ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2010 року Справа № 2а-5779/09/2370
12год. 02хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Новікової Т.В.,
при секретарі – Клименко Р.М.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
та представника відповідача- Лисенка Ю.М. (за дов. ДПІ у Звенигородському районі),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій незаконними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.10.2009р. № 0000822331,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом від 01.12.2009р. до державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області, в якому просить визнати незаконними дії працівників податкової служби при проведенні планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та визнати не чинним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.10.2009р. №0000822331 на суму 2 019грн.35коп. В обґрунтування позовних вимог, позивач вважає порядок проведення перевірки здійснено з порушенням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990р., а тому до акту перевірки від 06.07.1995р. № 265/95-ВР внесено завідомо неправдиву інформацію, що не може бути підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Позивач стверджує, що спірне рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.10.2009р. №0000822331 на суму 2 019грн.35коп. грунтується на неправдивій інформації зазначеній в акті перевірки, яка проведена без дотримання вимог Закону № 509-ХІІ та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, постанови Кабінету Міністрів України №502 від 21.05.2009р. На думку позивача, порушення полягало в неповідомленні за десять днів платника податків про проведення зазначеної планової виїзної перевірки, не ознайомлено позивача з наказом проведення перевірки, з наданням позивачу направлення на проведення перевірки під час її проведення, а тому інспектори не отримали дозволу від позивача на проведення такої перевірки. Насамкінець, позивач стверджує, що під час придбання товару інспектором Бабенком Є.В. здійснено розрахунок купюрою номіналом 100 гривень про що зафіксовано камерою відеоспостереження (диск долучено до матеріалів справи), а не 500 гривень, про що зазначено в акті перевірки. Тому на підставі наведених обставин справи, позивач просив визнати дії інспекторів податкової служби незаконними, а рішення від 07.10.2009р. № 0000822331 про застосування штрафних (фінансових) санкцій не чинним, яке підлягає до скасування.
Під час судового засідання позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача з позовом не погодився та надав до суду заперечення від 28.12.2009р. № 13130/10-020, в якому просив відмовити у позові. Спростовуючи позовні вимоги представник податкового органу послався на правомірність проведення перевірки щодо дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог Закону України № 265 від 06.07.1995р. з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, яким не передбачено попередження за десять днів платника податків про проведення відповідної перевірки. Спростовуючи позовні вимоги, відповідач послався на відсутність розрахунку позивача щодо відшкодування матеріальних збитків заявлених у позовній заяві та доказів їх підтвердження.
За клопотанням позивача та відповідно до вимог ст.ст.77, 141 КАС України, під час судового засідання 18.01.2010р. в якості свідків було допитано державних податкових ревізорів – інспекторів Прудкого Є.В. та Бабенка Є.В., які спростовуючи позовні вимоги послались на наявність плану на вересень 2009р. щодо проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Головою ДПА в Черкаській області від 27.08.2009р., в якому за номером № 149 заплановано здійснити перевірку господарської одиниці магазину позивача розташованого за адресою: АДРЕСА_2. На підставі плану перевірок на вересень 2009р. ДПА в Черкаській області видано направлення інспекторам податкової служби: ОСОБА_2 № 007140 від 28.09.2009р. та ОСОБА_3№007157 від 28.09.2009р. щодо проведення планової перевірки позивача в період з 28.09.2009р. по 07.10.2009р., на яких зазначено, що ОСОБА_1 з направленням на перевірку ознайомлений, однак відмовився від його підпису, другий примірник вручений позивачеві 29.09.2009р.
Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_2, здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 06.01.1995р. серія НОМЕР_5 та перебуває на обліку у ДПІ в Звенигородському районі Черкаської області, є платником єдиного податку за видом діяльності - роздрібна торгівля, відповідно до свідоцтва від 21.12.2008р. серії НОМЕР_4.
Як вбачається з матеріалів справи, державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА в Черкаській області відповідно до плану проведення перевірок на вересень 2009р., затвердженого Головою ДПА в Черкаській області від 27.08.2009р. (а.с.46) та направлень на перевірку № 007146 від 28.09.2009р. (ОСОБА_2.) та № 007157 від 28.09.2009р. (ОСОБА_3.), здійснено 29.09.2009р. о 14год.38 хв. планову перевірку господарської одиниці позивача – магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на предмет дотримання позивачем - суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог Закону щодо регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а також застосування реєстраторів розрахункових операцій та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За результатом проведеної перевірки представниками податкового органу складено акт від 29.09.2009р. № 1260/23/23/23/НОМЕР_2 (а.с.50) перевірки за дотриманням суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в якому зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність в магазині за адресою АДРЕСА_2, де знаходиться реєстратор розрахункових операцій «Міni – 500.02 МТ», заводський № ПБ 5001206, фіскальний № НОМЕР_3, на якому на час проведення перевірки відсутні контрольні стрічки, а також відсутня книга обліку розрахункових операцій на РРО, проведення розрахункової операції здійснюється без застосування РРО, а саме: 1 банка напою «Редбулл», 1 пляшка пива «Оболонь», одна картка поповнення мобільного зв’язку «Київстар» на суму 41грн.40коп.; роздрукування розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції – не роздруковувалося та не видавалося, а також не встановлено наявність та цілісність пломб РРО; друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книзі ОРО на час перевірки відсутній.
Разом з тим, як вбачається з акту перевірки від 29.09.2009р. № 1260/23/23/23/НОМЕР_2 сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 500грн.00коп., яка зазначена в денному Х - звіті РРО – 137грн.53 коп. не відповідає сумі коштів у розмірі 362грн.47коп. Зокрема, при реалізації товару, а саме: 1 банки напою «Редбул» по ціні 5грн.60коп., 1 пляшки пива «Оболонь» по ціні 3 грн.80коп. 1 картки поповнення мобільного рахунку «Київстар» по ціні 32грн.00коп., на загальну суму 41грн.40коп. ПП ОСОБА_1 отримав готівку номіналом 500грн., видав товар та здачу з коробки під прилавком звідки було проведено розрахунок, однак розрахункову операцію через РРО не провів та не видав відповідний розрахунковий документ (чек).
