Справа №2-319/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2009 року Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого – судді Ковальської І.А.,

при секретарі Муравєй А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Вінницької міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю „Темп-Інвестбуд” про встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд –

ВСТАНОВИВ

В квітні 2008 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, за участю третьої особи Вінницької міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою

Свої вимоги мотивувала тим, що являється співвласником будинковолодіння. За будинковолодінням була зареєстрована земельна ділянка. Іншим співвласником будинковолодіння являється відповідач. Між ними почали виникати суперечки з приводу користування спільною земельною ділянкою, що зумовило подання позову до суду.

Просила суд встановити порядок користування земельною ділянкою площею 2000кв.м. по АДРЕСА_1 відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Під час розгляду справи в суді позивачкою була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, зміну підстав позову, в якій вона просила суд: визнати незаконними та скасувати п. 1.2 та п. 3 рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. №1810 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки площею 0,1271га, що закріплювалась за будинковолодінням АДРЕСА_1. Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 15.05.2008р. №040800200052, від 15.05.2008р. №040800200053. Зобов’язати ТОВ „Темп-Інвестбуд” повернути Вінницькій міській раді за актами прийому-передачі у семиденний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2 площами 0,5288га та 0,0211га. Встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1, площею 1978 кв.м., згідно варіанту 1 висновку №827 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 27.10.2009р. Подільським центром судових експертиз, згідно якого ОСОБА_5 користується земельною ділянкою площею 333 кв.м., ОСОБА_6 користується земельною ділянкою площею 1609 кв.м., земельною ділянкою площею 66 кв.м. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 користуються спільно.

В зв’язку із збільшенням розміру позовних вимог до участі у справі за клопотанням позивача були залучені в якості співвідповідачів Вінницька міська рада та ТОВ „Темп-Інвестбуд”.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з мотивів викладених у позовній заяві, заяві про збільшення розміру позовних вимог, заяві про зміну підстав позову, додаткових письмових поясненнях наданих до суду.

ОСОБА_6 заявлений позов визнала.

Представник Вінницької міської ради в задоволенні позову просив відмовити, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо відведення земельної ділянки, встановлення її меж в натурі на місцевості, документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Зазначивши, що оскаржуване рішення Вінницької міської ради прийняте у спосіб та у порядку передбаченому законами України.

Представники ТОВ „Темп-Інвестбуд” в задоволені позову просили відмовити, надавши до суду письмові заперечення на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними та допустимими доказами по справі, а тому підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 являється співвласником 17/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлі від 28.10.1987р.

Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці зареєстрованій за землекористувачами вказаного будинку, згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 04.05.1955р. №13/417 та від 22.04.1993р. №273. Площа земельної ділянки, зареєстрованої за землекористувачами будинку, складає 1978,65м.кв., що підтверджується заключенням про реєстрацію документів на право користування земельної ділянкою АДРЕСА_3, матеріалами обміру будівельного кварталу №245-246, які затверджувались рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 04.05.1955р. №13/417, скопіюванням ВООБТІ від 20.05.1955р., довідкою наданою Вінницьким обласним бюро технічної інвентаризації від 01.04.2008р. №5961, якою також підтверджується перенумерація будинковолодіння.

Реєстрація земельної ділянки за землекористувачами проводилась на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради від 18.07.1952р. №1383 „Про наслідки перевірки виконання виконкому місцевих рад депутатів трудящих робіт по обміру земель, проведених в містах та робітничих селищах міського типу області” та рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 15.12.1952р. №42/1487 «Про впорядкування обміру та обліку, а також використання міських земель та про реєстрацію документів на право користування земельними ділянками». Як вбачається із змісту відповідні рішення приймались на підставі постанови Ради міністрів УССР від 28.06.1952р. Згідно зазначених рішень повноваження щодо проведення реєстрації документів на право користування земельними ділянками були надані бюро технічної інвентаризації. Відведення відповідних земельних ділянок в натурі та закріплення відповідних земельних ділянок межовими знаками зазначеними рішеннями не вимагалось.

Посилання на вказане рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради міститься і в заключенні про реєстрацію документів на право користування земельної ділянкою АДРЕСА_3. Розміри, площа та конфігурація земельної ділянки визначені в матеріалах обміру будівельного кварталу, оригінали яких оглядались в судовому засіданні та витяги з яких залучені до матеріалів справи.

Співвласником іншої частини будинковолодіння являється ОСОБА_6, що підтверджується реєстраційним свідоцтвом від 19.05.1989р.

Чинний ЗК України (в ред 2001р.) не регулює правовідносини пов’язані з постійним користуванням землею громадян, тому у відповідності до п. 3 Прикінцевих положень до ЗК України застосуванню підлягають земельні кодекси прийняті на час переходу права власності на земельну ділянку до позивача та відповідача ОСОБА_6

На час переходу права власності на будинковолодіння до позивача та відповідача ОСОБА_6 діяв ЗК УРСР (в редакції 1970р.).

Відповідно до ст. 90 ЗК УРСР (в редакції 1970р.) було врегульовано на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі.

Отже, до позивача та відповідача ОСОБА_6 перейшло право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 1978,65 кв.м. зареєстрованою за землекористувачами вказаного будинковолодіння, згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 04.05.1955р. №13/417.

Право на земельну ділянку площею 450кв.м., надану в тимчасове користування строком на 3 роки, згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.04.1993р. №273 та право на земельну ділянку площею 658,35 залишеною в тимчасове користування, згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 04.05.1955р. №13/417 до позивача та відповідача ОСОБА_6 перейшло, однак, як вбачається із заключення про реєстрацію земельної ділянки площа 658,35 була залишена в тимчасове користування строк якого відповідно до положень ст.ст. 15,20 ЗК УРСР (в ред 1970р.) складав не більше трьох років. Cтрок тимчасового користування земельною ділянкою площею 450 кв.м. закінчився 22.04.1996р., однак у відповідності до положень п. 7 розділу 10 Перехідних положень до ЗК України (в ред 2001р.) п.п. 2,3 Прикінцевих положень до ЗК України п. 2 ч. 1 ст. 27 ЗК України (в редакції 1990р.) Вінницька міська рада у встановленому порядку має право прийняти рішення про припинення права користування нею в зв’язку із закінченням терміну на який вона надавалась.

Одночасно суд виходячи із змісту норм земельного законодавства не може встановлювати порядок користування земельними ділянками, наданими (залишеними) в тимчасове користування в зв’язку із закінченням терміну на якій вони були надані, що підтверджується і правовою позицією викладеною в п. 20 постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 N 7.

П.п. 1.2. та 3 рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. №1810 було затверджено проект землеустрою та передано ТОВ „Темп-Інвестбуд” в оренду земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_2 загальною площею 0,5499га, в тому числі площею 0,5288га для будівництва житлових будинків (котеджна забудова), площею 0,0211 в межах «червоних ліній» для благоустрою без права забудови.

Як вбачається із висновку судової будівельно-технічної експертизи №827, складеного 27.10.2009р. Подільським центром судових експертиз земельна ділянка площею 1271 кв.м., зареєстрована за будинковолодінням АДРЕСА_1 була передана в оренду ТОВ «Темп-Інестбуд».

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Із змісту оскаржуваних пунктів рішення вбачається, що вилучення земельної ділянки проведено не було.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 N 7 визначається, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. Розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його незаконність. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Крім того суд звертає увагу на доводи позивача, про те, що під час прийняття відповідного рішення Вінницької міської ради діяв Закон України „Про Державний бюджет України на 2008рік” (від 28.12.2007р.) згідно якого були внесені зміни до ст.124 ЗК України та ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, які визначали обов’язкове набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають в державній та комунальній власності виключно на аукціонах.

Заперечення представників ТОВ „Темп-Інвестбуд” з посиланням на рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 враховуються судом, однак не спростовують доводів позивача, оскільки у відповідності до п. 5 рішення Конституційного суду положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Тобто на час прийняття Вінницькою міською радою п.п. 1.2. та 3 рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. №1810 положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були чинні.

Не приймаються судом також заперечення представників ТОВ „Темп-Інвестбуд” з посиланням на абз. 3 п. 1 Перехідних положень до ЗК України, яким визначено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів), оскільки пункт 1 розділу Х доповнено абзацом третім згідно із Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння будівництву” від 16.09.2008р. Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що не було зроблено Вінницькою міською радою під час прийняття оскаржуваних пунтків рішення.

Крім того судом враховуються доводи позивача щодо порушення при підготовці документів, що посвідчують право на землю (договорів оренди) вимог ст. 198 ЗК України, п. 5.2 спільного наказу Держкомзему України, Міністерства Економіки України та Міністерства фінансів від 15.06.2001р. №97/298/124, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 10.07.2001р. №579/5770.

Відповідно до ст.ст. 196, 198 ЗК України державний земельний кадастр включає кадастрову зйомку. Кадастрова зйомка включає в себе погодження меж із суміжними землевласниками та землекористувачами. Як вбачається із наданого Вінницькою міською радою протоколу погодження меж, який міститься в реєстраційній справі, межі не погоджено із всіма землекористувачами. В описі меж позивач взагалі не зазначений, розробником документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки не виконано п. 5.2. вищезазначеної інструкції, згідно якої опис і погодження меж землекористування це комплекс робіт, що включає, відбір і вивчення документації, планово-картографічних матеріалів, уточнення в натурі фактичного стану меж, виявлення спорів за межі і пропозиції щодо уточнення меж, визначення потреби у відновленні окремих ділянок меж, погодження меж між окремими земельними ділянками.

Не приймаються судом доводи представників ТОВ „Темп-Інвестбуд” з посиланням на акт обстеження земельної ділянки, затверджених головою Замостянської районної ради 24.03.2008р., оскільки відповідно до положень ч. 3 ст. 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Оскільки в даному випадку спір виник між юридичною особою та громадянами у органу місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо розгляду відповідного спору.

Крім того із змісту Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органом місцевого самоврядування є відповідна рада, а не голова відповідної ради одноособово.

Частина 4 ст. 159 ЗК України передбачає прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду спору. Аналогічні правові позиції визначені також і в ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Отже акт складений посадовими особами та затверджений головою відповідної ради не може замінювати рішення відповідного органу.

