ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2010 року Справа № 2а-6215/09/2370
14год. 25хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Новікової Т.В.,
при секретарі-Клименко Р.М.,
за відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 15.12.2009р. № 8510/07, в якому просить стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість зі сплати пені у сумі 494 грн. 32 коп. за порушення граничних строків сплати страхових внесків. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що суб’єкт підприємницької діяльності- фізична особа ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 р. не сплатила до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області заборгованість зі сплати пені нарахованої за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак на адресу суду надіслав клопотання від 08.01.2010р. № 97/08 про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області 29.11.1996р., за № 397 згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, є платником страхових внесків і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області.
За результатами проведеної перевірки управлінням Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області встановлено порушення законодавтства щодо несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно розрахунку позовних вимог ( а.с.6), та картки особового рахунку страхувальника фізичної особи (а.с.7) відповідач має заборгованість зі сплати пені нарахованої за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV та п. 11.12 Інструкції відповідачем самостійно нараховуються та сплачуються страхові внески. Оскільки відповідачем не вчасно сплачувалися страхові внески управлінням Пенсійного фонду України в Тальнівському районі винесено рішення № 117 від 01.04.2009 р. про накладення пені за період з 31.12.2003 р. по 12.09.2009р. у сумі 146 грн.26 коп., яке отримано відповідачем 8.04.2009 р., що підтверджується отриманням повідомлення про вручення поштового відправлення; № 194 від 05.05.2009 р. про накладення пені за період з 31.12.2003р. по 10.04.2009р. у сумі 148 грн.51коп., яке отримано відповідачем 12.05.2009 р., що підтверджується отриманням повідомлення про вручення поштового відправлення; № 252 від 01.06.2009р. про накладення пені за період з 31.12.2003р. по 13.05.2009р. у сумі 151 грн. 04 коп. яке отримано відповідачем 5.06.2009 р., що підтверджується отриманням повідомлення про вручення поштового відправлення; № 318 від 01.09.09 р. про накладення пені за період з 31.12.2003р. по 11.06.2009р. у сумі 48 грн. 51 коп. яке отримано відповідачем 3.09.2009 р., що підтверджується отриманням повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені не оскаржив, визначені в ньому суми пені не сплатив.
Причиною виникнення даного спору стало порушення відповідачем вимог пенсійного законодавства щодо сплати заборгованості зі сплати страхових внесків.
За зазначених обставин та даних до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Конституційною нормою (ст.67) зобов’язано страхувальників здійснювати сплату обов’язкових платежів в порядку, розмірах та у строки встановлені законом.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом – «Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч.13 ст. 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч. ч. 9, 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97р. № 400/97-ВР (надалі за текстом – «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом № 1058-IV.
Відповідно до абз.1 ст.1 Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400-97, платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Як вбачається з наведених норм та підтверджених в матеріалах справи доказів, відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. Станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість по пені у сумі 494 грн.32коп.
Статтями 19 та 20 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати, які страхувальники зобов'язані сплачувати за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно зі ст.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р., розробленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Беручи до уваги те, що суму пені до Пенсійного фонду України у сумі 494 грн.32коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 15.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, , ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (20400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області (20400, Черкаська область, м.Тальне, вул. Соборна, 15, код 21366691) заборгованість у сумі 494 грн. 32 коп.(чотириста дев’яносто чотири гривні 32 коп.).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2010 року.
Суддя Т.В. Новікова