У Х В А Л А

26 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 344/16760/14-ц

Провадження № 14-30цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Лященко Н.П.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С . , Князєва В. С. , Лобойка Л. М. , Прокопенка О. Б. , Саприкіної І. В. , Ситнік О. М. , Ткачука О. С. , Уркевича В. Ю. , Яновської О. Г .

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_10 про звернення стягнення на предмет іпотеки

за касаційною скаргою ОСОБА_10 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2017 року (у складі колегії суддів Бойчука І. В., Горейко М. Д., Васильковського В. М.),

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_10 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ТОВ «Кей-Колект» зазначало, що за умовами кредитного договору від 29 березня 2006 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк», банк) та ОСОБА_10 , останній отримав кредитні кошти в сумі 80 тис. 162 доларів США 48 центів та зобов`язався повернути їх у строк та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту. Банк свої зобов`язання виконав, однак відповідач свої зобов`язання не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 98 тис. 978 доларів США 61 цент.

З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором відповідач та банк уклали договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку було передано нежитлові приміщення, які належать на праві приватної власності відповідачу.

Правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» є Приватне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»).

13 лютого 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору факторингу № 2 та договору про відступлення права за іпотечним договором своє право вимоги за зобов`язанням відповідача за кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором позивач ТОВ «Кей-Колект» просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме спірні нежитлові приміщення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 98 тис. 978 доларів США 61 цент, виселити мешканців із приміщення, стягнути судові витрати.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив строк позовної давності при зверненні до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» задоволено частково: рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (будівля гаражу) загальною площею 273,7 кв. м і є приватною власністю ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (будівлі гаражу), зареєстрованого в реєстрі від 29 березня 2006 року № 765 за початковою ціною, погодженою сторонами у договорі іпотеки від 29 березня 2006 року в сумі 137 тис. 255 доларів США, що на час укладення даного договору за курсом Національного банку України (далі - НБУ) складає 693 тис. 137 грн 75 коп., у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_10 за кредитним договором, укладеним між ним та АКІБ «УкрСиббанк» від 29 березня 2006 року № 31/232-493/06 в розмірі 98 тис. 978 доларів США 61 цент, що за курсом НБУ станом на 14 жовтня 2014 року становить 1 млн 281 тис. 871 грн 98 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 79 тис. 767 доларів США 82 центи та заборгованості за відсотками у розмірі 19 тис. 210 доларів США 79 центів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки згідно довідки-розрахунку залишку заборгованості ОСОБА_10 відповідач здійснив виплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 02 березня 2012 року, що свідчить про переривання перебігу строку позовної давності.

У червні 2017 року ОСОБА_10 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що 23 жовтня 2009 року банк звертаючись до нього з вимогою про дострокове повернення кредиту скористався своїм правом та змінив строк виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та процентів за користування ним. 27 жовтня 2009 року ОСОБА_10 отримав зазначене повідомлення, тому саме з 28 листопада 2009 року у банка виникло право на стягнення всієї кредитної заборгованості і відповідно з цієї дати розпочався перебіг трирічного строку позовної давності, який сплив 28 листопада 2012 року. Оскільки банк своїм правом на звернення до суду у строк передбачений законом не скористався, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову зробив правильний висновок про те, що позивач пропустив строк позовної давності.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У зв`язку з набранням чинності 15 грудня 2017 року Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційну скаргу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII) встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII) питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частині п`ятій статті 403 цього Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 листопада 2018 року справу передано для розгляду Великою Палатою Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною п`ятою статті 403 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII).

Обґрунтовуючи зазначену підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду послалася на те, що існує різна судова практика щодо визначення моменту початку перебігу позовної давності у випадку пред`явлення кредитором боржнику вимоги про дострокове повернення кредитних коштів у разі невиконання позичальником обов`язку зі своєчасного повернення суми кредиту, тобто у зв`язку зі зміною строку виконання основного зобов`язання.

Враховуючи мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, справу слід розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ураховуючи наведене та керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 402, 404, підпунктом 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_10 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_10 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2017 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами у порядку письмового провадження на 22 травня 2019 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Надіслати копію цієї ухвали учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. П. Лященко

Судді: Н. О. Антонюк О. Б. Прокопенко

С. В. Бакуліна І. В. Саприкіна

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

В. І. Данішевська О . С .

Ткачук О. С . Золотніков В. Ю . Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська

Л. М. Лобойко