Справа № 2А-32/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого – судді Савіна О.І.
при секретарі – Прокопенко Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Южноукраїнська Миколаївської області адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора з дізнання ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Южноукраїнська УДАІ в Миколаївській області ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, зобов’язання відповідача вилучити з комп’ютерної бази даних відомості про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора з дізнання ДПС відділу ДАІ з ОАТ м. Южноукраїнська УДАІ в Миколаївській області ОСОБА_2, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ВЕ № 048094 від 31.10.2009 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КпАП України в розмірі 425 грн., провадження по адміністративній справі закрити та зобов’язати відповідача вилучити з комп’ютерної бази даних відомості про адміністративне правопорушення за постановою серії ВЕ №048094 від 31.10.2009 року.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що 31 жовтня 2009 року інспектором з дізнання ДПС відділу ДАІ з ОАТ м. Южноукраїнська УДАІ в Миколаївській області ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову серії ВЕ № 048094, відповідно до якої його було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.. Відповідно до вищезазначеної постанови, він 31.10.2009 року о 11 год. 00 хв. В м. Южноукраїнську на перехресті проспекту Комуністичного - проспекту Леніна виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав перевагу у русі транспортним засобам, які рухалися по головній дорозі, чим допустив порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху України.
З вищезазначеною постановою він не згоден, вважає, що вона підлягає скасуванню, так як на його думку він Правил дорожнього руху не порушував, а розмір штрафу занадто великий. Пояснив, що дійсно 31 жовтня 2009 року перетинаючи перехрестя та виїжджаючи на головну дорогу він не надав перевагу у русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, проте він не створив йому перешкоди, адже той рухався по лівій крайній смузі в попутному з ним напрямку, а тому вважає, що він п. 16.11 ПДР України не порушував так як не вчинив перешкоди для проїзду транспортного засобу, який рухався по головній дорозі. Крім того стверджував, що при накладенні на нього стягнення відповідачем не було враховано особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, йому не було роз’яснено права відповідно до ст.. 268 КпАП України, не були залучені та опитані свідки правопорушення та йому не було надано копію протоколу про адміністративне правопорушення. Просив суд визнати незаконною та скасувати постанову серії ВЕ № 048094 від 31.10.2009 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КпАП України в розмірі 425 грн., провадження по адміністративній справі закрити та зобов’язати відповідача вилучити з комп’ютерної бази даних відомості про адміністративне правопорушення за постановою серії ВЕ №048094 від 31.10.2009 року.
Відповідач - інспектора з дізнання ДПС відділу ДАІ з ОАТ м. Южноукраїнська УДАІ в Миколаївській області ОСОБА_2 в судовому засіданні адміністративний позов не визнав та суду пояснив, що за порушення вимог п.16.11 ПДР України, а саме за порушення правил проїзду нерегульованого перехрестя 31 жовтня 2009 року відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол за ч. 2 ст. 122 КпАП України та відповідно до ст.283 КпАП України, винесена постанова серії ВЕ № 048094 в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення останній дав письмові пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_1 не заперечував того, що він не дав перевагу у русі автомобілю, який рухався по головній дорозі. Позивач копію протоколу отримав, про що свідчить його підпис, крім того розмір адміністративного штрафу відповідачу обраний мінімальний з передбачених санкцією ч. 2 ст. 122 КпАП України. Просив суд відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою, або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, який і являється підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Крім того відповідно до ч. 2 ст. 254 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ №091514 від 31.10.2009 року складено відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст. 255 КпАП України, уповноваженою на те особою органу внутрішніх справ.
Як слідує з вищезазначеного протоколу, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КпАП України, 31.10.2009 року о 11 год. 00 хв. в м. Южноукраїнську на перехресті проспекту Комуністичному з проспектом Леніна ОСОБА_1, керуючи мопедом Хонда, виїжджаючи з другорядної дороги на головну не дав переваги в русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, чим допустив порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху України.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №091514 від 31.10.2009 року вказано, що ОСОБА_1 роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України.
З власноруч написаних ОСОБА_1 пояснень вбачається, що він дійсно не дав перевагу у русі автомобілю, який рухався по головній дорозі. Також його підпис в зазначеному протоколі, справжність якого ним не оспорюється, свідчить, про те що він отримував протокол про адміністративне правопорушення.
Пояснення позивача в судовому засіданні також не спростовують порушення ним Правил дорожнього руху, оскільки він сам зазначив, що він дійсно не дав перевагу у русі автомобілю, який рухався по головній дорозі.
Суд критично відноситься до пояснень позивача про те, що відповідачем не було залучено свідків адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до п. 4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26 лютого 2009 року №77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 року за №374/16390 , яка розроблена відповідно до вимог Кодексу України про Адміністративні правопорушення і встановлює порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення, оформлення матеріалів, які застосовуються при адміністративному провадженні, та порядок їх обліку , до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. Проте залучати свідків та відбирати у них письмові пояснення відповідачем не було необхідності, так як позивач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови визнавав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 276 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. В даному випадку місцем вчинення ОСОБА_1 правопорушення є перехрестя пр. Комуністичного та пр. Леніна в м. Южноукраїнську Миколаївської області, а тому протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності складена інспектором з дізнання ДПС відділу ДАІ з ОАТ м. Южноукраїнська УДАІ в Миколаївській області ОСОБА_2 правомірно без порушень чинного законодавства України.
В силу п.16.11, п. 1.10 Правил дорожнього руху н а перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу, а саме не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає, що порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехрестя тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних доходів громадян.
Як зазначено в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", з подальшими змінами, Кодекс про адміністративні правопорушення України не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.
В судовому засіданні повністю знайшло своє підтвердження, що 31.10.2009 року ОСОБА_1 допустив порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху України, за що його і було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З врахуванням вищезазначеного, на думку суду дії правопорушника ОСОБА_1 інспектором з дізнання ДПС відділу ДАІ з ОАТ м. Южноукраїнська УДАІ в Миколаївській області ОСОБА_2 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а тому підстав для її скасування не має, а тому не підлягають і задоволенню вимоги щодо закриття провадження по адміністративній справі та зобов’язання відповідача вилучити з комп’ютерної бази даних відомості про адміністративне правопорушення за постановою серії ВЕ №048094 від 31.10.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні ОСОБА_1 до інспектора з дізнання ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Южноукраїнська УДАІ в Миколаївській області ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, зобов’язання відповідача вилучити з комп’ютерної бази даних відомості про адміністративне правопорушення – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк, з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Одеського апеляційного адміністративного суду або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Южноукраїнського
міського суду ОСОБА_3