ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

23.05.2019м. ДніпроСправа № 904/4009/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Мілнербей С.А. , Тортола, Британські Віргінські острови

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Компанія Бріммілтон Лімітед, Тортола, Британські Віргінські острови

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Компанія Ренальда Інвестментс Лімітед, Лімассол, Кіпр

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Компанія Лакріно Інвестментс Лімітед, Лімассол, Кіпр

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Компанія Дакстон Холдінгз Лімітед, Лімассол, Кіпр

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Компанія Мелчет Інвест Лімітед, Нассау, Багами

третя особа-7, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

про стягнення 1 221 458 901 грн.

та

за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс", м. Київ

відповідача-2: Компанії Мелчет Інвест Лімітед, Нассау, Багами

відповідача-3: Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед, Лімассол, Кіпр

відповідача-4: Компанії Лакріно Інвестментс Лімітед, Лімассол, Кіпр

відповідача-5: Компанії Мілнербей С.А., Тортола, Британські Віргінські острови

відповідача-6: Компанії Бріммілтон Лімітед, Тортола, Британські Віргінські острови

відповідача-7: Компанії Ренальда Інвестментс Лімітед, Лімассол, Кіпр

про визнання договорів факторингу удаваними (фактично агентськими та визнання агентських договорів недійсними

< Текст >Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. суду №49290/18 від 13.11.2018) просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість у розмірі 1170471 249,31 грн., 3 % річних у розмірі 8850686,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 42 136 964,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів факторингу №№ 1Ф, 2Ф, ЗФ, 4Ф, 5Ф, 6Ф від 30 травня 2018 року в частині повної та своєчасної виплати грошових коштів (дивідендів/виплати прибутку у вигляді дивідендів). У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 01.08.2018 по 31.10.2018 у сумі 8 850 686,71 грн. та інфляційні втрати за період з 01.09.2018 по 31.10.2018 у сумі 42136964,98 грн.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", проти позову заперечує, зазначає, що право на отримання частини прибутку акціонерного товариства закріплено виключно за акціонерами такого товариства, а обов`язок виплати дивідендів має бути реалізований ПАТ "Південний ГЗК" лише його акціонерам, а не будь-якій іншій особі, що не є спадкоємцем та/або правонаступником такого товариства. Договори факторингу відповідач вважає такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, вважає, що їх укладено з метою ухилення від сплати податків та проведення фінансового моніторингу вказаної операції.

Треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, підтверджують наявність всіх обставин, викладених в позовній заяві ТОВ "Спіріт Фінанс", достовірність та чинність всіх документів, наданих позивачем за первісним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог, відтак підтримують позовні вимоги за первісним позовом та просять їх задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" подало відповідь на відзив, у якій не погоджується із запереченнями відповідача зазначає про можливість здійснювати відступлення права вимоги у зобов`язанні з виплати дивідендів, що додатково підтверджується судовою практикою. Також позивач зазначає, що аргументи ПАТ "Південний ГЗК" про збитки державному бюджету внаслідок того, що ПАТ "Південний ГЗК" не зобов`язане за законом утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів нерезидентів при виплаті грошових коштів на користь ТОВ "Спіріт Фінанс" не має жодного правового підґрунтя, оскільки збитків може бути завдано внаслідок порушення прав особи, чого в даному випадку не відбулося. Вчинення ТОВ "Спіріт Фінанс" та третіми особами правомірних дій з укладення та виконання законних правочинів із відступлення права вимоги не може вважатися ухиленням від сплати податків та розцінюватися як заподіяння збитків державі.

26 вересня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс", відповідача-2 Компанії Мелчет Інвест Лімітед, відповідача-3 Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед, відповідача-4 Компанії Лакріно Інвестментс Лімітед, відповідача-5: Компанії Мілнербей С.А., відповідача-6 Компанії Бріммілтон Лімітед, відповідача-7: Компанії Ренальда Інвестментс Лімітед, в якій просить:

- визнати договір факторингу №1Ф від 30.05.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" та Бріммілтон Лімітед удаваним (фактично агентським договором);

- визнати агентський договір (укладений як договір факторингу №1Ф від 30.05.2018), недійсним;

- визнати договір факторингу №2Ф від 30.05.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" та Дакстон Холдінгз Лімітед удаваним (фактично агентським договором);

- визнати агентський договір (укладений як договір факторингу №2Ф від 30.05.2018), недійсним;

- визнати договір факторингу №3Ф від 30.05.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" та Лакріно Інвестментс Лімітед удаваним (фактично агентським договором);

- визнати агентський договір (укладений як договір факторингу №3Ф від 30.05.2018), недійсним;

- визнати договір факторингу №4Ф від 30.05.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" та Мелчет Інвест Лімітед удаваним (фактично агентським договором);

- визнати агентський договір (укладений як договір факторингу №4Ф від 30.05.2018), недійсним;

- визнати договір факторингу №5Ф від 30.05.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" та Мілнербей С.А. удаваним (фактично агентським договором);

- визнати агентський договір (укладений як договір факторингу №5Ф від 30.05.2018), недійсним;

- визнати договір факторингу №6Ф від 30.05.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" та Ренальда Інвестментс Лімітед удаваним (фактично агентським договором);

- визнати агентський договір (укладений як договір факторингу №6Ф від 30.05.2018), недійсним.

Позовні вимоги за зустрічним позовом позивач обґрунтовує тим, що вважає спірні договори удаваними, які укладені із метою приховати реальні правовідносини сторін, а саме агентські договори. На думку позивача, договори факторингу від 30.05.2018 місять усі ознаки агентського договору. Позивач за зустрічним позовом вважає, що такі дії сторін спрямовані на ухилення від сплати податків, що мають бути сплачені при прямій виплаті дивідендів акціонеру та/або через агентський договір.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2018 року прийнято зустрічний позов до розгляду разом із первісним позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс" проти зустрічного позову заперечує, зазначає, що відступлення права грошової вимоги шляхом укладення договору факторингу в даних правовідносинах не заборонено законом, а зміна порядку оподаткування виплати грошових коштів пов`язана із об`єктивною, правомірною та документально підтвердженою зміною фактичних обставин такої виплати, що не може свідчити про ухилення від сплати податків, а тим більше бути підставою для визнання договорів факторингу удаваними та/або недійсними.

Відповідачі-2-7 заперечують проти задоволення зустрічного позову, з тих же підстав, що і відповідач-1.

У судовому засіданні, 15.11.2018 ПАТ "Південний ГЗК" підтримано подане до суду 26.09.2018 клопотання про витребування доказів (а.с. 1-6 том 5), відповідно до якого відповідач за первісним позовом просить звернутися із судовим дорученням до компетентного органу іноземної держави (Республіки Кіпр) виклавши наступні питання:

- Чи мають Компанія Мелчет Інвест Лімітед (Melchett Invest Limited, Співдружність Багами, реєстраційний номер 115727В), Компанія Бріммілтон Лімітед (Brimmilton Limited, Британські Віргінські Острови, реєстраційний номер 638834) та Компанія Мілнербей С.А. (Milnerbay S.A., Британські Віргінські Острови, реєстраційний номер 625062) податкове резидентство Республіки Кіпр? Якщо мають - то яким документом це підтверджується (надати копію такого документа).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 задоволено клопотання про звернення з судовим дорученням, ухвалено звернутися із судовим дорученням до компетентного органу Республіки Кіпр про надання правової допомоги, а саме запитати наступну інформацію: Чи мають Компанія Мелчет Інвест Лімітед (Melchett Invest Limited, Співдружність Багами, реєстраційний номер 115727В), Компанія Бріммілтон Лімітед (Brimmilton Limited, Британські Віргінські Острови, реєстраційний номер 638834) та Компанія Мілнербей С.А. (Milnerbay S.A., Британські Віргінські Острови, реєстраційний номер 625062) податкове резидентство Республіки Кіпр? Якщо мають - то яким документом це підтверджується (надати копію такого документа). Доручити Головному територіальному управлінню юстиції у Дніпропетровській області виконати дане доручення.

Оскільки, судом ухвалено звернутися із судовим дорученням до компетентного Республіки Кіпр про надання правової допомоги, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 зупинено провадження у справі №904/4009/18 на період до надходження відповіді на вказане судове доручення.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 про зупинення провадження у справі № 904/4009/18 - скасовано. Справу №904/4009/18 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 11.04.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2019 у справі №904/4009/18.

24 квітня 2019 року матеріали справи №904/4009/18 повернулися на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 поновлено провадження у справі №904/4009/18, призначено підготовче судове засідання на 17.05.2019.

06 травня 2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 по справі № 904/4009/18.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019 зупинено провадження у справі №904/4009/18 на період до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 по справі № 904/4009/18.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019:

- визнано подання Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 року про зупинення провадження у справі № 904/4009/18, яка підписана від його імені акціонером Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Чекамовим Андрієм Вікторовичем, зловживанням процесуальними правами;

- апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018р. про зупинення провадження у справі № 904/4009/18 повернуто скаржнику.

20 травня 2019 року матеріали справи №904/4009/18 повернулися на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Разом з цим, 22.05.2019 від Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (підписана акціонером Чекамовим Андрієм Вікторовичем) надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019, в якій просить прийняти до розгляду апеляційну скаргу; визнати поважними причини пропуску для звернення з апеляційною скаргою; поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду про зупинення провадження у справі та поновити провадження у справі №904/4009/18.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що господарський суд, постановляючи ухвалу від 06.05.2019 про зупинення провадження у справі №904/4009/18, фактично позбавив учасників справи права на розгляд справи у розумний строк. На думку представника Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Чекамова Андрія Вікторовича перегляд ухвали суду від 06.05.2018 в апеляційному порядку не перешкоджав подальшому розгляду справи №904/4009/18.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, слід зазначити, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995р. державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" ст. 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом.

Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019, якою зупинено провадження у справі до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу суду від 15.11.2018.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу суду від 15.11.2018 повернуто скаржнику.

Відтак, підстави, які зумовили причини зупинення провадження у справі ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019 (яка наразі оскаржується апелянтом) у даній справі, яка фактично вичерпала свою дію.

Таким чином, дії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо оскарження ухвали, яка фактично вичерпала свою дію, розцінюються судом, як такі, що скеровані на безпідставне затягування розгляду справи та перешкоджання виконанню судового рішення, а отже й такими, що підпадають під визначення ст. 43 ГПК України "зловживання процесуальними правами".

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Таким чином, адекватним процесуальним наслідком даного зловживання процесуальними правами з боку Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" господарський суд вважає повернення апеляційної скарги заявнику в порядку ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Частина 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України безпосередньо покладає на суд обов`язок вживати заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами, під які у розумінні п. 1 ч. 2 цієї статті, на думку господарського суду, у повній мірі підпадають дії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019 у даній справі.

Частиною 1 ст. 131 Господарського процесуального України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Чекамова Андрія Вікторовича на те, що при зловживанні в подальшому процесуальними правами у справі, до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 Господарського процесуального України.

Керуючись статтями 13, 43, 131, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати подання Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019 про зупинення провадження у справі №904/4009/18, яка підписана від його імені акціонером Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Чекамовим Андрієм Вікторовичем, зловживанням процесуальними правами.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019 про зупинення провадження у справі № 904/4009/18 повернути скаржнику.

3. Попередити акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Чекамова Андрія Вікторовича, що при зловживанні в подальшому процесуальними правами господарським судом може бути застосовано до нього заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга № б/н від 21.05.2019 на 30 арк., у т.ч. платіжне доручення № 6003524 від 21.05.2018р. про сплату судового збору у сумі 1 921,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 23.05.2019 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.М. Євстигнеєва