Головуючий у 1 інстанції – Тітова Т.А.
Суддя - доповідач – Старосуд М.І.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
«25» лютого 2010 року справа № 2а-1195/09/0514
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Старосуда М.І.
суддів:
при секретарі судового засідання Ханової Р.Ф., Василенко Л.А.
Дегтярьовій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області
на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області
від 03 вересня 2009 року
по справі № 2а-1195/09/0514
за позовом ОСОБА_5
до управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області
про визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 вересня 2009 року у справі № 2а-1195/09/0514 позовна заява задоволена частково, внаслідок чого, визнана неправомірною бездіяльність відповідача у не нарахуванні на користь позивача підвищення до пенсії з 15 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року; покладено зобов’язання на відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача як дитині війни відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 15 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Колегія суддів з приводу спірних правовідносин щодо не отриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни зазначає наступне.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого статтею 99 КАС України. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 15 червня 2009 року, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, починаючи з 15 червня 2008 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" /п.41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") ( 3551-12 ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 )
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 20 липня 2008 року є правильним.
Законом України ""Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.
Відповідно до статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача встановити підвищення до пенсії з 01.01.2009 року є не правильним.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.»
Відповідач в запереченнях на адміністративний позов зазначив, що станом на 1 березня 2009 року позивачу здійснюється виплата підвищення до пенсії в розмірі 49 грн. 80 коп. - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що наявні підстави для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 113 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Колегія суддів зазначає те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного її вирішення, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 вересня 2009 року у справі № 2а-1195/09/0514 задовольнити частково.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 вересня 2009 року у справі № 2а-1195/09/0514 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовну заяву ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання здійснити нарахування та виплату недосплаченої щомісячної соціальної допомоги - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області у не нарахуванні на користь ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 15 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 15 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий
Судді