсудні і потерпілий. Поведінка ОСОБА_6, а саме: він не ображав підсудніх, не здійснював непристойних жестів, щоб привернути на себе увагу, не чіпляв їх – не давала поводу підсуднім його зупиняти і втручатися в його особисте життя, життєві плани, шляхом постановки нетактовних питань. Вказане в судовому засіданні визнали підсудні.  Суд вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в зазначеній ситуації повели себе нахабно, безпідставно зупинили потерпілого з метою, виходячи з послідуючиї їх дій,  побешкетувати чи познущатися над потерпілим. Це виразилося в тому, що ОСОБА_5, будучи не знайомим з потерпілим, став вимагати відповіді куда він йде. Отримавши відповідь – що до дівчини ОСОБА_6 на прізвище ОСОБА_8, знов таки, не маючи на це підстав, став давати оцінку поведінці потерпілого шляхом залякування, дослівно « чи вдарити його», тобто потерпілого. Зазначена неправомірна дія ОСОБА_5 по відношенню потерпілого ОСОБА_6 охоплюється ч.1 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з  мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, яка виразилась в нахабному поводженні, бешкетуванні, знущанні над потерпілим.

ОСОБА_4, як він сам підтвердив в судовому засіданні, після  того як ОСОБА_5 безпричинно зупинив ОСОБА_6, став до нього чіплятися, залякувати, в підтвердження реальності наміру ОСОБА_5, безпричинно наніс удар кулаком в щелепу потерпілому, не виключаючи, що від зазначених дій можуть утворитися ушкодження. І ще двічі вдарив рукою в обличчя лежачого на землі потерпілого. В судовому засіданні достовірно встановлено, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 у виді перелому щелепи знаходиться у причинному зв’язку з неправомірними діями ОСОБА_4, так як встановлено, що удар в щелепу і послідуючі два удари лежачему на землі потерпілому наносив тільки ОСОБА_4.

    Аналіз зібраних доказів дає підстави суду виключити з обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 296  ч.2 КК України кваліфікуючу ознаку хуліганства особливої зухвалості – спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, так як в судовому засіданні зазначена ознака не знайшла свого підтвердження.  ОСОБА_5 показав, ОСОБА_4 підтвердив, що він під час хуліганських дій не наносив ударів потерпілому. Не було жодного свідка зазначеної події, щоб підтвердити або спростувати покази потерпілого ОСОБА_6, що коли він впав на землю, після удара ОСОБА_4, його продовжували бити ногами по різним частинам тулуба ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Актом судово-медичного обстеження на тулубі потерпілого не було виявлено жодної садини або синця, які повинні були залишитися після побиття його лежачого на землі ногами взутими в кросівки. Виходячи з принципа презумції невинуватості, суд не може покласти  в основу обвинувачення особи тільки покази зацікавленої сторони – потерпілого, без підтвердження їх сукупністю інших об’єктивних доказів.

Узгодженість, послідовність, мета хуліганських дій підсудних по відношенню до потерпілого – неправомірно перешкодити йому зустрітися з ОСОБА_8  20.04.2009 року  біля 01.00 год. ночі  підтверджує наявність в їх діях кваліфікуючої ознаки хуліганства – хуліганські дії, вчинені групою осіб.    

    Суд не може погодитися з ствердженням підсудніх, що вживши 19.04.2009 року біля 12.00 год. дня 50-100 г. горілки, вони в 01.00 год. ночі 20.04.2009 року, тобто через 12 годин, були трезві. Вказане спростовується показами самих підсудніх, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, що на протязі дня 19.04.2009 року до темної пори були в лісі і святкували Пасху, вживали спиртні напої. Відсутні докази, що підсудні вжили тільки 50-100 г. і саме в 12.00 год. дня, а не на протязі всього часу знаходження в лісі «аж до темна». Перебування в стані алкогольного сп’яніння підсудніх в 01.00 год. ночі 20.04.2009 року підтвердили: потерпілий ОСОБА_6, свідок ОСОБА_8.

    Крім показів підсудніх по обставинам події, яка мала місце 20.04.2009 року в с.Серебрія по вул.Леніна в 01.00 год. ночі, показів потерпілого, свідків, вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інкримінованих діяннях підтверджується: рапортом чергового лікаря про те, що в Могилів-Подільське  МТМО з тілесними ушкодженнями звернувся гр.ОСОБА_6 (а.с. 3); заявою потерпілого ОСОБА_6 про спричинення йому тілесних ушкоджень (а.с.4); протоколом огляду діялнки вулиці Леніна в с.Серебрія Могилів-Подільського району (а.с.5); план-схемою до протоколу ОМП (а.с.6); висновком експерта № 370/2135 від 25.06.2009 року, що у ОСОБА_6 мали місце такі тілесні ушкодження – відкритий двобічний перелом тіла нижньої щелепи в ділянці кута справа та зліва між 34-35 зубами, струс головного мозку, які виникли від дії тупого предмету, яким могла бути і зажата в кулак рука нападаючого, або від удару до такого, можливо, 20.04.2009 року та належить: струс головного мозку – до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, а відкритий  двобічний перелом тіла нижньої щелепи в в ділянці кута справа та зліва між 34-35 зубами – до ушкоджень середньої ступені тяжкості,що спричиняє тривалий розлад здоров’я більше 21-ї доби (а.с.51-52); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 30.07.2009 року та фотоілюстраціями до нього (а.с.71-74); висновком додаткової судово-медичної експертизи № 723/264 від 17.11.2009 року (а.с.159); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 14.11.2009 року та фотоілюстраціями до нього (а.с.140-143) та іншими матеріалами кримінальної справи.

 З врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів, суд прийшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані вірно:

 - за ст. 296 ч.2 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, яка виявилась в спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому, вчинене групою осіб;

-за ст. 122 ч. 1 КК України – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

З врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів, суд прийшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст. 296 ч.2 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

 Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєнних злочинів, особу винного – по місцю проживання та навчання характеризується позитивно, обставини справи, обтяжуючі вину обставини – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, пом’якшуючі вину обставини – вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав,  розкаюється, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні давав правдиві покази, чим сприяв розкриттю злочину, проживав в сім’ї без батьків і вважає, що його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства, що дає підстави суду  до обраного покарання застосувати ст.75 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєнних злочинів, особу винного – по місцю проживання та навчання характеризується позитивно, обставини справи, обтяжуючі вину обставини – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, пом’якшуючі вину обставини – вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочин скоїв будучи неповнолітнім і вважає, що його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства, що дає підстави суду  до обраного покарання застосувати ст.75 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ПРИСУДИВ :

    Визнати винним ОСОБА_4  за ст.ст. 122 ч. 1, 296 ч.2 КК України та обрати покарання:

- за ст. 122 ч.1 КК України у виді  2 (двох) років позбавлення волі;

- за ст. 296 ч.2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_4 призначити шляхом часткового складання призначених покарань у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України, звільнити  ОСОБА_4  від відбування обраного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

    На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4  повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід  ОСОБА_4  до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний – підписка про невиїзд.

Визнати винним ОСОБА_5 за ст. 296 ч.2 КК України та обрати покарання  за ст. 296 ч.2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України, звільнити  ОСОБА_5 від відбування обраного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

    На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_5  повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід  ОСОБА_5  до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний – підписка про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб.

    Суддя: