Справа № 22Ц -5979 /2009 Головуючий в 1 інстанції Капшук Л.О..
Категорія 01, 29, 30, 34 Доповідач в 2 інстанції Лащенко В.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: Лащенка В.Д. суддів: Корзаченко І.Ф., Поліщука М.А.
при секретарі: Маріній Ю.А.
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 12 листопада 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2007 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 37380,87 грн. Дані вимоги обґрунтовував тим, що 10 листопада 2006 року на автодорозі Київ - Знам'янка відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій з вини відповідача ОСОБА_3, що керував транспортним засобом марки МТЗ-80 з причепом , на якому були відсутні будь-які світлові прилади, було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої належний йому на праві власності автомобіль «VОlКSWАGЕN Тrапsрогtег tур 70\7 D», державний номерний знак НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень.
Згідно висновку експерта вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля склала 36580,87 гри. Добровільно відшкодувати спричинену шкоду відповідач, який являється власником транспортного засобу, що був учасником пригоди, відмовився, а тому позивач просив стягнути з нього вказаний збиток, 800 грн. вартості автотоварознавчої експертизи та понесені судові витрати в примусовому порядку.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 07 жовтня 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 36 580 грн. 87 коп. - матеріальної шкоди, 800 грн. витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження та 30 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи судом.
Ухвалою Миронівського районного суду від 24.04.2009 року вказане рішення суду скасовано за ново виявленими обставинами.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 12 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 18290,44 грн. майнової шкоди, 400 гри. витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, а всього 18705,44 грн. ( вісімнадцять тисяч сімсот п»ять гривень сорок чотири копійки).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь завдану майнову шкоду в сумі 30 000 грн., посилаючись на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 листопада 2006 року в м. Кагарлику на 106 кілометрі автодороги Київ - Знам'янка Київської області сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 25 липня 2006 року Миронівським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області, автомобіль марки «VОlКSWАGЕN Тrапsрогtег tур 70\7 D», державний номерний знак НОМЕР_1
Постановою Миронівського районного суду Київської області від 22.12.2008 року провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП позивача ОСОБА_4 було закрито за впливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. При розгляді справи були встановлені обставини щодо наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП , оскільки він не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з причіпом механічного транспортного засобу.
Відповідача ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП постановою судді Богуславського районного суду від 21.12.2006 року. Даною постановою на відповідача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців. При розгляді адміністративної справи було встановлено факт порушення відповідачем пунктів 31,1 та 19.1 «Правил дорожнього руху». Відповідач, керуючи механічним транспортним засобом, буксирував за собою причіп, на якому були відсутні будь-які світлові прилади.
Постановою голови Апеляційного суду Київської області постанова судді Богуславського районного суду Київської області від 21.12.2006 року змінена шляхом пом»якшення накладеного на правопорушника ОСОБА_3 стягнення, та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 68 гри. При перегляді постанови головою Апеляційного суду було встановлено, що суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини і обгрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються постановами судді Миронівського районного суду від 22.12.2008 року, Богуславського районного суду від 21.12.2006 року, Апеляційного суду Київської області від 16.01.2007 року, які набрали законної сили.
Вказані встановлені обставини є обов»язковими для суду відповідно до положень ч.2 ст. 61 ЦПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративнїй справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Протиправними діями обох сторін були порушені майнові права позивача, оскільки пошкоджено належний йому автомобіль. Дані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 21.11.2006 року, протоколами огляду транспортного засобу від 10.11.2006 року та 16,12.2006 року, висновком оцінювача УЦП3 «Експерт-Сервіс» № SВС0028 від 21.12.2006 року, згідно якого матеріальна шкода, спричинена позивачу як власнику автомобіля, складає 36580,87 гри.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого утворює підвищену небезпеку
Пунктам 1 частини І ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, за наявності вини усіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення..
Оскільки судом встановлено , що і позивач і відповідач винні у дорожньо-транспортній пригоді, суд з урахуванням обставин справи визначив відшкодування матеріальної шкоди в рівних частках.
З таким висновком погоджується і судова колегія.
Задовольняючи позовні вимоги, з урахуванням конкретних обставин справи, суд першої інстанції правильно визначив розмір матеріальної шкоди в розмірі 18290,44 грн. та 400 грн. за проведення експертного автотоварознавчого дослідження.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
В апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні. Посилання на ту обставину, що в ДТП винним є тільки відповідач не знайшло свого підтвердження.
Апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення не містить.
Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 31 7 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 12 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :
Судді :
Г
№ справи 2-29772009
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року Миронівський районний суд Київської області в складі
головуючого судді Капшук Л. О.
при секретарі ----- Сирітській І.В.
розглянувшії у відкритому судовому засіданні в місті Миронівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
ВСТАНОВИВ:
В січні 2007 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 37380,87 гри.. Дані вимоги обґрунтовував тим, що 10 листопада 2006 року на автодорозі Київ-Знамжнка відбулася дорожи іьонпранспорпта пригода, в якій з вини відповідача ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки МТЗ-80 з причтом, на якому були відсутні будь-які світлові прилади, було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої належний йому на праві власності автомобіль «?01/К$ї?АСЕХ Тгатрогїег іур 70/71)», державний номерний знак НОМЕР_2, зазнав механічних пошкоджень.
Згідно висновку експерта вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля склала 36580,87 грн. Добровільно відшкодувати спричинену шкоду відповідач, який являється власником транспортного засобу, що був учасником пригоди, відмовився, а тому позивач просив стягнути з нього вказаний збиток. 800 гри, вартості автотоварознавчої експертизи та понесені судові витрати в примусовому порядку.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 7, і 0.2008 року позов було задоволено.
Ухвалою Миронівського районного суду від 24,04,2009 року вказане рішення суду скасовано за ново виявленими обставинами.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та в поясненнях зіслався на обставини, викладені в поданій до суду заяві. Додатково пояснив, що на даний час набрала чинності постанова судді Миронівського районного суду, якою встановлені обставини, що свідчать про його винність у вчиненні правопорушення, передбаченого ст, 124 КУпАП. та провадження в справі закрито за впливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. Не зважаючи на встановлені обставини, вважає, що його вини у дорожньо-транспортній пригоді немає.
при розгляді адміністративної справи про притягнення його за-ст. '. 7м КУпАП обставини справи встановлені не вірно, оскільки відповідач виїзде на полосу його руху з обочини, а не рухався є попутному напряли-; Відповідальність за наслідки пригоди має нести відповідач.
Представник позивача ОСОБА_6 підтримав заявлені ній вимоги та в їх обґрунтування зіслався на ті обставини, що саме відповіде порушив ряд вимог Правил дорожнього рух, і ще має істотне значення.
Відповідач позов визнав частково. Погоджується відшкодувати позивачу половину розміру завданої йому шкоди. Суду пояснив, що дорожи транспортна пригода мала місце за обставин, що зазначає позивач. Винним, у скоєнні пригоди є обидві сторони. Він порушив правила дорожнього руху, керуючи трактором з причтом, який не мав світлових приладів, за вчиненні даного порушення поніс адміністративну відповідальність. Позивач така допустив порушення правил дорожнього руху, що було встановлено пр розгляді адміністративної справи. Вважає, що ступінь вини учасник/-пригоди є однаковою.
Представник відповідача ОСОБА_7 пояснив, що поруше правил дорожліього руху, вчинені позивачем/, є більш тяжкими, пропп враховуючи позицію відповідача щодо ступеня вини учасників дорожньі транспортної пригоди, вважає, гцо позов підлягає задоволенню у вказані ним частці.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивіш надані ними документи і матеріали, всебічно та повно зяясувави обставини, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення. об»єктивш оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підля. частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 10 листопада 2006 рос. місті Кагарлику на 106 кілометрі автодороги Київ-3нам»янка Київсі області сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджі І належний позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортіг , засобу серії НОМЕР_3, виданого 25,07.2006 року Миронівським МРЩ ДАІ ГУ МВС України в Київській області, автомобіль мщ ¦ «УОЬКШуіОЕК Тгатрогіег іур 70/70», державний номерний знак НОМЕР_4.
Учасником ДТ11 був відповідач ОСОБА_3, який керував належ-!, йому на праві власності трактором марки МТЗ-80, 1981 року випус державний номерний знак НОМЕР_5., заводський, номер 355257, двигун номе НОМЕР_6. Даний трактор зареєстрований в Богуславській інспел Держтехногляду області ІЗ.01.2000 року, і його власником на час пригт був відповідач, що підтверджується довідкою Богу слава ької районт інспекції Держтехнагляду від 02.10.2008 року.
Щодо обох учасників пригоди було складено протоколи пр адміністративне правопорушення, передбачене сіп. 124 Кодексу України щ адміністративні правопорушення.
Встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини обох її учасників. Вони порушили правила дорожнього руху, чим вчинили протиправні дії, що спричинили ДТП, в результаті якої був пошкоджений транспортний засіб позивача. Такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.
