Справа №1-23/2010р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2010 року Полтавський районний суд в складі:
головуючого судді Герасименко В.М.
з участю секретаря Омелюженко Я.С.
прокурора Запорожець Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням
Б І Л О К О Б И Л К А В І Т А Л І Я В І К Т О Р О В И Ч А, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 обасті, українця, гр-нина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, мешкаю чого без реєстрації с.Шили Полтавського району, вул.Радянська 13, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 289 ч.2 КК України,-
в с т а н о в и в :
21 вересня 2009 року близько 18 год. ОСОБА_1,перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в приміщенні будинку гр.ОСОБА_2 в с.Терновщина Полтавського району, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, скориставшись сном господаря будинку, з барсетки останнього таємно викрав 300 доларів США, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 2550 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1, діючи умисно, повторно 21.09.2009 року близько 18.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись на території господарства гр.ОСОБА_2 в с.Терновщина Полтавського району, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1, вартістю 50000 грн., що належить потерпілому ОСОБА_2
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєному визнав частково, пояснивши суду, що дійсно у вказаний вище день та час він дійсно з барсетки ОСОБА_2 викрав 300 доларів США, якими розпорядився на власний розсуд. Обвинувачення в частині незаконного заволодіння автомобілем потерпілого вину не визнав, вказавши, що з дозволу власника – ОСОБА_2 В,В. він після вживання спиртних напоїв, в автомобілі слухав музику, коли ненароком зняв автомобіль з ручного гальма і той покотився назад, оскільки подвір’я ОСОБА_2 розташоване під нахилом. Після того, як автомобіль викотився з подвір’я, тол в щось вдарився і зупинився. Вийшовши з салону автомобіля, він покликав сусідів ОСОБА_2, які й допомогли загнати пошкоджений автомобіль до подвір’я. Зазначив, що умислу на заволодіння даним автомобілем не мав.
Не зважаючи на позицію підсудного, його вина в скоєному повністю підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який суду пояснив, що проживає ві с.Терновщина Полтавського району та займається столярними роботами на власній пилорамі, яка знаходиться по місцю його проживання. ОСОБА_1 він знає загалом з 2007 року та останній періодично працював в нього. Так, у вересні 2009 року ОСОБА_1 попрохав знову прийняти його на роботу на що він погодився. 20.09.2009 року він, зачинивши будинок, на власному автомобілі ГАЗ-31029 «Волга» д.н ВІ 8659 ВА, повіз свою доньку в смт.Глобине Полтавської області. При цьому ОСОБА_1 залишився в господарстві та йому були залишені і ключі від флігеля та господарчих приміщень. Повернувшись в с.Терновщина Полтавського району 21.09.2009 року близько 14 год., він залишив автомобіль на території подвір’я, ключі залишалися в замку запалення. Після цього потерпілий разом з ОСОБА_1 пообідали та вжили при цьому трохи спиртного. Потерпілий пішов відпочивати, а ОСОБА_1, з його дозволу, залишився в автомобілі слухати музику. Прокинувшись біля 19 год. ОСОБА_2 по телефону повідомили, що ОСОБА_1 угнав його автомобіль. Вийшовши на подвір’я, потерпілий виявив, що автомобіль стоїть на подвір’ї, однак був пошкоджений, а саме пошкоджено задній бампер, заднє праве крило, подряпано правий бік автомобіля, розбито правий задній ліхтар, відірвано передній правий повторювач поворотів. Від сусідки ОСОБА_3 потерпілий довідався, що на його автомобілі намагався виїхати з подвір’я ОСОБА_1 Повернувшись до будинку, потерпілий виявив, що з його барсетки, яка стояла на столі в кухні, зникли гроші, а саме 300 доларів США. Про зазначену подію він в цей же день повідомив до Полтавського РВ ГУМВС;
- показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, по сусідству з ОСОБА_2 в якого працював ОСОБА_1 21.09.2009 року близько 19 год. він перебував в своєму будинку, коли його мати ОСОБА_3 повідомила йому, що ОСОБА_1 розбив автомобіль Раколвича і прохає допомогти заштовхати його на подвір’я. Вийшовши на вулицю, побачив неподалік свого подвір’я в кюветі автомобіль ГАЗ-31029 «Волга» який належить ОСОБА_2, в якого було пошкоджено задню частину кузова. Поряд з автомобілем стояв ОСОБА_1 та прохав допомогти загнати автомобіль до подвір’я, при цьому знаходився в нетверезому стані та ледве тримався на ногах. На питання, чому автомобіль виїхав з подвір’я останній нічого путного пояснити не міг, говорив лише, що нібито хотів його кудись перегнати. Після цього він, його мати та ОСОБА_1 заштовхали автомобіль на подвір’я ОСОБА_2;
- показаннями свідка ОСОБА_3, даними нею в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні про те, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_2. 21.09.2009 року близько 19 год. вона знаходилася в себе вдома, в цей час зі сторони подвір’я ОСОБА_2 вона почула звук працюючого двигуна автомобіля, а потім якийсь гуркіт. Хвилин через 2-3 до її подвір’я зайшов ОСОБА_1, який працював у ОСОБА_2 на пилорамі, та повідомив, що хотів покататися на автомобілі ОСОБА_2, але не справився з керуванням та з’їхав в кювет, де зіткнувся з якоюсь перешкодою, при цьому ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп’яніння. Почувши це, вона покликала свого сина ОСОБА_4 з яким вони разом заштовхали автомобіль «Волга» на подвір’я сусіда ОСОБА_2 Після цього вона зателефонувала доньці ОСОБА_2 та повідомила їй, що їх робітник розбив автомобіль (а.с.47-48);
- показаннями свідка ОСОБА_5, даними ним в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні про те, що знайомий з ОСОБА_1 кілька років. 21.09.2009 року ввечері до нього прийшов ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп’яніння, та попрохав дозволу переночувати, на що він дав згоду. Далі в розмові ОСОБА_1 показав свідку 200 доларів США, пояснивши, що з ним таким чином розрахувалися та попрохав допомогти в їх обміні наступного дня в м.Полтаві. Поголившись, наступного ранку вони вдвох поїхали до м.Полтави, де він у відділенні банку обміняв 200 доларів США, отримавши близько 1500 грн., які віддав ОСОБА_1. Далі вони поїхали в район Південного вокзалу, де ОСОБА_1 придбав собі одяг та взуття, свідку в свою чергу дав 30 грн. і він поїхав додому, а ОСОБА_1 залишився в місті (а.с.49-50);
- даними протоколу огляду місця події, в ході якого було оглянуто автомобіль ГАЗ-31029 та зафіксовано наявні пошкодження (а.с.6-8);
- даними явки з повинною ОСОБА_1, згідно якої останній зізнається у вчиненні злочинів (а.с.11).
Дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто за ст.185 ч.1, та за ст.289 ч.2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене повторно, якщо вони завдали значної матеріальної шкоди потерпілому.
Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який в силу ст.89 КК України є раніше не судимим, вину в скоєному визнав.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному суд визнає його щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному – вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, разом з тим, приймаючи до уваги особу підсудного, його ставлення до скоєного, наявність декількох пом’якшуючих покарання обставин, думку потерпілого, який на суворому покаранні не наполягав, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від покарання з випробуванням, відповідно до положень ст.75 КК України. Окрім того, суд вважає за можливе не призначати ОСОБА_1 додаткову міру покарання, передбачену санкцією ст.289 ч.2 КК України, з огляду на його матеріальне забезпечення.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Згідно медичного висновку ОСОБА_1 примусового лікування від залежності до психоактивних речовин не потребує.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1, 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання:
- за ст.185 ч.1 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;
- за ст.289 ч.2 КК України – п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
В силу ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені п.п.2,3 ст.76 КК України, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Міру запобіжного заходу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з зали суду.
Зарахувати в термін покарання ОСОБА_1 перебування його під вартою з 29 вересня 2009 року по 02 лютого 2010 року.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: