ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
13.06.2006 року Справа № 12/86н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Лазненко Л.Л.
суддів Бородіної Л.І.
Якушенко Р.Є.
секретар
судового засідання Шабадаш Д.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Моін В.Л., директор,
довіреність № 458/Д від 16.05.2006;
Прокоф”єва О.О., головний бухгалтер,
довіреність № 459/Д від 16.05.2006
від відповідача: Троян В.М., головний податковий інспектор юридичного відділу,
довіреність № 12350/10-020
від 30.12.2005;
Доненко М.Б., начальник відділу податкового супроводження банківських та небанківських фінансово-кредитних установ,
довіреність № 1927/10-013
від 11.04.2006;
Поднебенний О.В., ревізор-інспектор,
довіреність № 5175/13-35.24
від 17.06.2005
розглянув у відкритому
судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк”, м.Київ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 23.03.2006
у справі № 12/86н-ад (суддя Палей О.С.)
за позовом Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк”, м.Київ
до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську, м.Луганськ
про визнання нечинним рішення
В С Т А Н О В И В:
Акціонерний комерційний банк „Правекс-Банк”, м.Київ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визначення нечинним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську № 0000021345/0 від 23.01.2006 про визначення Луганській філії Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк” податкового зобов’язання в розмірі 74320 грн. 95 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 23.03.2006 по справі № 12/86н-ад у задоволенні позову відмовлено, з підстав доведення правомірності оскаржуваного рішення, яке прийняте з врахуванням принципів законності, обґрунтованості та пропорційності.
Позивач у справі не погодився з таким висновком господарського суду Луганської області, подав до апеляційної інстанції заяву № 24692/12 від 04.04.2006 по справі № 12/86н-ад про апеляційне оскарження, а потім апеляційну скаргу № 25013/12 від 05.04.2006 по справі № 12/86н-ад, у якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 23.03.2006 № 12/86н-ад та задовольнити позовні вимоги Акціонерного комерційного банка „Правекс-Банк”.
За доводами апеляційної скарги, на думку скаржника, судом неправильно застосовано норми матеріального права –Указ „Про збільшення неоподаткованого мінімуму та ставок прогресивного оподаткування доходів громадян”, Закон України „Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) України”, Декрет Кабінету Міністрів „Про прибутковий податок з громадян”, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 по справі № 12/86н-ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк” від 05.04.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 23.03.2006 у справі № 12/86н-ад, призначена судова колегія у складі: Лазненко Л.Л. - суддя –головуючий колегією, Перлов Д.Ю. –суддя, Якушенко Р.Є. –суддя.
Ухвалою судової колегії від 17.04.2006 відкрито апеляційне провадження по справі № 12/86н-ад та розпочата підготовка справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою судової колегії Луганського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 закінчена підготовка справи № 12/86н-ад до апеляційного розгляду та призначена справа до розгляду.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу № 2344/10-013 від 05.05.2006, яким вважає, що господарський суд Луганської області правильно встановив обставини справи та прийняв свою постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
До початку розгляду справи відповідач подав заяву № 2418/10-013 від 11.05.2006 про відвід судді Перлова Д.Ю. з мотиву сумніву у його неупередженості.
В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на те, що суддя Перлов Д.Ю. приймав участь у розгляді аналогійної справи, де був головуючим суддей і ним вже надавалася юридична оцінка правильності застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин колегія суддів, яка розглядає апеляційну скаргу позивача на постанову господарського суду Луганської області від 23.03.2006 по справі № 12/86н-ад, подану заяву відповідача про відвід судді Перлова Д.Ю. задовольнила, про що свідчить ухвала Луганського апеляційного господарського суду від 23.05.2006, у зв’язку з чим розгляд апеляційної скарги був відкладений.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 по справі № 12/86н-ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України” та ст.46 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з задоволенням заяви про відвід судді Перлова Д.Ю., здійснено заміну і призначено до складу колегії, яка розглядає апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк” від 05.04.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 23.03.2006 у справі № 12/86н-ад, суддю Бородіну Л.І.
Позивач надав пояснення на заперечення відповідача № 142/4875 від 23.05.2006, яким вважає висновки, викладені відповідачем у запереченнях на апеляційну скаргу необґрунтованими з підстав, зазначених у поясненнях.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що оскаржена по справі постанова прийнята правомірно, з чого підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні з наступного.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов’язок кожного громадянина сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів та інших обов’язкових платежів, напрями їх зарахування і використання, перелік платників податків і об’єктів оподаткування, як і відповідальність за порушення податкового законодавства визначені діючим Законом України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 № 1251-ХІІ з наступними змінами.
Відповідно цього закону громадяни зобов’язані сплачувати податок з отриманих доходів шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподаткованого мінімуму доходів громадян (ст.ст.3,4).