За постановою Миронівського районного суду Київської області від 22.12.2008 року провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП позивача ОСОБА_4 було закрито за впливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. При розгляді справи були встановлені обставини щодо наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Він не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з причтом механічного транспортного засобу.
Відповідача ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП постановою судді Богуславського районного суду від 21.12.2006 року. Даною постановою на відповідача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення у виді позбавлення права, керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців. При розгляді адміністративної справи було встановлено факт порушення відповідачем пунктів 31,1 та 19.1 «Правил дорожнього руху». Відповідач, керуючії механічним транспортним засобом, буксирував за собою причіп, на якому були відсутні будь-які світлові прилади.
Постановою голови Апеляційного суду Київської області постанова судді Богуславського районного суду Київської області від 21.12.2006 року змінена шляхом пом»якшення накладеного на правопорушника ОСОБА_3 стягнення, та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 68 гри. Прц перегляді постанови головою Апеляційного суду було встановлено, що суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини і обгрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються постановами судді Миронівського районного суду від 22.12.2008 року, Богуславського районного суду від 21.12.2006 року, Апеляційного суду Київської області від 16.01.2007 року, які набрали законної сили.
Вказані встановлені обставини є обов»язковими для суду відповідно до положень ч.2 ст. 61 ЦПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адлзіністративнїй справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Протиправними діями обох сторін були порушені майнові права позивача, оскільки пошкоджено належний йому автомобіль. Дані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 21.11.2006 року, протоколами огляду транспортного засобу від 10.11.2006
року та 16,12.2006 року, висновком оцінювача У ЦІЇ 3 «Експерт-Сервіс»
№8ВС()028 від 21.12.2006 року, згідно якого матеріальний збиток, спричинений позивачу як власнику автомобіля, складає 36580,87 гри.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктам 1 частини І ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, за наявності вини усіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір) відшкодування визначається у відповідній частій" залежно від обставин, що мають істотне значення.
В результаті дорожньо-транспортьної пригоди механічних пошкоджень зазнав лігше транспортний засіб, належний позивачу. Отже обовжзок відшкодувати завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду покладається на володільця транспортного засобу. який не зазнав пошкоджень, тобто відповідача, та у розмірі, що визначається, відповідно до ступеня його вини.
Визначаючи ступінь вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди, суд враховує тяжкість допущених кожним із водіїв порушень Правил дорожнього руху. Вчинені ними порушення суд розцінює як однаково тяжкі, а тому ступінь вини коленого з них необхідно визначити у рівних частках.
Відповідно до процесуального закону доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також: інші обставини, які мають значення для правильного вирішення, спору.
Висновок про розмір матеріального збитку, доданий позивачем бо позовної заяви, являється письмовим, доказом у даній справі. Даний висновок не суперечить іншим матеріалам справи. Доказів заподіяння збитку в іншому розмірі сторони не надали, ухилилися від проведення судової автотоварознавчої експертизи. З урахуванням зазначених обставин при визначенні розміру заподіяної позивачу шкоди суд керується висновком, наданим ним. в якості додатку до позовної заяви. Стягненню підлягає : частина визначеного висновком збитку, тобто 18290,44 гри.
Відповідно до ст. 88 ЩІК України в разі, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно о
розміру задоволених, позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тіс |
частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При подачі позову до суду позивачем, були сплачені витрати н інформещіно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО гривень, і підтверджується квитанцією від 10.01.2007 року та 800 гривень
проведення експертного автотоварознавчого дослідження, що підтверджується квитанцією від 16.12,2006 року.
Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на його користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч.З ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на. користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, ст.ст. 15. 22. 1167, 1187, 1188 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 15,60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 18290,44 грн. майнової шкоди, 400 гри. витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідж'ення та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судомі, а всього 18705,44 грн. ( вісімнадцять тисяч сімсот п»ять гривень сорок чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 182,90 грн, судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
7 О. Капшук
Справа № 22Ц -5979 /2009 Головуючий в 1 інстанції Капшук Л.О..
Категорія 01, 29, 30, 34 Доповідач в 2 інстанції Лащенко В.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: Лащенка В.Д. суддів: Корзаченко І.Ф., Поліщука М.А.
при секретарі: Маріній Ю.А.
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 12 листопада 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИ ЛА:
Оскільки для виготовлення повного тексту судового рішення необхідно значний час, колегія суддів вважає за доцільне оголосити вступну та резолютивну частину.
На підставі наведеного та керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 12 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців .
Головуючий :
Судді :