Справа № 22ц-1690/08     Суддя першої інстанції: Селіщева Л.І.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Мурлигіна О.Я.

УХВАЛА

 Іменем України

09 вересня 2008 року    колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Славгородської Н.П.,
суддів:     Шолох З.Л.,

Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання:     Бобуйок І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк»)

на ухвалу судді Корабельного районного суду м.  Миколаєва від 12 травня 2008 року,  постановлену за заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2  заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м.  Миколаєва від 12 травня 2008 року у відкритті провадження за заявою відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «ПриватБанк» посилається на помилковість висновків судді щодо наявності спору про право,  просить ухвалу скасувати і передати вирішення питання до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді,  дослідивши матеріали заяви,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Так,  за змістом розділу 2 ЦПК України у наказному провадженні можливе задоволення безспірних вимог,  що ґрунтуються на письмових право чинах і мають чітко визначений письмовими угодами розмір,  який не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

З матеріалів заяви вбачається,  що ЗАТ «ПриватБанк» звернуся з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.  Заявлена вимога ґрунтується на правочині,  вчиненому у письмовій формі.

За такого суддя необгрунтовано відмовив у прийнятті заяви з підстав наявності спору та відсутності письмового правочину.

Разом з тим є правильними висновки судді про невідповідність заяви вимогам процесуального закону,  оскільки додані до заяви про видачу судового наказу документи не відповідають вимогам  ст.  64 ЦПК України.

Враховуючи,  що метою наказного провадження є спрощення і скорочення судового розгляду,  сторони в ньому не викликаються,  то документи,  які додаються до заяви про видачу судового наказу,  повинні подаватися в оригіналі або бути нотаріально засвідчені.

Між тим,  документи заявником таким чином не оформлені. Крім того якість копій заяви про видачу кредиту та розмір шрифту розрахунку заборгованості не дає можливості їх прочитати. Також не надано листа заявника до позичальника про дострокове повернення кредиту в повному обсязі,  сплати винагороди,  комісії й відсотків за фактичний строк його користування з повідомлення відповідно до п.3.3.3.а Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

Вказане є підставою для повернення заяви у відповідності до  ст.  ст.  101, 122 ЦПК України.

Виходячи з викладеного колегія судді вважає,  що ухвалу судді відповідно до п. 2 ч. 1  ст.  312 ЦПК України необхідно скасувати та постановити нову ухвалу про повернення заяви.

Керуючись  ст.  ст.  303,  309,  312 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу З AT КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу судді Корабельного районного суду м.  Миколаєва від 12 травня 2008 року скасувати та постановити нову ухвалу.

Повернути ЗАТ КБ «ПриватБанк» заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2  заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.