Справа № 22-245/2010 Головуючий у 1 інстанції: Циганаш І.А.
Категорія: 27 Доповідач: Гайсюк О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
10 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого: Гайсюка О.В.,
Суддів: Савченко С.О.,
Чорнобривець О.С.
при секретарі: Ткач І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ЗАТ комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним та зміну пункту кредитного договору.
Зазначив, що 5 червня 2007 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір строком на 6 років для купівлі автомобіля та для оплати страхових платежів на суму відповідно 58524,10 грн., та 27650,70 грн. Згідно договору він є позичальником, а банк надав йому зазначені кошти під 14% річних, щомісячний платіж для погашення заборгованості, відсотків, винагороди, комісії складає 1186,28 грн., які він по листопад 2008 року сумлінно сплачував.
В листопаді 2008 року йому випадково стало відомо, що відповідач без його згоди збільшив річну відсоткову ставку з 14% до 17%. Тому в лютому 2009 року він звернувся до відповідача за поясненнями і дізнався, що ставка змінена двічі – з листопада 2008 року до 17 %, а з лютого 2009 року з 17% до 27% на підставі п.2.3.1 Договору, який передбачає письмове повідомлення про зміну ставки позичальника протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої ставки. Але ніяких письмових повідомлень він не отримував.
При укладенні договору йому не було роз’яснено зміст п.2.3.1 Договору.
Посилаючись на ці обставини, а також на те, що законодавство забороняє змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, позивач просив визнати пункт 2.3.1 Кредитного договору несправедливим, недійсним та змінити п.2.3.1 Договору, виклавши його в редакції, яка передбачає зміну договору лише за згодою сторін.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача з доводами скарги не погодився.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до статті 1056 -1 ЦК України умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відмовляючи позивачу в задоволенні його вимог, суд правильно виходив з того, що кредитний договір було укладено до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року, і в цьому Законі відсутня вказівка про зворотню дію закону в часі, а тому підстави для визнання п.2.3.1 кредитного договору від 05.06.2007 року, що уклали сторони недійсним, відсутні.
Положення ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів на правовідносини сторін не поширюються і посилання позивача на цю статтю Конституції в апеляційній скарзі є помилковим.
Відповідно до ч.4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами за винятком випадків, встановлених законом.
За законом, який діяв на момент укладення кредитного договору сторонами в справі, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору ( ч.1 ст. 651 ЦК України).
Отже, вважати п.2.3.1 кредитного договору від 05.06.2007 року несправедливим нема підстав, а тому нема підстав визнавати недійсним п.2.3.1 Договору та змінювати його відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від змін облікової ставки національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Але позивач вимог про визнання зміни відсоткової ставки недійсною у зв’язку з відсутністю письмового повідомлення не заявляв., суд відповідно до вимог ст. 11 ЦПК вийти за межі позовних вимог позивача не вправі.
До того ж відповідно до ч.2 ст. 215 ЦПК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Наведене свідчить про те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для скасування чи зміни цього рішення відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області О.В. Гайсюк