УХВАЛА

Іменем   України

22 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого,  судді   Ісаєва Г.А.,

суддів   Белинчук Т.Г. Ланкова М. В.,  при секретарі   Фетісовій Н.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  будівельно-експлуатаційного кооперативного товариства „Пере-гонець-93-1",  третя особа - Кримське республіканське підприємство „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.  Сімферополя" про усунення перешкод у підключенні до вуличної каналізації та відшкодування моральної шкоди по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду АР Крим м.  Сімферополя АР Крим від 27 травня 2008 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом,  остаточні вимоги якого були пред'явлені до ОСОБА_2,  ОСОБА_3  та будівельно-експлуатаційного кооперативного товариства „Перегонець-93-1". Позовні вимоги зводилися до визнання незаконними дій відповідачів,  що перешкоджають йому у підключенні будинку АДРЕСА_1 до каналізаційної мережі по вул.  Перегонець у м.  Сімферополі; зобов'язання відповідачів не чинити йому перешкод у закінченні будівництва каналізаційної мережі по вул.  Октябрят відповідно проекту,  що було почато ним у 1994 році з відшкодуванням відповідачами витрат на закінчення будівництва,  або закінченням робіт власними силами; зобов'язання безоплатно передати на баланс водоканалу м.  Сімферополя каналізаційну лінію по вул.  Перегонець у м.  Сімферополі та стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3  на його користь по 5000 грн. з кожного відповідача за завдану моральну шкоду. Позов мотивовано тим,  що у серпні 1994 року позивач почав будівництво каналізаційної лінії по вул.  Октябрят у м.  Сімферополі для підключення будинку НОМЕР_1,  де він проживає до каналізаційної мережі по вул.  Перегонець відповідно до проекту,  який було узгоджено зі всіма заінтересованими організаціями. Відповідачами було заборонено йому у цьому,  у зв'язку з тим,  що каналізаційна мережа є їх власністю. Вони засипали траншею на перехресті вулиць Октябрят та Перегонець,  яку він прокопав,  та вимагали змінити напрямок траси трубопроводу,  тобто проект,  а також сплатити певну грошову суму за підключення. Щоб не псувати стосунки з сусідами позивач припинив будівництво. У жовтні 2007 року позивач дізнався,  що ціна за підключення до трубопроводу була уже значно більше. При цьому у відповідачів були відсутні засновницькі документи на проведення каналізаційної мережі,  та інші документи,  пов'язані з будуванням трубопроводу і здачею його в експлуатацію. У зв'язку з цим позивач вимушений був звернутися до суду із зазначеним позовом.

Справа № 22-ц-5510/2008 р.     Головуючий у першій

інстанції Кагітіна І.В.

Доповідач Ісаєв Г.А.

Рішенням Київського районного суду АР Крим м.  Сімферополя АР Крим від 27 травня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог,  посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи і недослідженість судом питання про позовну давність.

Заслухав суддю доповідача,  вислухав пояснення ОСОБА_3 ,  ОСОБА_2,  їх представника,  представника ВПВКГ м.  Сімферополя,  перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в позові,  суд першої інстанції виходив з того,  що права ОСОБА_1 відмовою відповідачів не порушені,  оскільки дозвіл на підключення вуличної каналізації від 20 вересня 1993 року видавалися на ім'я ОСОБА_5 ,  яка за захистом свого порушеного права до суду не зверталася.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується,  оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до положень  ст.  З ЦПК України кожна особа має право в порядку,  встановленому ЦПК України,  звернутися до суду за захистом своїх порушених,  невизнаних або оспорюваних прав,  свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається,  що відповідно до дозволу на будівництво вуличної каналізації від 20 вересня 1993 року він надавався ОСОБА_5 ,  яка за захистом свого порушеного права до суду не зверталася.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те,  що він проживає разом з ОСОБА_5 ,  яка має дозвіл на підключення до каналізації,  не має правового значення.

Відповідно до вимог п. 14.7 „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України" затвержених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 p. N 65 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 р. за N 165/374 подача проекту на узгодження,  строк дії узгодження та інші умови визначаються згідно з пп. 2.5 і 2.6 цих Правил.

Згідно з п. 2.6 Правил узгоджений з Водоканалом проект на спорудження вводу дійсний протягом трьох років від дня узгодження. Якщо проект по завершенні цього терміну не буде здійснений,  то він знову підлягає узгодженню з Водоканалом,  при цьому останній може поставити додаткові умови. Не підлягають переузгодженню проекти,  за якими розпочато будівництво.

Таким чином виданий ОСОБА_5  дозвіл на підключення до каналізаійній мережі у 1993 року втратив свою дію і не є дійсним.

Тверження позивача про те,  що створена каналізаційна мережа повинна бути передана на баланс Водоканала також протирічіть п. 2.18,  14.9 Правил,  відповідно до яких новозбудовані й реконструйовані споруди водопостачання і водовідведення незалежно від їхньої відомчої належності можуть бути прийняті Водоканалом в експлуатацію згідно з вимогами БНіП 3.05.04-85 і Положенням про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення,  затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 5 серпня 1992 p. N 449.

Рішення суду відповідає вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовується.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303,  308,  315 ЦПК України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду АР Крим м.  Сімферополя АР Крим від 27 травня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.