Копія    

                                                                                                                           Справа  2-86/2010

Р  І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

      25 лютого  2010 року                                                                             сел. ОСОБА_1

          Великобагачанський  районний  суд  Полтавської області   в складі головуючого   Лисенко Н.В. при секретарі Ситник О.В, розглянувши в попередньому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3, до ОСОБА_4 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області  про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки, -

                                                                  в с т а н о в и в:

       ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2, звернувся до Великобагачанського районного суду  з  позовом  до ОСОБА_4 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області  про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки.

       З позову   вбачається,  що    13.08.2006  року  померла  ОСОБА_5, останнім  постійним  місцем  проживання   якої  було  м. Полтава. Після її  смерті  залишилося  спадкове  майно,  що  складається  з  житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по вулиці Тітова, 14 в с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області та земельних ділянок площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за тією ж адресою.  Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями  ОСОБА_5 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка померла 07.03.1995 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2025 від 16.11.1996 року, а вказані земельні ділянки – на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2060 від 16.11.1996 року, але у встановленому законодавством порядку право власності на своє ім’я не оформила.  Єдиним спадкоємцем  за заповітом на вказану спадщину являється онук померлої ОСОБА_5 ОСОБА_2,  який  прийняв спадщину шляхом подачі до Першої полтавської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний  строк.  Однак він   не  має   можливості  отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки на будинок та земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи і тому він змушений звернутися до суду.  

       23.02.2010 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_2, яку від його імені та в його інтересах подав ОСОБА_3, оскільки в первісній  позовній заяві вказано невірно площу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства як 0,35 га, а правильно 0,42 га.    

       В судовому засіданні ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_2 за довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04.08.2009 року, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив суд визнати за ОСОБА_2 право власності  на спадкове майно, що залишилася після  смерті  ОСОБА_5 Представник  відповідача  ОСОБА_4 сільської ради  Великобагачанського району Полтавської області  в судове засідання не з’явився, від сільського голови ОСОБА_8 надійшла заява  про розгляд справи у відсутність  представника  сільської ради.

       Суд за  клопотанням  осіб, які беруть участь в справі,  ухвалив розглядати справу в попередньому судовому засіданні.

        Суд,  заслухавши пояснення представника  позивача ОСОБА_3, яка діє  від імені та в інтересах позивача ОСОБА_2,  дослідивши матеріали справи і  давши їм належну оцінку, приходить до  висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

       Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

       Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

       Судом встановлено, що 13.08.2006  року  померла  ОСОБА_5, останнім  постійним  місцем  проживання   якої  було  м. Полтава  (а.с.6).

       Після її смерті залишилося спадкове  майно,  що  складається  з  житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по вулиці Тітова, 14 в с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області та земельних ділянок площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.12). Вказане домоволодіння складається з житлового будинку - літ. «А-1», сараю - літ. «Б», сараю – літ. «В», гаража – літ «Г»,колодязя - літ. «№1» ( а.с.12-13). Самовільно зведених будівель в домоволодінні немає (а.с.11).

      З довідки, виданої виконкомом ОСОБА_4 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що  станом на 07.03.1995 року та 13.08.2006 року в домогосподарстві по вул. Тітова, 14 в с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області ніхто не проживав (а.с.10).

       Згідно заповіту, посвідченого 28 травня 1987 року виконавчим комітетом ОСОБА_4 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, реєстр № 40, ОСОБА_6 все належне їй на день смерті майно заповіла ОСОБА_5 (а.с.а.с.31-32).   Житловий будинок з господарськими будівлями  ОСОБА_5 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка померла 07.03.1995 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2025 від 16.11.1996 року, а вказані земельні ділянки – на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2060 від 16.11.1996 року.    

      На ім’я ОСОБА_6, що проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1,  державний      акт на право власності на землю серії ПЛ № 176  був виготовлений на площу 0,57 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства на території с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області (а.с.а.с.44-45).

       З повідомлення  Першої полтавської державної  нотаріальної  контори  вбачається, що  після   смерті  ОСОБА_5 до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини подав ОСОБА_2 Інших заяв щодо прийняття спадщини до Першої полтавської державної нотаріальної контори не надходило, претензій кредиторів не виникало (а.с.49).

       Відповідно  до п. 11  ч. 1 ст. 346 ЦК  України  право власності  припиняється у разі смерті власника, отже,  позивач не мав  змоги  отримати державний акт на ім’я померлої ОСОБА_5

       Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК  України  “у разі  визнання  відповідачем позову  суд за  наявності  передбачених  законом  підстав ухвалює  рішення  про задоволення  позову.”

       При  таких   обставинах    коли  визнання  відповідачем   позову  про визнання права власності на земельну ділянку  не суперечить закону  і не порушує права, свободи  і інтереси  інших  осіб,    суд приходить до  висновку   про  ухвалення  рішення  про задоволення позову  ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, уточненого його представником ОСОБА_3 в судовому засіданні,  про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями,  що знаходиться  в с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області по вулиці Тітова № 14 (чотирнадцять)  та  складається з житлового будинку - літ. «А-1», сараю - літ. «Б», сараю – літ. «В», гаража – літ «Г»,колодязя - літ. «№1», та на земельні ділянки, що залишилися після  смерті  13 серпня 2006 року ОСОБА_5 для ведення особистого підсобного господарства площею 0,42 га, та для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, площею 0,15 га, що розташовані на території с. Якимове  Великобагачанського району  Полтавської області.

       Керуючись ст.ст. 346 п. 11,1258,1261,1274,1268,1269  ЦК  України,    ст.ст. 10, 11, 60,  174, 212-215     ЦПК України,  суд -                

в и р і ш и в:

       1. Позов ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3, до ОСОБА_4 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області  про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки задовольнити.

       2. Визнати за  ОСОБА_2, як  за спадкоємцем за заповітом після смерті  13 серпня 2006  року ОСОБА_5, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться  в с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Тітова  № 14 (чотирнадцять)  та  складається  в цілому  з житлового будинку - літ. «А-1», сараю - літ. «Б», сараю – літ. «В», гаража – літ «Г», колодязя - літ. «№1.

       3. Визнати за ОСОБА_2,  як  за спадкоємцем за заповітом після смерті  13 серпня 2006  року ОСОБА_5,  право власності на земельні ділянки площею 0,42 га, для ведення особистого підсобного господарства та площею 0,15 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що розташовані на території с. Якимове  Великобагачанського району  Полтавської області, що належали  померлій  на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2060 від 16.11.1996 року, виданого  Великобагачанською державною нотаріальною конторою Полтавської області.

       Заяву  про  апеляційне оскарження  рішення суду  може бути подано  протягом  десяти днів з дня  проголошення  рішення. Апеляційна  скарга до апеляційного суду Полтавської  області  може  бути подана   протягом двадцяти днів після  подання заяви  на апеляційне  оскарження.

        Рішення  суду набирає  законної  сили після закінчення  строку подання  заяви  на  апеляційне оскарження, якщо  заяву на апеляційне оскарження  не було подано. Якщо було подано заяву  на апеляційне  оскарження, але  апеляційна скарга  не подана  у встановлений строк, рішення  суду  набирає  чинності  після закінчення цього  строку. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної  сили після розгляду  справи апеляційним  судом.      

                    Суддя – підпис