копія
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-37/2010р. Головуючий в 1 інстанції
Луньова С.І.
Категорія 46 Доповідач апеляційної
інстанції Володіна Л.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Сімоненко В.М.,
суддів - Володіної Л.В., Алєєвої Н.Г.,
при секретарі - Пономаренко О.О.,
за участю - позивачки ОСОБА_4 та її
представника ОСОБА_5,
- представника відповідача ОСОБА_6-
адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 07 травня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 та просила розірвати шлюб між ними, мотивуючи свої вимоги тим, що вони перестали розуміти один одного, постійно конфліктують, оскільки відповідач зловживає спиртними напоями, відносини подружжя не підтримують з лютого 2008 року, спільного господарства не ведуть. Також позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей, оскільки відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 07 травня 2009 року позов задоволено.
Судом вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволення позову про розірвання шлюбу відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду як ухваленого при невідповідності висновків суду фактичним обставинам, постановлення нового рішення про відмову у позові в зазначеної частині.
Рішення суду в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей не оскаржується.
Заслухавши пояснення осіб, які з’явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 та розриваючи шлюб, суд першої інстанції виходив з того, що сім’я сторін розпалася, збереження шлюбу неможливе та суперечить моральним принципам суспільства та вихованню неповнолітніх дітей.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд розриває шлюб, якщо встановлено, що подальше життя подружжя і збереження сім’ї суперечить інтересам одного із них, інтересам їх дітей.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 04 жовтня 1991 року. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8, 1992 року народження та сина ОСОБА_9, 1996 року народження, які проживають разом з позивачкою. З лютого 2008 року між сторонами припинені подружні відносини, спільного бюджету сторони не мають, спільного господарства не ведуть. Сім’я розпалася унаслідок постійних сварок між подружжям, яки вчиняє відповідач у нетверезому стані.
Спір про місце проживання дітей сторонами не порушувався.
Враховуючи відсутність згоди відповідача на розірвання шлюбу ухвалою суду від 29 жовтня 2008 року був наданий шестимісячний строк на примирення (ст.111 СК України) (а.с.21). Проте після закінчення вказаного строку, примирення сторін не відбулося.
Суд першої інстанції з’ясував фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини розірвання шлюбу та неможливість подальшого спільного життя подружжя, обґрунтовано, згідно із ст.112 СК України, ухвалив рішення про розірвання шлюбу.
Колегія суддів не може погодитися з доводами відповідача, про те, що судом першої інстанції фактично не приймалося рішення про надання строку на примирення сторін, оскільки це спростовується матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами існують лише тимчасові незлагоди, причини яких усунені, в порушення ст.60 ЦПК України відповідачем не доведені.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і прийшов до правильного висновку про задоволення позову, про що і ухвалив рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав, передбачених ч.1 ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду, немає.
Керуючись ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 07 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/ В.М.Сімоненко
Судді: /підпис/ Л.В.Володіна
/підпис/ Н.Г.Алєєва
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя Л.В. Володіна