АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої-судді Варвус Ю.Д. суддів: Баса О.Г., Гуменюк Н.І. при секретарі Гайдук Т.М. з участю: сторін та їх представників розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22-1110 за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та державного підприємства „Красилівський агрегатний завод" на рішення Старокостянтинівського районного суду від 30 березня 2006 року за позовом ОСОБА_3 в інтересах підопічного ОСОБА_4 до державного підприємства „Красилівський агрегатний завод", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про вселення, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням в гуртожитку, приведення жилого приміщення в придатний для проживання стан та стягнення моральної шкоди і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - опікуна ОСОБА_4, третя особа державне підприємство „Красилівський агрегатний завод" про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в гуртожитку.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачів, відповідачів, їх представників, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, колегія суддів
встановила:
В листопаді 2003 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом в інтересах підопічного сина ОСОБА_4 до ДП „Красилівський агрегатний завод", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про вселення, усунення перешкод в користуванні кімнатою в гуртожитку, при ведення кімнати в придатний для проживання стан та стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. В обґрунтування позову вказувала, що її недієздатний син, опікуном якого являється вона, постійно проживав та був зареєстрований в кімнаті №НОМЕР_1 гуртожитку заводу по АДРЕСА_1 у м.Красилові. Син є інвалідом дитинства, потребує постійного стороннього догляду. Відповідач безпідставно виселив його з даної кімнати гуртожитку, переселивши в кімнату №НОМЕР_2 у цьому ж гуртожитку, що знаходиться на п'ятому поверсі, чинить перешкоди в користуванні нею, привів кімнату в непридатний для проживання стан, чим спричинив моральну шкоду.
В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_4, третьої особи ДП „Красилівський агрегатний завод" про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням в гуртожитку, а саме кімнатою № НОМЕР_1 гуртожитку поАДРЕСА_1 у м.Красилові, оскільки був добровільно з неї виписаний і перейшов проживати в квартиру батька - ОСОБА_6
Головуючий у першій інстанції Доповідач - Варвус Ю.Д.
-Блонський В.К.
Справа №1110 Категорія 27
Рішенням Старокостянтинівського міськрайонного суду від ЗО березня 2006 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Зобов'язано зобов'язано ДП „Красилівський агрегатний завод" вселити ОСОБА_4 у кімнату НОМЕР_3 будинку АДРЕСА_1 у м.Красилові. та зобов'язано ДП „Красилівський агрегатний завод", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 не чинити перешкод в користуванні кімнатою НОМЕР_3 гуртожитку заводу по АДРЕСА_1 в м.Красилові.
Стягнуто з ДП „Красилівський агрегатний завод" на користь ОСОБА_3 5000 грн. моральної шкоди.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, залишення поза увагою тієї обставини, що ухвалою Красилівського районного суду від 31 січня 2005 року зобов'язано виконком Красилівської міської ради придбати квартиру для ОСОБА_4, а також того, що гуртожиток не може бути місцем постійного проживання. Крім того, ОСОБА_4 проживає з батьком в окремій квартирі АДРЕСА_2 в м.Красилові і його житлові права не порушуються.
Державне підприємство „Красилівський агрегатний завод" в апеляційній скарзі також просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом при його постановлені норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, безпідставність стягнення моральної шкоди. Судом не враховано докази, які підтверджують факт втрати ОСОБА_4 права на проживання в гуртожитку, а також рішення суду, яким зобов'язано Красилівський міськвиконком забезпечити ОСОБА_4 благоустроєним житловим приміщенням. Крім того, він разом з батьком був виписаний з гуртожитку в зв"язку з одержанням останнім окремої квартири.
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та державного підприємства „Красилівський агрегатний завод" підлягають відхиленню з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 в 1986 року разом з сином ОСОБА_4 та чоловіком ОСОБА_6 на законних підставах поселилась в спірній кімнаті №НОМЕР_1, жилою площею 17 кв.м гуртожитку ДП „Красилівський агрегатний завод" по АДРЕСА_1 в м. Красилові. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_6, позивачка залишилась проживати в даній кімнаті разом з сином, інвалідом дитинства, недієздатним, який потребує сторонньої допомоги і відносно якого рішенням Красилівського міськвиконкому №352 від 26 серпня 2003 року вона призначена опікуном, а ОСОБА_6 спільним рішенням адміністрації та профкому заводу від 31 січня 1996 року була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_2 в м. Красилові.
Відповідно до вимог ст.9 Житлового Кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законодавством.
Згідно рішення Красилівського районного суду від 03 жовтня 2002 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_3 була переселена відповідачем в кімнату №НОМЕР_2, жилою площею 11,7 кв.м цього ж гуртожитку і 14 листопада 2002 року рішення виконано. Відносно її сина ОСОБА_4 ніякого рішення про переселення в іншу кімнату гуртожитку не приймалося.
Судом встановлено, що 02 липня 2002 року ОСОБА_4 був знятий з реєстрації в кімнаті №НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1 в м. Красилові з вибуттям на
проживання в квартиру АДРЕСА_2 в м. Красилові, в якій проживав його батько ОСОБА_6 Однак, ні в квартирі батька, ні за іншою адресою реєстрація
(прописка) ОСОБА_4 проведена не була.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що зняття з реєстрації сина в спірній кімнаті гуртожитку було зроблено під тиском відповідача, який погрожував йому звільненням з роботи. Вказаний факт підтвердила і свідок ОСОБА_7
Судом також встановлено, що ухвалою Красилівського районного суду від 29 травня 2003 року було заборонено проводити руйнування та зміни в кімнаті №НОМЕР_1 гуртожитку заводу, яка була виконана державним виконавцем. Всупереч цьому, дана кімната переобладнана заводом разом з суміжною кімнатою НОМЕР_3 в квартиру площею 54,4 кв.м і згідно ордеру від 10 листопада 2003 року виділена сім'ї ОСОБА_1 в складі 3-х чоловік.
При таких конкретних обставинах, суд прийшов до правильного висновку про порушення житлових прав недієздатного ОСОБА_4, в зв'язку з чим обґрунтовано задоволив позовні вимоги ОСОБА_3, заявлені в його інтересах і відмовив в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилою кімнатою в гуртожитку .
При визначенні розміру моральної шкоди в 5000 грн. суд обґрунтовано виходив з засад виваженості, врахував конкретні обставини справи, ступінь та тривалість заподіяних неправомірними діями відповідача моральних страждань, вимушені зміни в повсякденному житті та побуті ОСОБА_4.
Доводи апеляційних скарг щодо забезпеченості права ОСОБА_4 на житло рішенням Красилівського районного суду від 03 червня 2004 року, яким задоволено позов прокурора Красилівського району в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до виконкому Красилівської міської ради про забезпечення благоустроєним житлом, не можуть бути підставою для скасування даного рішення суду, оскільки зазначене рішення не виконано і право ОСОБА_4 на користування жилим приміщенням не поновлено і наявність такого рішення суду не може свідчити про втрату права на проживання в гуртожитку.
Не можна визнати переконливими і твердження апелянтів щодо набуття ОСОБА_4 права на житло в наданих його батькам жилих приміщеннях, оскільки вони не містять доказів на підтвердження вказаних обставин.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.
При вирішенні спору суд правильно визначив характер взаємовідносин, що виникли між сторонами, його рішення ґрунтується на повно, всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та державного підприємства „Красилівський агрегатний завод" відхилити.
Рішення Старокостянтинівського районного суду від 30 березня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча Судді/підписи/