20.05.2019 Справа № 756/3531/19

Унікальний № 756/3531/19

Справа № 2-а/756/146/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Васалатія К.А., розглянувши в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону № 2 полку № 1 УПП в м. Києві ДПП Матюшенко Катерини Павлівни про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду м. Києва як адміністративного суду із позовом до поліцейського УПП в м. Києві ДПП Матюшенко К.П. про скасування постанови серії ЕАВ № 91115 від 13.02.2019 р. за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.02.2019 р. поліцейським ПП роти № 2 батальйону № 2 полку № 1 УПП у м. Києві ДПП Матюшенко К.П. було винесено постанову серія ЕАВ № 914415 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та було накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн.

Як вказує позивач, у відповідності до змісту постанови, ОСОБА_1 , 13.02.2019 року о 01 год. 14 хв. 20 сек., керуючи автомобілем «ГАЗ-3101» д/н НОМЕР_1 , по вул. Полярна 2 в м. Києві не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документу на ТЗ та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив п. 2.1 ПДР, а також поліса (договору) цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (страхового сертифіката Зелена картка).

Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та протиправною, а тому просить суд зупинку автомобілю «ГАЗ-3101» д/н НОМЕР_1 по вул. Полярна 2 в м. Києві 13.02.2019 року о 01 год. 14 хв. 20 сек. визнати протиправною, його адміністративне затримання 13.02.2019 року о 00 год. 40 хв., яке здійснене інспектором роти № 2 батальйону № 2, полку № 1 УПП у м. Києві ДПП Матюшенко К.П. визнати протиправним, а постанову серії ЕАВ № 914415 від 13.02.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - визнати протиправною та скасувати.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 257 КАС України, ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику сторін, які беруть участь у справі, на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що позивача 13.02.2019 р. приблизно о 01 год. 00 хв. було зупинено по вул. Полярна 2 в м. Києві, коли останній рухався в бік гаражу та збирався здійснювати поворот наліво з крайньої лівої смуги. З`ясувавши чому той здійснював рух у крайній лівій третій смузі, відповідач ОСОБА_2 запропонувала позивачу пред`явити документи на машину, водійське посвідчення та поліс страхування.

У подальшому після запитань позивача щодо підстав його зупинки, поліцейські викликали інший екіпаж поліції, спільно силоміць витягли його з машини, наділи кайданки, стерли відеозапис своїх дій з відеореєстратора, який знаходився в машині та стерли відеозапис з мобільного телефону позивача, самостійно обшукали машину, витягли з багажника належний його пакет з документами, в якій знаходився паспорт позивача та у подальшому відвезли у Оболонське УП ГУНП в м. Києві.

Як з`ясував суд, у відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до п. 2.1 «ґ» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно із ч. 1 ст. 126 КУпАП України, адміністративна відповідальність наступає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Ст. 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як з`ясовано судом, оскаржувана постанова не містить посилання на відеофіксацію скоєння даного правопорушення та його складання.

За змістом ч. 1 ст. 126 КУпАП «керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

При цьому ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП, Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

За ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Згідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з наведених положень КУпАП, ними визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

У ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

За КУпАП до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні (на дану статтю послався у своїх поясненнях представник 3 особи).

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст. 257, 268, 277-280 КУпАП, тобто серед перелічених статей, ст. 122 КУпАП немає.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 КУпАП, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

При цьому порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначений ст. 279 КУпАП передбачає наступний порядок розгляду справи: розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

Отже, в силу норм ст. 77 КАС України, у зазначеній категорії справ обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Як з`ясував суд, у будівлі Оболонського УП ГУНП в м. Києві на позивача було складено постанову та складено протокол серії АЗ № 139172 про його адміністративне затримання на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Як вбачається з отриманих від позивача документів, правопорушення, яке нібито скоєне ним ( ОСОБА_1 ) зафіксоване у постанові про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 914415 від 13.02.2019 р. о 01 год. 14 хв. 20 сек. на вул. Полярна 2, а сама постанова про даний факт складена в Оболонському УП через 6 хв. - о 01 год. 21 хв. 49 сек., після того як його туди було доставлено. При цьому протоколом про адміністративне затримання зафіксовано, що затримання позивача ОСОБА_1 відбулося в 00 год. 40 хв. 13.02.2019 р. (а.с. 9-10)

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 10) позивач ОСОБА_1 звернувся в УПП у м. Києві ДПП зі скаргою на неправомірні та протиправні дії поліцейського ПП ОСОБА_3 , які остання вчинила під час винесення постанови про начебто порушення ним ПДР України та отримав 04.03.2018 року по пошті рішення заступника начальника УПП Д.А. Євдокимова щодо залишення постанови серія ЕАВ № 914415 у справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги без задоволення.

У відповідності до п.п. 2.4. (а) ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За таких обставин факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є не доведеним, зважаючи на явну різницю у часі складання процесуальних документів поліцейською ОСОБА_2 та недоведеністю винуватості позивача.

Таким чином, у зв`язку з вищенаведеним вимоги позову ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись Рішенням Конституційного суду України, п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, ст. 7, 9, 251, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 р. № 1395, Правилами дорожнього руху України, ст. 6, 19, 40 Конституції України, ст. 7, 9, 33, 126, 245, 251, 256, 258, 268, 276, 277, 280 КУпАП, ст. 2, 4-15, 19, 22, 32, 44-47, 72-78, 90, ст. 205, 210-211, 224, 228, 241-246, 250, 251, 295 КАС України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії поліцейського роти № 2 батальйону № 2 полку № 1 УПП в м. Києві ДПП Матюшенко Катерини Павлівни щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП - протиправними.

Скасувати протокол серії АЗ № 139172 від 13.02.2019 р. про адміністративне затримання ОСОБА_1

Скасувати постанову серії ЕАВ № 914415 від 13.02.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, винесену поліцейською роти № 2 батальйону № 2 полку № 1 УПП в м. Києві ДПП Матюшенко К.П.

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва.

Суддя К.А. Васалатій