№ 2-А-54/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2010 року. Харцизький міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Наюк Л.М.
при секретарі Ларіонової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради, 3-я особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом , указуючи, що являється матір”ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримує щомісяця допомогу за доглядом за дитиною.
Свій позов мотивує тим, що відповідач всупереч вимогам рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р, відповідно до якого положення ст.56 ЗУ “Про державний бюджет на 2007р”, згідно якої виплата допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 90грн для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому КМУ та ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми”, згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визнані неконституційними, тому втрачають чинність з дня ухвалення вищевказаного рішення КСУ, т.т. з 09.07.1007р. Тому відповідач повинен виплатити їй грошову допомогу за 2007р, виходячи з того, що прожитковий мінімум на місяць у 2007р для дітей віком до 6 років складав: з 01.04.2007р по 30.09.2007р – 463грн, з 01.10.2007р по 31.12.2007р – 470грн. Зазначає, що при зверненні до відповідача про здійснення перерахунку та виплати різниці між сумою, встановленою законом та фактично отриманої суми їй було відмовлено.
Просила поновити їй строк для звернення до суду, оскільки вона пропустила його з поважних причин, так як не мала можливість своєчасно звернутися до суду через фінансові труднощі та малий вік дитини, яка потребує постійного нагляду, визнати дії відповідача щодо відмови їй у перерахунку щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправними та стягнути з відповідача на її користь недоотриману суму грошової допомоги за 2007р.
Позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі та клопотала про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач УПСЗН виконкому Харцизької міської ради позов не визнав та в судовому засіданні пояснив, що дійсно ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН виконкому Харцизької міської ради. Згідно ЗУ “Про державну соціальну допомогу сім”ям з дітьми” з 30.04.2007р по 30.09.2007р отримувала щомісячно допомогу по догляду за дитиною – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, у розмірі 129,03грн, 01.10.207р по 31.12.2007р у розмірі 130,64грн. Зазначає, що УПСЗН виконкому Харцизької міської ради є бюджетною установою і державна допомога виплачується згідно діючого бюджетного законодавства, ЗУ “Про державний бюджет на 2007р”, згідно якого встановлено, що виплата допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 90грн для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому 02,КМУ. Просив відмовити у задоволенні вимог позивача.
Представник 3-ї особи: ГУ ДКУ в Донецькій області, який належним чином повідомлений про слухання справи, в судове засідання не з”явився по невідомим суду причинам. Клопотання про розгляд справи у відсутність свого представника до суду не надавав.
Д ослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Суд вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в УПСЗН виконкому Харцизької міської ради. З 30.04.2007р отримувала щомісячно допомогу за доглядом за дитиною – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку з 01.07.2007р по 31.12.2007р по 425грн щомісячно (а.с.5, 10).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст.9 КАС України суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У відповідності до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина.
Відповідно п.5 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 01.11.1996р визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов”язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Закон України “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” № 2811-Х11 від 21.11.1992р відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім”ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім”ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті вказаного Закону встановлено, громадяни України в сім”ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Статтею 3 зазначеного Закону передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” № 2811-Х11 від 21.11.1992р є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов”язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.56 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007р” від 19.12.2006р № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” та ЗУ “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї у
розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 90грн для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому КМУ.
Статтею 71 ЗУ “Про Державний бюджет на 2007р” від 19.12.2006р № 489-V було зупинено на 2007р дію ст.43 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та ст.15 ЗУ “Про державну соціальну допомогу сім”ям з дітьми”.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України ст.ст.56, 71 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007р” від 19.12.2006р № 489-V. Зазначене рішення КСУ є обов”язковим до виконання на території України, остаточним, не може бути оскаржене та має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначений законів, що визначені неконституційними.
Отже, з 09.07.2007р була відновлена дія статті 15 ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” № 2811-Х11 від 21.11.1992р, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007р по 31.12.2007р в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а не в розмірі загального показника прожиткового мінімуму.
Статтею 4 ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім”ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Тому суд, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно ч.2 ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов”язком держави.
Судом встановлено, що позивачка пропустила річний строк для звернення до суду з дійсним адміністративним позовом з поважної причини, через тяжке матеріальне становище та малий вік дитини, яка потребує постійного нагляд, тому суд вважає за можливе поновити їй строк для звернення до суду.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 повинні бути задоволені частково і вважає за необхідне поновити позивачці строк для звернення до суду, визнати дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправними і стягнути з відповідача на користь позивачки недоотриману грошову допомогу за період з 09.07.2007р по 31.12.2007р.
В іншій частині позову відмовити.
Керуючись Законом України “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” № 2811-Х11 від 21.11.1992р, ст.ст.56, 71 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007р” від 19.12.2006р № 489-V ст.ст.2, 8, 9, 94, 99, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради, 3-я особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 для звернення до суду з дійсним адміністративним позовом.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахуванні щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправними.
Зобов”язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007р по 31.12.2007р в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В іншій частині позову відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області.
Суддя: