Справа №2-9397/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі судового засідання: Гупаловської О.Б.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засідання в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Тернопільська міська рада, про визнання договору дійсним та визнання права власності ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні відповідача – Тернопільської міської ради, про визнання дійсним договору купівлі-продажу павільйону по АДРЕСА_1 від 07.12.2009р. та визнання права власності на павільйон площею 168,6 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між сторонами по договору купівлі-продажу досягнуто всіх істотних умов, виконані умови щодо передачі, оплати та користування приміщенням, однак договір нотаріально не посвідчений, а відповідач по справі ухиляється від його нотаріального посвідчення, чим чинить перешкоди в подальшому оформленні права власності на придбану будівлю.
Позивач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримує.
Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, не посвідчення договору купівлі-продажу пояснює відсутністю в межах міста Тернополя.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке клопотання заявлено в рамках чинного законодавства.
Представник третьої особи в попереднє судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив.
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалення рішення в попередньому судовому засіданні в порядку ч. 4 ст. 130 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
Між приватним малим підприємством «ІІТ» та ОСОБА_3, та ОСОБА_2 23.08.1996р. був укладений договір купівлі-продажу павільйону, за умовами якого підприємство продало, а гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 купили в рівних частках належний підприємству переносний павільйон за адресою АДРЕСА_1
28 жовтня 1996 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу ? частини павільйону, за умовами якого ОСОБА_2 придбав належну ОСОБА_4 ? частину переносного павільйону в м. Тернополі по вул. Лозовецькій.
05 серпня 1997 року між Тернопільською міською Радою народних депутатів та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 був укладений договір №136 на право тимчасового користування землею, за умовами якого Тернопільська міська рада на підставі рішення виконавчого комітету від 30.07.1997р. №580 надала, а ОСОБА_2 прийняв в тимчасове користування земельну ділянку площею 193 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 терміном на п’ять років для обслуговування викупленого павільйону.
Як вбачається із матеріалів справи Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2 була виготовлена інвентаризаційна справа на павільйон по вул. Лозовецька,34 «Б», товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазіндустрія» виготовлений проект про відповідність до ДБН, санітарних, протипожежних норм проведення перебудови приміщення по АДРЕСА_1 за висновками якого проведена перебудова павільйону не вплинула на несучу здатність конструкції в цілому, відповідає будівельним вимогам і не порушує пожежні та санітарні нормативи.
07 грудня 2009 року між ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав, а покупець купив належне ОСОБА_2 на праві власності нежитлове приміщення – павільйон по АДРЕСА_1
Відповідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Як стверджує позивач, що не заперечується самим відповідачем між сторонами по договору були досягнуті всі істотні умови, позивач безперешкодно користується вказаним приміщенням. Однак, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Згідно довідки №51/А від 15.01.2010р., виданої ТОВ «Міське бюро технічної інфентаризації» по АДРЕСА_1, не має зареєстрованого нерухомого майна у м. Тернополі.
Як передбачено частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За таких обставин, аналізуючи вищенаведені обставини, враховуючи досягнення між сторонами по договору від 07.12.2009р. усіх істотних умов, а також його виконання, суд прийшов до висновку, що в даному випадку має місце порушення прав позивача у справі, яке підлягає захисту шляхом визнання дійсним договору купівлі-продажу павільйону від 07.12.2009р. та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказане майно, яке є формою захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин.
Згідно ст. 88 ЦПК України сплачені кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 16, 220, 328, 334 ЦК України, ст.ст. 88, 174, 209, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу павільйону в АДРЕСА_1 від 07.12.2009р., укладеного між ОСОБА_5 від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на павільйон загальною площею 168,6 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 і був предметом договору купівлі-продажу від 07.12.2009р.
4. Стягнути із ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3) 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 77 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Ю.І.Дзюбановський