Справа № 163/256/19 Провадження №33/802/358/19 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.

Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України. Доповідач: Філюк П. Т.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Філюка П.Т.,

з участю

представника митниці - Пікалюка М.С.,

розглянувши апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника митниці - начальника УПМП та МВ Д ОСОБА_1 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 04 квітня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , працює менеджером у ПП «Агро-В», РНОКПП НОМЕР_1 , закордонний паспорт FL685892,

В С Т А Н О В И В

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 04 квітня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 гривень, провадження у справі за ст. 472 МК України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вилучена за даним протоколом камінна топка "Etna Szyba Lewa Zeliwny" повернута ОСОБА_3 для проведення митного оформлення згідно з чинним законодавством.

ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 11.01.2019 року з Республіки Польща в Україну через пункт пропуску "Устилуг" митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС автомобілем "Рено", номерний знак НОМЕР_2 , порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неоподатковувану норму камінну топку "Etna Szyba Lewa Zeliwny" вагою 90 кг та вартістю 12449,03 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_3 ставилось у провину те, що він, за вищевикладених обставин, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який, згідно ст. 374 МК України, підлягав обов`язковому письмовому декларуванню, використавши, всупереч вимог ст. ст. 366, 374 МК України, смугу руху «зелений коридор», як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині закриття провадження за ст. 472 МК України т.в.о. заступника начальника митниці в апеляційній скарзі вказує на те, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення в межах санкцій ст. ст. 471, 472 МК України.

Перевіривши доводи скарги, заслухавши представника митниці, який підтримав апеляцію з викладених у ній мотивів, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст. 471 МК України є вірною.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції були дотримані в повній мірі при прийнятті рішення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Як убачається із пояснень ОСОБА_3 , під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він повідомив інспектору митниці про переміщуваний ним товар, тобто вчинив усне декларування свого товару.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 митна декларація для письмового декларування товару співробітниками митниці не надавалась, що об`єктивно доводиться відсутністю її у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу, у якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_3 від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.

Отже суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що переміщення через митний кордон України товарів, які підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню, ОСОБА_3 який за формою проходження митного контролю обрав смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор» та під час проходження митного контролю усно заявив про його переміщення, вказує лише на порушення останнім порядку проходження спрощеного митного контролю, що в повному обсязі охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та додаткової кваліфікації за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, не потребує.

На підставі наведеного, вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника митниці - начальника УПМП та МВ Д. ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 04 квітня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя П.Т. Філюк