Суд звертає увагу, що під час судового засідання позивач не заперечив факту порушення законодавства про РРО щодо не проведення через реєстратор розрахункової операції розрахунку з покупцем та не надання розрахункового документа (чека) на вартість реалізованого товару, що є порушенням вимог п. 1,2 ст. 13 Закону № 265/95-ВР.
Однак, як вбачається з матеріалів справи позивач відмовився від надання пояснення та підписання акту від 29.09.2009р. № 1260/23/23/23/НОМЕР_2 та матеріалів перевірки, про що свідчить акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 29.09.2009р. № 001764 та акт відмови від підписання протоколу КН № 659271 від 29.09.2009р. (а.с. 53-54; 58-59).
Зі змісту опису наявних готівкових коштів, як додатку до акту перевірки від 29.09.2009р. №001764 вбачається, що фактично на час перевірки рахується купюра номіналом 500грн., однак відповідно до денного звіту реєстратора (РРО) MINI 500/02 HE, заводський № ПБ 50012065 на місці проведення розрахунків повинно рахуватися 137грн.53коп. Отже невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора склала 362грн.47коп., що є порушенням п. 13 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-ІІІ від 01.06.2000р.
На підставі акту перевірки від 29.09.2009р. № 1260/23/23/23/НОМЕР_2 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до рішення № 0000822331 від 07.10.2009р. на суму 2 019грн.35коп. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання та обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункової операції, яке отримано позивачем про що свідчить його підпис на корінці оспорюваного рішення від 07.10.2009р.
Не погоджуючись з рішенням податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000822331 від 07.10.2009р. на суму 2 019грн.35коп. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду про визнання незаконними дії працівників ДПА в Черкаській області при проведенні перевірки та визнання не чинним і скасування рішення податкового органу № 0000822331 від 07.10.2009р.
Причиною виникнення спору стало питання правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
З врахуванням наявних в матеріалах справи доказів та думки представників сторін, відповідно до ст. 159 КАС України та на підставі повного і всебічного з’ясування обставин справи, які підтверджені доказами дослідженими в судовому засіданні, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Конституційними нормами (ст.19) встановлений правовий порядок у державі, який полягає у додержанні виконання вимог законності та реалізації суб’єктивних прав і обов’язків громадян. Зазначені конституційні принципи виступають правовими імперативами дій суб’єктів права в усіх сферах державного і суспільного життя.
Тому принцип верховенства права (ст.8 Конституції України) має діалектично поєднуватися з принципом верховенства закону, який зобов’язує усіх суб’єктів суспільних відносин дотримуватися його виконання.
Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, що зобов’язує суб’єктів підприємницької діяльності, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з видачею відповідного розрахункового документу , забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій та зберігати щоденні фіскальні звітні чеки в книзі обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну.
Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що на місці здійснення розрахунків повинні знаходитись лише ті готівкові кошти, які отримані від споживачів реалізованої продукції.
У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а також у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми , на яку виявлено невідповідність (ст.22 Закону № 265 від 06.07.1995 р.).
Як вбачається з матеріалів справи, інспекторами податкового органу під час перевірки виявлено порушення позивачем норм Закону № 265, яке полягало у невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій та не зберіганні щоденних фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, за що до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
А тому посилання представника позивача про неправомірність дій перевіряючих під час здійснення їх функціональних обов’язків, спростовуються матеріалами справи до яких долучено план проведення перевірки на вересень 2009р. де включена господарська одиниця позивача – магазин за № 149 та виписані направлення на перевірку ревізорам-інспекторам ОСОБА_2 № 007146 від 28.09.2009р. та ОСОБА_3 № 007157 від 28.09.2009р., копії яких містяться в матеріалах справи.
Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII на органи державної податкової служби покладені контрольні функції за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) через реєстратори розрахункових операцій, інших вимог законодавства, шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (ст. 15 Закону № 265/95-ВР від 06.07.1995р.).
Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. № 327 затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005р. №925/11205 (далі – Порядок).
Згідно пункту 1.7 зазначеного Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Зокрема, під поняттям « акт» розуміється службовий документ , який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (пп.1.3 п.1 Порядку).
Разом з тим, суд звертає увагу, що сам акт, як носій доказової інформації не встановлює прав та обов’язків для осіб у спірних правовідносинах, а є підтвердженням виявлених порушень вимог податкового, валютного, або іншого законодавства в розумінні абз. 2 пп.1.3 п. 1 Порядку.
Крім того, позивачем не надано до суду доказів незгоди (заперечення) позивача із зазначеним актом перевірки направленого до органу податкової служби та отримання відповіді-висновку за результатом такого розгляду.
Поряд з цим, встановлений працівниками податкового органу факт не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидача відповідного розрахункового документа позивачем в судовому засіданні не заперечувалося.
Отже, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача, суд враховує наявність встановленого факту невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується матеріалами справи і є порушенням вимог Закону України № 265/95-ВР, а тому ДПІ у Звенигородському районі правомірно прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 019грн.30коп. відповідно до п.1, 4 ст.17 та ст.22 цього Закону.
За зазначених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Кодексом адміністративного судочинства України (ч.3 ст.2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Спростовуючи позовні вимоги представником відповідача доведено факт порушення позивачем законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Отже, суд дійшов висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 09.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 77, ч. 2 ст. 94, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 22.02.2010 року.
Суддя Т.В. Новікова