Справа № 22ц-1581/08р. Головуючий І інстанції Міщенко Г.В.
Категорія 57 Суддя-доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2008 року судова колегія судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: Данилової О.О., Довжук Т.С,
при секретарі судового засідання Танцуріній С. М. ,
з участю позивача ОСОБА_2 ,
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Павленка СВ.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна»
(далі -ЗАТ «АІСЕ України»)
на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 травня 2008 року за позовом
ОСОБА_2
до
ЗАТ « АІСЕ Україна»,
треття особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Брагіна Наталія Вікторівна (далі - приватний нотаріус),
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИЛА:
18 серпня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «АІСЕ України» про зобов'язання відповідача відкликати з відділу Державної виконавчої служби виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави, вчинений приватним нотаріусом.
Позивач зазначав, що 24 березня 2001 року між ним та відповідачем було укладено договір про надання послуг на придбання автомобіля на основі системи АВТОПЛАН. Він придбав автомобіль марки ЗAЗ, модель 110307, випуску 2001 року, який став предметом застави згідно договору від 01 лютого 2002 року для забезпечення виконання по сплаті ним відповідачу 13 328 грн. 23 коп. Відповідно до цього договору, звернення стягнення на автомобіль здійснюється в разі не здійснення ним чергової виплати кредиту. Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, але відповідач, посилаючись на зміну ціни автомобіля, 13 лютого 2006 року звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису про звернення предмету застави, тобто автомобіля, для задоволення вимог в сумі 7737 грн. 34 коп. Посилаючись на вказане, позивач просив позов задовольнити.
В подальшому ОСОБА_2 змінив позовні вимоги та просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса про звернення стягнення на належний йому легковий автомобіль марки ЗАЗ 110307 таким, що не підлягає виконанню.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 травня 2008 року позов задоволено. Постановлено визнати виконавчий напис приватного нотаріуса, вчиненого 13 лютого 2006 року таким, що не підлягає виконанню.
В апеляційній скарзі ЗАТ «АІСЕ Україна» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, суд неповно з'ясував обставини справи та порушив норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно і всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну оцінку, перевірив їх доказами, які були представлені сторонами, і прийшов до правильного висновку, що документи подані відповідачем нотаріусу не свідчать про безспірність боргу, а тому наявні правові підстави для задоволення вимог щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Тому суд правильно задовольнив позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджена наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2004 року № 20/5) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 вересня 2001 року між сторонами по справі був укладений договір про надання послуг на придбання автомобіля на основі системи АВТОПЛАН у відповідності з яким загальна сума зобов'язань становила 21 800 грн. 52 коп. На час підписання цього договору, ОСОБА_2 сплатив відповідачу 8472 грн. 29 коп., отримав автомобіль та 13 328 грн. 23 коп. від зобов'язання він повинен був погасити згідно з графіком внесків (а.с. 4-7).
У якості забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 01 лютого 2002 року між позивачем та ЗАТ «АІСЕ Україна» був укладений договір застави (а.с. 8).
Судом першої інстанції встановлено, що позивач сплатив відповідачу зазначену суму (а.с. 12-63). Проти цього в районному суді та в суді апеляційної інстанції представник відповідача не заперечував.
Між тим, посилаючись на наявність боргу, відповідач звернувся до приватного нотаріуса, яка 13 лютого 2006 року вчинила виконавчий напис, звернувши стягнення на автомобіль, задовольнивши вимоги, що становлять 7737 грн. 34 коп.3а період з 10 серпня 2005 року по 12 січня 2006 року, в тому числі: чисті внески - 5519 грн. 74 коп.; адміністративні витрати + ПДВ - 1920 грн. 24 коп.; страхування життя - 297 грн. 36 коп. (а.с. 9).
Всупереч вищевказаним Закону та нормативно-правового акту, нотаріус належним чином не перевірила безспірність вимог ЗАТ «АІСЕ Україна».
Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясував судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, є законним і обгрунтованим, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна» відхилити, а рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.