Стаття 15 ЦК України гарантує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним, визнання недійсним та скасування акту органу місцевого самоврядування. Аналогічні правові положення закріплені і в ст. 152 ЗК України.

Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до ст. 4 ЦК України актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України. Інші органи державної влади України, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

Так п.п. 1.2.,3 рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. №1810 в частині передачі в оренду земельної ділянки зареєстрованої за будинковолодінням позивача, право на яку перейшло до неї згідно із законом, суперечить наступним актам цивільного законодавства: ст. 124 ЗК України, ст. 16 ЗУ „Про оренду землі” (в редакції, що діяла час прийняття оскаржуваного рішення), ч. 5 ст. 116 ЗК України, ч. 10 ст. 59 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Отже, оскаржувані п.п. 1.2., 3 рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. №1810 суперечать актам цивільного законодавства, підлягають визнанню недійсним та скасуванню в частині передачі в оренду земельної ділянки зареєстрованої за будинковолодінням позивача, право на яку перейшло до неї згідно із законом.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. ст. 11 ЦПК України регламентує, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки, судом встановлено порушення актів цивільного законодавства при прийнятті рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. №1810 в цілому, суд не має права вийти за межі позовних вимог. Однак, звертає увагу сторін, що згідно ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

На підставі зазначеного рішення між Вінницькою міською радою та ТОВ „Темп-Інвестбуд” було укладено договори оренди земельних ділянок від 15.05.2008р. №040800200052, від 15.05.2008р. №040800200053.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже у разі визнання незаконними та скасування п.1.2. п. 3 рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. №1810 відсутні правові підстави для укладання договорів оренди землі від 15.05.2008р. №040800200052 та №040800200053.

Крім того ст. 215 ЦК України регламентує, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

При укладанні правочинів (договорів оренди земельної ділянки від 15.05.2008р. №040800200052 та №040800200053) не було дотримано вимог законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів щодо погодження меж, зміст договорів суперечить актам цивільного законодавства, оскільки п.1 вказаних договорів передбачає підставу для їх укладання, саме оскаржуване рішення.

За таких обставин відповідні правочини підлягають визнанню недійсними в цілому з урахуванням правових позицій Пленуму ВСУ визначених в постанові „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 N 7.

Крім того судом враховуються заперечення представника Вінницької міської ради про виключну компетенцію та повноваження Вінницької міської ради щодо регулювання земельних відносин і з огляду на те, що рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. №1810 визнано недійсним лише в частині застосування наслідків недійсності правочину буде порушувати виключну компетенцію органу місцевого самоврядування, права та законні інтереси ТОВ „Темп-Інвестбуд”.

Щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, то суд вважає за доцільне встановити порядок відповідно до 1-го варіанту, оскільки він враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір’я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. Заперечення представника ТОВ „Темп-Інвестбуд” щодо не використання частини земельної ділянки, заболоченість не приймються судом до уваги, оскільки відповідна обставина не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині. Крім того як і не можуть бути враховані заперечення представника ТОВ „Темп-Інвестбуд” щодо норм безоплатної приватизаці, оскільки суд не розглядає спір щодо порушення права на приватизацію земельної ділянки позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 58 Конституції України, ст.ст. 4, 15, 16, 21, 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 12, 39, 101, 116, ч. 1 ст. 124, ст. 125, 126, 141, 152, 158, 159, 193, 196, 198, п.п. 2,3 Прикінцевих положень п. 7. розділу 10 Перехідних положень до ЗК України, ст. 90 ЗК УРСР (в редакції 1970р.), п. 2 ч. 1 ст. 27 ЗК України (в редакції 1990р.) ст. 124 ЗК України та ст. 16 Закону України „Про оренду землі” в редакції Закону України „Про Державний бюджет України на 2008рік”, ст.ст. 1, 24, 26, п.п. 1 ч. 1 ст. 33, ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” ст. 34 Закону України „Про оренду землі”, ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, п. 5.2. спільного наказу Держкомзему України, Міністерства Економіки України та Міністерства фінансів від 15.06.2001р. №97/298/124, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 10.07.2001р. №579/5770, ст.ст. 6, 8, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Вінницької міської ради, ТОВ „Темп-Інвестбуд” про встановлення порядку користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати п. 1.2 та п. 3 рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. №1810 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, площею 0,1271га, що закріплювалась за будинковолодінням АДРЕСА_1.

Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 15.05.2008р. №040800200052, від 15.05.2008р. №040800200053.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 площею 1978 кв.м., згідно варіанту 1 висновку №827 судової будівельно-технічної експертизи складеного 27.10.2009р. Подільським центром судових експертиз, згідно якого ОСОБА_5 користується земельною ділянкою площею 333 кв.м., ОСОБА_6 користується земельною ділянкою площею 1609 кв.м., земельною ділянкою площею 66 кв.м. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 користуються спільно.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, Вінницької міської ради та ТОВ „Темп-Інвестбуд” на користь ОСОБА_5 судові витрати по оплаті судового збору та ІТЗ в розмірі 16 гривень.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: