АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючої-судді Варвус Ю.Д. суддів: Баса О.Г., Гуменюк Н.І. при секретарі Гайдук Т.М. з участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1253 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 03 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконкому Хмельницької міської ради про визнання права власності на частину будинку.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника, перевіривши
матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
В червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину будинку. В обгрунтування позову вказував, що 05 вересня 1978 року батьки придбали для нього та відповідача 1/2 частину будинку по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому, проте договір купівлі-продажу спірної частини будинку був оформлений на відповідача. Він з сім'єю поселився в спірному будинку, прописався, а згодом з дозволу відповідача здійснив прибудови та зробив окремий вхід в частину будинку, де проживає.
В судовому засіданні позивач доповнив позовні вимоги, просив визнати право власності на частину будинку, яка складається з кімнат площею 10,8 кв.м, 14,4 кв.м та кухні 7,3 кв.м., а також просив визнати частково недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини будинку по АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому укладений 05 вересня 1978 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3
В квітні 2006 року ОСОБА_1 позовні вимоги змінив, просив визнати право власності на кімнату площею 10,8 кв.м. , кухню 7,5 кв.м в спірному будинку за набувальною давністю.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 10 жовтня 2006 року до участі у справі в якості співвідповідача притягнуто виконком Хмельницької міської ради.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03 травня 2006 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконкому Хмельницької міської ради про визнання права власності на частину будинку відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновку суду щодо укладення між сторонами договору найму житлового приміщення. Судом залишено поза увагою, що спірний будинок придбавався на користь кожного з
сторін і він вніс частину коштів на його придбання._________________________________
Головуюча у першій інстанції -Логінова С.М. Справа № 22- 1253
Доповідач - Варвус Ю.Д. Категорія 2
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом вірно встановлені дійсні обставини справи, дана їм належна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи відповідають закону.
Судом встановлено, що 05 вересня 1978 року між ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_3 укладений договір купівлі продажу 1/2 частини житлового будинку по вул. АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому. У власність останнього перейшли: жилі кімнати площею 10,2 кв.м, 7,5 кв.м, 12 кв.м, кухня - 7,3 кв.м, коридор - 2,3 кв.м. З 1979 року позивач зі згоди відповідача став проживати в жилій кімнаті площею 10,2 кв.м, а в 1989 році - добудував, без дозволу Хмельницького міськвиконкому, жилу кімнату площею 14,4 кв.м, зробив окремий вихід з будинку і став користуватися кухнею площею 7,3 кв.м.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечувалися відповідачем.
Відповідно до вимог ст.344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно
заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим
майном протягом десяти років, набуває права власності на це майно (набувальна
давність).
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання права власності на 1/2 частину спірного будинку за набувальною давністю, суд виходив з того, що інституту набувальної давності надана обмежена зворотна сила з 1 січня 2001 року. Крім того, позивачу було відомо, що власником спірної частини будинку є відповідач, прибудови до будинку ним проводилися зі згоди останнього.
Даний висновок узгоджується з матеріалами справи, відповідає вимогам п.8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
З урахуванням встановлених обставин суд не мав достатніх підстав для задоволення вимог ОСОБА_1, у зв'язку з чим обгрунтовано відмовив йому в позові.
Доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Рішення суду грунтується на повно, всебічно досліджених обставинах справи,
постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав в
межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог для його скасування не
вбачається.
Керуючись ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 03 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.