Справа № 2-468/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕ М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі : головуючого судді Матохнюка Д.Б.,

при секретарі Коробці К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання рішення частково недійсним і його скасування та зобов’язання до прийняття рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вінницької міської ради про визнання рішення частково недійсним і його скасування та зобов’язання до прийняття рішення.

Позов мотивовано тим, що земельна ділянка передавалась в 1995 році для будівництва і обслуговування .житлового будинку, згодом, без врахування норм земельного та водного законодавства виконавчим комітетом було затверджено проект обґрунтування розміру прибережних захисних смуг, внаслідок чого відповідна земельна ділянка опинилась в межах відповідних смуг. Оскаржуваний пункт рішення Вінницької міської ради не відповідає актам цивільного законодавства, порушує його права на земельну ділянку та охоронювані. законом інтереси, і тому підлягає скасуванню. Позивач просить суд визнати незаконним та скасувати п. 5 рішення Вінницької міської ради від 25.12.2007 року №1646.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив суду, що рішення міської ради прийняте на підставі поданих позивачем документів, с законним та обґрунтованим, право на земельну ділянку до позивача не перейшло тому Вінницька міська рада, враховуючи рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, яким було затверджено проект обґрунтування розміру прибережених захисних смуг на підставі, закону відмовила позивачу в передачі у власність відповідної земельної ділянки.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 02.02.1995 року № 66 ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 в м. Вінниці було надано земельну ділянку площею 1000 кв.м в постійне користування, як такому, що самовільно розпочав будівництво індивідуального житлового будинку.

Згідно заяви, яка посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_3 ОСОБА_2 відмовився від приватизації земельної ділянки, що розташована на території Вінницької міської ради за адресою АДРЕСА_1 на користь покупця ОСОБА_1 .

Згідно п. 5 рішення Вінницької міської ради від 25.12.2007 року №1646 ОСОБА_1 було відмовлено в передачі земельної ділянки площею 1000 кв.м у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на вуя. Квітучій, б/н, в зв 'язку з тим, що земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги і не може використовуватись для індивідуального .житлового будівництва.

Проектні межі прибережної захисної смуги визначені ,,Проектом обгрунтування категорій прибережних територій вздовоїср. Південний Буг" та ного приток в меоісах м. Вінниці», який затверджений рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.05.1996 року N-399.

Згідно ч.1 ст.120 ЗК України (в редакції 2001р.) при переході власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі договору оренди.

Відповідно до пп. ґ) п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при переході права власності на будівлю та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно положеннями чинної до цієї доти ст.. 30 ЗК України 2001р. право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після ж 31 грудня 2001року право власності на земельну ділянку або її частину може переходити відповідно до ст.. 120 ЗК України 2001року на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди, укладеного відповідно відчужувачем або набувачем.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем не доведено в судовому засіданні наявність цивільно-правових угод між позивачем та ОСОБА_2, щодо придбання будівельних матеріалів, а саме фундаменту а також не доведено, що право користування спірною земельною ділянкою у межах визначених рішенням Вінницької міської ради перейшло від ОСОБА_2 до позивача при укладенні між ними договору купівлі-продажу будівельних матеріалів. .

На підставі викладеного , керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» ст.120 ЗК України (в редакції 2001р.), ст. 60, 88, 212-215, 218, ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання рішення частково недійсним і його скасування та зобов’язання до прийняття рішення відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: