Справа № 362/5355/15-ц

Провадження 2/362/272/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "17" травня 2019 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області, у складі                        головуючого судді Ковбель М.М.,

       при секретарі – Чорній М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Василькові Київської області заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Київо-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом Київо-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування майна з чужого незаконного володіння, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи, справа передана на розгляд судді Корнієнко С.В.

Під час розгляду справи 26.10.2018 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення вище вказаного позову. Подану заяву обґрунтовує тим, що предметом позову є визнання недійсними правочинів щодо незаконного відчуження спірної земельної ділянки, площею 2,6302 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області та має кадастровий НОМЕР_1 .

Зазначено, що підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Так вибуття земельної ділянки із власності ОСОБА_3 унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист з поновлення прорушених прав ОСОБА_1 , та обтяження права на земельну ділянку шляхом передачі в іпотеку істотно ускладнить виконання, отже вважає необхідним забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2018 року вищезазначену заяву було задоволено.

Постановою Київського апеляційного суду від 07.05.2019 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області скасовано та направлено справу для продовження розгляду

На підставі наказу №05-к від 11.04.2019 року "Про відсторонення від здійснення правосуддя судді Корнієнка С.В." та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначена справа 20.04.2019 року передана на розгляд судді Ковбелю М.М.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

       Згідно з положеннями ч.ч.1 і 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

        Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

       При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

       З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.    

       Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

                Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно.

               Відповідно до положень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів

              Згідно положень п.6 зазначеної постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

       Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

       Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника)

       Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

       Судом враховано, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, тобто заборона на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо такої земельної ділянки, жодним чином не позбавляє власника права володіння нею. Також, арешт земельної ділянки ніяким чином не впливає на будь-чиє користування (орати,сіяти,обробляти, збирати врожай і т.д.) земельною ділянкою.

       З огляду на викладене, приймаючи до уваги предмет та ціну позову, ту обставину, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить та зробить неможливим виконання рішення суду.

       За таких обставин, враховуючи наявність спору між сторонами та вагомість доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, а саме, щодо продажу спірної земельної ділянки без його дозволу, суд вважає, що на час розгляду справи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

             Отже, суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, враховує наслідки арешту майна, правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд вважає,за можливе задовольнити дану заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно до розгляду даної справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням.

              На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 157ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

               Заяву про забезпечення позову задовольнити.

              Накласти арешт на земельну ділянку площею 2,6302 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області та має кадастровий НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 98519732214).

              Виконання постановленої ухвали покласти на відділ Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції.

               Стягувач:  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

               Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_3 .

              Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

              Строк пред`явлення рішення до виконання протягом трьох років.

              Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

              Суддя М.М.Ковбель