Постанова

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 186/1259/14-ц

провадження № 61-37736св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2018 року у складі судді Бараннік О. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог відповідача

У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») звернулося до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_1 про направлення справи до належного суду за підсудністю. Справу направлено до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2016 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Не погоджуючись із ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2016 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права в частині визначення територіальної підсудності справи, просив скасувати зазначену ухвалу та прийняти постанову про передачу справи на розгляд до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська вказана справа передана з іншого суду на підставі пункту 2 частини першої статті 116 ЦПК України 2004 року, тоді як частиною другою статті 117 ЦПК України 2004 року спори між судами про підсудність не допускається. Оскільки оскаржуваною ухвалою справу лише прийнято до провадження та призначено до судового розгляду, тоді як питання про відкриття провадження у справі, за правилами статті 122 ЦПК України 2004 року, та про визначення підсудності у справі, не вирішувались, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику з тих підстав, що відповідно до статті 353 ЦПК України така ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У червні 2018 року відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2018 року скасувати.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

23 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі зазначено, що ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2018 року є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки судом апеляційної інстанції неповно встановлено обставини справи, а саме те, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як відповідно до частини першої статті 27, частини першої статті 109 ЦПК України 2004 року позови до фізичної особи пред`являються за місцем її проживання або перебування. Таким чином, суд першої інстанції на підставі частини першої статті 155 ЦПК України 2004 року мав повернути позовну заяву позивачу.

Доводи викладені у відзиві на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом позову у цій справі є вимога банка про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України 2004 року позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 07 серпня 2014 року за місцем мешкання відповідача ОСОБА_1 , зазначеного у позові банком, а саме в Першотравенському міському суді Дніпропетровської області.

Заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року позов задоволено.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_1 Скасовано заочне рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року, справу призначено до судового розгляду.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 направив суду заяву, в якій просив передати цивільну справу за підсудністю до належного суду, оскільки з 25 грудня 2015 року він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року на підставі пункту 2 частини першої статті 116 ЦПК України 2004 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Цивільну справу направлено за підсудністю до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.

Статтею 117 ЦПК України 2004 року передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 116 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідач не скористався правом наданим частиною третьою статті 116 ЦПК України 2004 року, не оскаржив ухвалу суду Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року, тому суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі правильно зазначив, що суд, до якого передано справу, зобов`язаний прийняти справу до свого провадження у будь-якому випадку без вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження та територіальної підсудності.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 353 ЦПК України 2004 року окремо від рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Стаття 353 ЦПК України 2004 року дає вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Ухвала про прийняття до провадження цивільної справи у вказаному переліку не зазначено.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

З огляду на викладене, ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 постановлено без порушення цивільного процесуального закону.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області 11 травня 2018 року відповідає вимогам закону, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В. О. Кузнєцов

Г. І. Усик