Починаючи з 01.01.1993 громадяни сплачували прибутковий податок відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992, яким визначено платників прибуткового податку, об’єкти та ставки оподаткування.
Указом Президента України „Про збільшення неоподаткованого мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян”, від 13.09.1994 № 519 з подальшими змінами – встановлений неоподаткований мінімум доходів громадян, а також ставка прогресивного оподаткування, виходячи з неоподаткованого мінімуму.
Конституційним Судом України зазначено, що даний Указ прийнятий у відповідності до Положень Конституції – Основного Закону України і Президент України мав повноваження ухвалювати укази з питань економічної реформи, що не врегульовані законами України та діють до прийняття відповідних законів.
З 1996 Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України застосовуються Положення Указу Президента України „Про збільшення неоподаткованого мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян” для розрахунку надходжень від податків, зборів –обов’язкових платежів, а також визначення сум штрафів за адміністративні правопорушення.
Поза увагою судової колегії не залишається те, що Указом Президента України „Про збільшення неоподаткованого мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян” № 519/94 від 13.09.1994 зазначено, що ставки та розміри податкового податку застосовуються до сум заробітної плати та інших доходів громадян, а Кабінетом Міністрів України вказано на приведення рішення Уряду у відповідність з цим Указом у десятиденний строк.
Таким чином, приписи Декрету, який передбачає сплату прибуткового податку із сукупного оподаткованого доходу громадян, слід застосовувати з урахуванням неоподаткованого мінімуму та ставок прогресивного оподаткування доходів громадян, встановлених Указом Президента України „Про збільшення неоподаткованого мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян”.
Зазначена правова позиція викладена в Ухвалі Верховного Суду України від 24.11.2005 по справі № 6-12869кс0-1.
Судом першої інстанції врахована практика Верховного Суду України у відповідності до п.4 ст.18 Закону України „Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-ІІІ щодо забезпечення єдності системи судів загальної юрисдикції шляхом однакового застосування законів судами загальної юрисдикції.
Таким чином, державним податковим органом за предметом спору по справі правомірно донарахований податок з доходів найманих працівників (прибутковий податок) в сумі 24773 грн. 65 коп., що не спростовано позивачем, за наслідками перевірки останнього щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства, у тому числі стосовно правильності обчислення та вчасності сплати податку з доходів найманих працівників за період з 01.10.2003 по 30.09.2005.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що при проведенні перевірки фахівцями СДПІ було здійснено перерахунок прибуткового податку з сукупного річного оподатковуваного доходу за звітний податковий період 2003 року, при цьому з акту перевірки не вбачається, що прибутковий податок за звітні податкові періоди січень-вересень 2003 року донараховувався повторно, а з огляду не встановлений ст.ст.11 та 71 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України принцип змагальності сторін, позивач не довів яким чином та у якому розмірі сума попередньо донарахованого податку за 9 місяців 2003 року впливає на визначення суми прибуткового податку за наступні місяці.
Суд другої інстанції визначає, що відповідачем у справі за предметом позову по справі правомірно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181 та правильно зроблений висновок стосовно обґрунтованості та з наявних підстав нарахування позивачеві державним податковим органом штрафу, з посиланням на ст.9, 10 вищеназваного Декрету Кабінету Міністрів України за приписами якого:
- нарахування, утримання і перерахування бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів;
- визначений Порядок і строки перерахування до бюджету прибуткового податку та обов’язкова умова здійснення виплат належних громадянам сум –попереднє перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.
Окрім цього, місцевим господарським судом у оскарженій постанові по справі достатньо мотивовано правомірність застосування штрафних санкцій до скаржника, у відповідності з п.2 Податкового роз’яснення від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, затвердженого Наказом ДПА України від 05.07.2002 № 310 до підприємств, установ, організацій, на яких згідно із законами з питань оподаткування покладено обов’язок формувати (створювати) бюджетний фонд, а також нараховувати та перераховувати до бюджету прибутковий податок громадян, дія п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 застосовується у всіх випадках як перерахування так і неповного нарахування сум прибуткового податку, а також з огляду на положення п.3 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України та п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України № 2181.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що відповідачем у справі згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України достатньо надано доказів стосовно правомірності прийняття рішення, яке оспорено за позовом у справі та фактично прийнято законно, з наявних підстав, які знайшли своє підтвердження в судових засіданнях першої та другої інстанцій, а позивачем не доведені обставини в обґрунтування своїх доводів, які визначені судовою колегією безпідставними.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника –позивача по справі, згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні 13.06.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.
Повний текст постанови виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк”, м.Київ № 25013/12 від 05.04.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 23.03.2006 у справі № 12/86н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 23.03.2006 у справі № 12/86н-ад (суддя Палей О.С.) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Л.І.Бородіна
Суддя Р.Є.Якушенко