Судове рішення 22ц-71/10 від 06.04.2010

Судове рішення #7909622

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-71/2010р. Головуючий у першій

інстанції Балюкова К.Г.

Категорія 52 Доповідач у апеляційній

інстанції Зотов В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Єфімової В.О.,

суддів - Зотова В.С., Колбіної Т.П.,

при секретарі – Петренко Г.Г.,

за участю – позивача ОСОБА_3

- представника відповідача Мартинюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 10 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького”, уточнивши свої позовні вимоги просив поновити його на роботі, стягнути на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 35 274,30 грн., визнати незаконним наказ про його звільнення та відшкодувати суму моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

Позовні вимоги мотивовані позивачем тим, що він незаконно звільнений із посади машиніста тепловозу залізничного цеху, на якій працював з 15.09.2008р. за п.7 ст.40 КЗпП України - за появу на роботі у нетверезому стані, тоді як при звільнені на його думку був порушений порядок звільнення передбачений ст.149 КЗпП України. Також позивач звернув увагу на те, що ступень важкості проступку не відповідає прийнятому рішенню про його звільнення, до того ж воно прийнято без врахування його попередньої роботи, під час якої він не притягувався до дисциплінарної відповідальності, також не врахована відсутність настання шкідливих наслідків у результаті вчиненого проступку. Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду заподіяну неправомірними діями відповідача, яка виразилась у тому, що він незаконно був позбавлений доходу, у зв’язку з чим, вся його родина зазнала моральних страждань та хвилювань.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 10 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду представник позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового, яким позов задовольнити у повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, невірно оцінені докази по справі та порушені норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення учасників процесу що з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що права позивача не порушені, оскільки він звільнений з роботи відповідно до вимог діючого законодавства.

З такими висновками суду погоджується судова колегія.

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2009 року позивач знаходився на роботі у нетверезому стані, що підтверджується Протоколом контролю тверезості, службовими записками начальника ЖДЦ Рабощук Л.І. і медичної сестри ЖДЦ Тараненко Т.М. та пояснювальною запискою самого позивача, в якій він не спростовує факт вживання алкоголю наприкінці робочої зміни (арк. с. 22,23,24,26).

Наказом 3/12 від 05.02.2009 року за появу на роботі у нетверезому стані позивач був звільнений з посади за п.7 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до п.7 ст.40 КЗпП України, одним із випадків коли трудовий договiр, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договiр до закiнчення строку його чинностi можуть бути розiрванi власником або уповноваженим ним органом, є поява на роботi в нетверезому станi.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року (зі змінами та доповненнями) підставою для звільнення працівника є сам факт появи працівника на роботі у нетверезому стані.

З матеріалів справи також вбачається, що членом профспілки позивач не був, тому звільнений він без згоди профспілкового комітету(арк. с. 27).

При таких обставинах справи суд першої інстанції прийшов до висновків, що при звільнені позивача по ст. 40 КЗпП України відповідачем трудове законодавство порушено не було, підстав для поновлення позивача на роботі не має.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду усіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Також суд першої інстанції дійшов правильних висновків, про те, що вимоги позивача у частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з тих підстав, що позивач не надав до суду будь-яких доказів у підтвердження факту заподіяння йому діями відповідача моральної шкоди.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, підлягає відхиленню, а рішення суду, - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.ст.313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 10 грудня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.

Головуючий : В.О. Єфімова

Судді: В.С. Зотов

Т.П. Колбіна